Справа №760/25730/25 1-кс/760/11593/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
20 жовтня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
представника власника майна - захисник підозрюваного ОСОБА_3 ,
власник майна - підозрюваний ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12025100170000018 від 24.01.2025,-
Захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із вищезазначеною скаргою, у якій просив зобов'язати слідчого СВ відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві повернути три мобільні телефони, а саме: марки XIAOMI IMEI: НОМЕР_1 , марки ОРРО IMEI: НОМЕР_2 , REDMI IMEI: НОМЕР_3 , картами мобільних операторів+ 38050-882-3060, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .
В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що 10 вересня 2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучено три мобільні телефони, а саме: марки XIAOMI IMEI: НОМЕР_1 , марки ОРРО IMEI: НОМЕР_2 , REDMI IMEI: НОМЕР_3 з номерами операторів мобільного звязку НОМЕР_6 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 . Захисник подавав клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, однак, отримав постанову про відмову в задоволенні клопотання про його повернення. Так, під час обшуку вилучено мобільні телефони , які виконують функцію мобільних пристрої в для збереження інформації з обмеженим доступом з номерами , які використовуються для господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 . У зв'язку із вилученням мобільних телефонів, які не мають відношення до кримінального правопорушення, господарська діяльність повністю заблокована.
У судовому засіданні представник власника майна - захисник просив скаргу задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Власник майна - підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію представника.
Слідчий у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги (ч.3 ст.306 КПК України).
Дослідивши матеріали скарги та додані документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
За змістом ст.ст.7, 9 КПК України однією із засад кримінального провадження є законність. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України. Статтями 303, 304 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та строк подання скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.169 КПК України встановлено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Таким чином, положеннями кримінального процесуального законодавства чітко визначені підстави для повернення тимчасово вилученого майна.
Слідчим суддею встановлено, відповідно до копії постанови слідчого СВ ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві від 15 вересня 2025 року, відмовлено адвокату ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про повернення тимчасово вилученого майна в рамках креимінального провадження №12025100170000018 від 25.01.2025 до завершення досудового розслідування.
З цього приводу слідчий суддя звертає увагу на положення ст.22 КПК України, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України).
Саме на представника, у силу положення ст.22 КПК України, покладено обов'язок довести ті обставини, на які сторони посилаються у скарзі. Слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі переносив судовий розгляд задля забезпечення участі власника майна та його представника у судовому засіданні, однак свій обов'язок представник не виконав, обставини скарги не довів.
Так, у матеріалах скарги відсутні докази того, що арешт на майно не накладався і власником майна обрано правильний спосіб звернення до слідчого судді саме з такою скаргою у порядку ст.303 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги.Керуючись ст.ст.169, 171, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12025100170000018 від 24.01.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1