Справа №760/18245/25
2/760/11511/25
15 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з останнього на його користь 21 285,94 грн. заборгованості за кредитним договором № 833195418 від 09.07.2021, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 09.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 833195418 на суму 7 500,00 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3FF26.
Перед укладенням Кредитного договору відповідач через офіційний сайт www.moneyveo.ua зареєструвався в Особистому кабінеті, заповнив та подав Заявку із зазначенням персональних даних (ПІБ, паспорт, РНОКПП, телефон, e-mail, адреса, банківська картка), пройшов верифікацію, ознайомився та погодився з офертою, індивідуальною частиною договору та Правилами надання коштів у позику.
Отже, саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі: - 7 500,00 грн 09.07.2021 на банківську карту № НОМЕР_2 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 153 від 28.09.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 285,94 грн.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 21 285,94 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 499,25 грн, заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом 13 786,69 грн, та заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) 0,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати.
01.07.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
15.07.2025 до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст.178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Жодних заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу Солом'янського районного суду міста Києва не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію останнього щодо предмету спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, яка зазначені у позовній заяві, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення за наявними в справі доказами.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за наявними в справі доказами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 833195418, за яким надано позичальнику грошові кошти в сумі 7 500,00 грн., що підтверджуються квитанцією платіжного доручення про перерахування коштів відповідачу від 09 липня 2021 року, строком на 15 днів.
Пунктом 1.7 Договору передбачено, що кредитна лінія надається строком на 15 днів з дати отримання кредиту Позичальником (Дисконтний період). Якщо перший транш видано не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично подовжується на кількість днів різниці між датою укладення договору та датою видачі першого траншу.
Пунктом 1.8 визначено, що Позичальник має право продовжити строк Дисконтного періоду, сплативши всі нараховані проценти протягом Дисконтного або Пільгового періоду та активувавши функцію продовження в особистому кабінеті або терміналі самообслуговування. Кількість продовжень не обмежена, а строк кожного продовження обчислюється за формулою: Z = 30 - (X - Y), де Z - кількість днів продовження, X - дата завершення поточного періоду, Y - дата ініціації продовження. Якщо Y > X, строк продовжується на 30 днів.
Пунктом 1.9 встановлено, що за користування кредитом Позичальник сплачує проценти: у межах Дисконтного періоду - за дисконтною ставкою 3,65% річних (0,01% на день); у разі продовження строку користування кредитом - за індивідуальною ставкою 620,5% річних (1,7% на день).
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 153 від 28.09.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 285,94 грн.
Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача перед позивачем в загальному розмірі складає - 21 285,94 грн, з яких сума заборгованості основного боргу - 7 499,25 грн. та по процентах - 13 786,69 грн.
Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, оскільки не погасив заборгованість за кредитом, що є порушенням законних прав позивача.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами договору, що підтверджується платіжним дорученням від 09.07.2021.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначені порядок укладення електронного договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, право вимоги за договором про надання позики №833195418 від 09.07.2021 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», що підтверджується Договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025, укладеним між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».
Отже, саме на підставі зазначеного договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача за договором про надання позики №833195418 від 09.07.2021.
Судом встановлено, що відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов'язання в частині погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконав.
Сума заборгованості за Договором №833195418 від 09.07.2021, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 21 285,94 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов?язанням(за тілом кредиту) -7 499,25 грн.
- Заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом - 13 786,69 грн.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість в розмірі 21 285,94 грн.
Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копію договору № 29/05/25-01 про надання правової допомоги від 29.05.2025;
копію додаткової угоди №25770577043 від 30.05.2025 до Договору про надання правової допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; копію акту прийому передачі наданих послуг від 05.06.2025; копію протоколу погодження наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025.
Вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн.
Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу та обґрунтованості таких витрат суд враховує наступне.
У п.п. 113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов'язаннями.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року по справі 755/9215/15-ц ВП ВС роз'яснила, що положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оскільки відповідачем не подано заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273,280- 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005) заборгованість за Договором № 833195418 від 09.07.2021 у розмірі 21 285,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн. та по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.М.Букіна