Справа № 752/24439/25
Провадження № 4-с/752/123/25
Іменем України
10 жовтня 2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -
ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд:
визнати поважними причини пропуску строку для подачі скарги на дії державного виконавця та поновити цей строк;
скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 постановою державного виконавця відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції м Києва АА №805936 від 07 травня 2007 року.
Скарга передана у провадження судді Слободянюк А.В., у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Вивчивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою, виходячи з наступного.
Так, порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених у порядку цивільного судочинства, врегульовано положеннями розділу VIIЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на майно, обтяження на майно зареєстровано Другою київською державною нотаріальною конторою, на підставі постанови АА 805936 від 07.05.2007 Відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві.
З відповіді Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 12 вересня 2025 року вбачається, що вищевказане обтяження не можливо ідентифікувати, як таке, що внесено до реєстру в рамках конкретного виконавчого провадження.
За змістом статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутися не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.
Такий правовий висновок викладено у постанові КЦС ВС від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21.
Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження та відповідно не є особою, котра в розумінні ст. 447 ЦПК України, має право подавати скаргу на дії державного виконавця.
Крім того, з наданих документів не вбачається, що обтяження було накладено саме в процесі виконання рішення суду, ухваленого в конкретній цивільній справі.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин, виходячи з обраного скаржником способу захисту, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за скаргою.
З дотриманням вимог частини п'ятої статті 186 ЦПК України слід роз'яснити скаржнику його право звернутись з позовом про зняття арешту з нерухомого майна на загальних підставах пред'явлення позову за нормами ЦПК.
Керуючись ст. ст. 186, 261, 274-279, 353 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право звернутись з позовом про зняття арешту з нерухомого майна на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Слободянюк