Справа № 569/17043/25
17 жовтня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Бучко Т.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи,
В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Рішенням від 02 жовтня 2025 року суд задовольнив позов ОСОБА_1 , стягнув з Комунального закладу вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 520587,03 грн та 5205,87 грн у відшкодування судових витрат.
07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розподіл судових витрат, поданою представником позивача ОСОБА_2 , у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі в частині розподілу судових витрат, стягнути з КЗВО "Рівненська медична академія" на її користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.
Враховуючи норми ч.3 ст.270 ЦПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві позивач зазначила попередній розрахунок суми судових втрат, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 5205,87 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 20000 грн. Доказів на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано не було.
Під час ухвалення рішення у справі суд вирішив питання про судові витрати, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору, розмір яких підтверджений наявною у справі платіжною інструкцією.
З огляду на відсутність у справі доказів на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд не вбачав підстав для стягнення таких витрат з відповідача.
Про надання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України, позивач (представник позивача) ні у позовній заяві, ні у заяві про розгляд справи без участі від 01 жовтня 2025 року не заявили.
За відсутності відповідної заяви, цитування у позовній заяві норми ч.8 ст.141 ЦПК України саме по собі не свідчить про намір сторони подати докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи передбаченої ч.8 ст141 ЦПК України заяви позивача (представника позивача), суд вирішив питання про судові витрати під час ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки суд, ухвалюючи рішення у справі, вирішив питання щодо розподілу підтверджених доказами судових витрат, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні, а тому у задоволенні заяви про розподіл судових витрат належить відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.260, 261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя