Номер провадження 2-н/754/435/25
Справа № 754/11221/25
Іменем України
17 жовтня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу заяву Житлово-будівельного кооперативу «КВАЗАР-7» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Представник ЖБК «КВАЗАР-7» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та витрат на правничу допомогу у розмірі 2 800 грн.
17 жовтня 2025 року Деснянським районним судом м. Києва видано судовий наказ, яким задоволено вимоги заяви в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Водночас, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви в частині стягнення з боржника витрат на правничу допомогу, підлягають залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 168 ЦПК України встановлено, що у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
З прохальної частини заяви вбачається, що заявником зокрема заявлено вимогу про стягнення з боржника витрат, понесених з отриманням правової допомоги у сумі 2 800 грн.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Варто зауважити, що саме відповідач доводить співмірність витрат, пов'язаних з отриманням правової допомоги, однак в наказному провадженні боржник позбавлений можливості на подання клопотання про зменшення витрат, що обмежує право боржника. Зокрема вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює їх стягнення в порядку наказного провадження
Зважаючи на викладені норми, зважаючи, що представником ЖБК «КВАЗАР-7» заявлено вимогу про стягнення з боржника витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 800 грн., суд приходить до об'єктивного висновку про відмову у задоволенні заяви у цій частині, з підстав заявлення вимоги, за якою не може бути видано судовий наказ, оскільки вказана вимога відсутня в переліку, визначеному ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 160-165 ЦПК України, суддя -
Відмовити у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу заяву Житлово-будівельного кооперативу «КВАЗАР-7» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали суду складено 13.10.2025.
Суддя