Ухвала
17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1281/25
провадження № 61-12697зно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 03 червня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Київкомунсервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії,
23 травня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду скріплену електронним цифровим підписом заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 19 травня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами).
Верховний Суд ухвалою від 03 червня 2025 року визнав зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 19 травня 2025 року у справі № 754/1281/25. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 19 травня 2025 року залишив без розгляду. Попередив ОСОБА_1 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 754/1281/25 може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України.
13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду скріплену електронним цифровим підписом заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 03 червня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Зайцеву А. О., а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 вказаному судді не довіряє і вважає, що суддя Зайцев А. Ю. не може розглядати і вирішувати цю заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 03 червня 2025 року. Зазначає, що ухвала незаконна, оскільки постановлена не по суті. Вказує, що має право заявляти відвід відповідно до статті 21 Конституції України і з цим його правом зобов'язані рахуватися.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу
(частина четверта статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Так, суд враховує правовий висновок ЄСПЛ, викладений в рішеннях у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96), «Білуха проти України» (заява № 33949/02), відповідно до якого безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише вимогу про відведення судді без підтверджених належними і допустимими доказами обставин такого відводу.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявлений відвід ОСОБА_1 не містить вказівок на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 ЦПК України, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Зайцева А. Ю. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов