break-word'>
17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 686/5401/15
провадження № 51-4186ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно нього,
встановив:
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання п. 4 ч. 2 цієї статті.
Згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявлених вимог, адже суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Цей суд уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не перевіряє законність судових рішень з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
За правилами ст. 433 КПК Суд не перевіряє повноти судового розгляду, оцінки доказів із погляду їх достовірності та висновків щодо фактичних обставин кримінального провадження, а при вирішенні справи виходить з обставин, установлених судами попередніх інстанцій.
Виходячи із змісту скарги, засуджений не погоджуються з вироком та ухвалою апеляційного суду, просить їх скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК. Вказує на невиконання апеляційним судом вказівок Верховного Суду викладених в постанові від 20 листопада 2024 року, вважає що рішення судів попередніх інстанцій в сукупності прийняті без дотримання приписів статей 370, 374 КПК, а також вказує, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК оскільки відсутні докази його винуватості.
Водночас, у скарзі не наведено будь-яких обґрунтувань, у чому конкретно полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, які порушення допустили суди попередніх інстанцій, як ці порушення вплинули на законність і обґрунтованість прийнятих рішень та чому їх слід відносити з огляду на положення статей 370, 412-414 КПК до безумовних підстав для скасування оскаржуваних рішень касаційним судом відповідно до ст. 438 цього Кодексу та закриття кримінального провадження.
Крім того, засуджений не конкретизує, які порушення допустив апеляційний суд з урахуванням приписів статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких цей суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на доводи, наведені в ній.
Поряд з цим у скарзі не вказано, які саме вказівки Верховного Суду не були виконані апеляційним судом.
З урахуванням викладеного, засудженому необхідно, обґрунтувати свої доводи, конкретно вказати, які порушення допустили суди першої та апеляційної інстанцій та які вказівки Верховного Суду не були виконані апеляційним судом і належно систематизувати свої доводи та аргументи.
Засудженому необхідно взяти до уваги, що встановлені Судом недоліки, необхідно усунути шляхом подачі касаційної скаргив новій редакції.
Оскільки скарга засудженого ОСОБА_4 не відповідає приписам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (засуджений повинен підтвердити, що ним не пропущено встановленого за ухвалою суду строку під час повторного звернення до суду).
Керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно нього залишити без рухуі надати для усунення виявлених недоліків п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3