Іменем України
13 жовтня 2025 року
м. Київ
Справа № 554/9012/16
Провадження № 61-9409ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (далі - скаржник)
на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 червня 2025 рокупро відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпровській області, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича (далі - приватний нотаріус), скаржника за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета позову, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») - про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними,
за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ВТБ Банк» і скаржника за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета позову, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - про визнання частково недійсним договору іпотеки
та за позовом ОСОБА_5 до приватного нотаріуса, скаржника за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета позову, - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ПАТ «ВТБ Банк» - про визнання дій протиправними, скасування рішення та
1. У провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувала справа за вказаними позовами. 16 жовтня 2018 року цей суд ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні зазначених позовів.
2. 15 квітня 2019 року Полтавський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про часткове задоволення позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_5 :
- визнав дії приватного нотаріуса та скаржника щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення), за скаржником;
- визнав незаконним і скасував рішення приватного нотаріуса від 19 жовтня 2016 року з індексним номером 31938245 щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення;
- скасував реєстраційну дію щодо реєстрації за скаржником прав на громадську будівлю А-3 загальною площею 931,6 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (далі - громадська будівля);
- скасував запис про право власності № 16976306 щодо права власності скаржника на громадську будівлю (реєстраційний номер нерухомого майна - 585241153101);
залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору іпотеки й усунення перешкод у користуванні майном.
3. 16 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою скасував постанову апеляційного суду в частині вирішення позову ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними та позову ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування рішення, а справу в тій частині скерував на новий розгляд до апеляційного суду.
4. 10 листопада 2023 року апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до приватного нотаріуса й ухвалив у цій частині нове - про відмову в задоволенні позову з інших підстав; залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині позову ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними та позову ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування рішення.
5. 15 листопада 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції від 16 жовтня 2018 року та постанову апеляційного суду від 10 листопада 2023 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним, скасування рішення та реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання дій неправомірними та позову ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування рішення.
6. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини постанови Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року.
7. 20 червня 2025 року апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні зазначеної заяви. Мотивував так:
- роз'яснити можна не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню за Законом України «Про виконавче провадження» (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 596/1922/18);
- з огляду на те, що апеляційний суд у постанові від 10 листопада 2023 року відмовив у задоволенні позову щодо одних позовних вимог і залишив без змін рішення суду в частині відмови у задоволенні інших вимог, то така постанова не підлягає виконанню, що відповідно до частини 2 статті 271 ЦПК України виключає можливість її роз'яснення;
- поставлені ОСОБА_1 у заяві питання стосуються не судового рішення, а процесуальних питань, які виникли у зв'язку зі скасуванням постанови апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, та не пов'язані з нечіткістю чи неможливістю виконання постанови апеляційного суду від 10 листопада 2023 року.
8. 21 липня 2025 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 22980/0/220-25 від 22 липня 2025 року), у якій просив змінити мотивувальну частину оскарженої ухвали, виклавши її в такій редакції: «Крім того, зважаючи на те, що постановою Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позову щодо одних позовних вимог та залишено без змін рішення суду в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог, воно фактично не підлягає примусовому виконанню в порядку, визначену Законом України «Про виконавче провадження», що відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України виключає можливість його роз'яснення». Мотивував тим, що апеляційний суд помилково не зазначив в оскарженій ухвалі про те, що постанова апеляційного суду від 10 листопада 2023 року не підлягає примусовому виконанню саме в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
9. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника немає.
9.1. За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (частини перша та друга статті 271 ЦПК України).
9.2. Роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 лютого 2024 року у справі № 915/1624/16, від 14 грудня 2023 року у справі№ 917/1146/23, ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 596/1922/18).
9.3. Верховний Суд критично ставиться до аргументу скаржника, що апеляційний суд не зазначив у мотивувальній частині оскарженої ухвали про те, що постанова апеляційного суду від 10 листопада 2023 року не підлягає примусовому виконанню саме в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Апеляційний суд, мотивуючи оскаржену ухвалу, навів зазначений вище висновок Великої Палати Верховного Суду, який вона сформулювала в ухвалі від 22 лютого 2023 року у справі № 596/1922/18. Тому апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови апеляційного суду від 10 листопада 2023 року через те, що та постанова фактично не підлягає виконанню, оскільки у ній йде мова про відмову у задоволенні позову щодо одних позовних вимог і залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо інших вимог.
10. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
10.1. Встановивши, що постанова апеляційного суду від 10 листопада 2023 року не підлягає примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 у роз'ясненні тієї постанови. Таке застосування процесуальних норм є вочевидь правильним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення, зокрема частини другої статті 271 ЦПК України. Тому касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 червня 2025 року у справі № 554/9012/16.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко