Справа № 206/5339/19
1-кс/206/1183/25
20 жовтня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву судді Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у кримінальній справі №206/5339/19,-
В провадженні судді Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 перебувала кримінальна справа №206/5339/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 .
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання відповідно до ч.1 ст.55 КК України, у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах чи займатися правоохоронною діяльністю строком на 1 (один) рік.
13 жовтня 2025 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у кримінальній справі №206/5339/19.
14 жовтня 2025 року суддею Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у кримінальній справі № 206/5339/19. В обґрунтування даної заяви зазначила, що по даній справі в якості захисників-адвокатів приймали участь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка є цивільною дружиною обвинуваченого. Після винесення вказаного вироку, з причин особистої неприязні та помсти за вказане рішення захисником-адвокатом ОСОБА_6 були вжиті наступні заходи: остання неодноразово з'являлася до приміщення суду для влаштування скандалу та зазначала в коридорі, на загал, що навчить її працювати, викликала до її кабінету СОГ, слідчий якої без будь-яких на те правових підстав намагався допитати її помічника ОСОБА_7 , намагалася внести щодо ОСОБА_3 відомості до ЄРДР, і після відмови у цьому внесенні оскаржила їх в суді, написала скаргу на ВРП, укладала угоди по справам про адміністративне правопорушення, які перебували в її провадженні, де вже було постановлено рішення задля подальшого доступу до вищевказаних справ, двічі зверталася до органів ДБР та НАБУ, намагалася спаплюжити її чесне ім'я шляхом надання неправдивих відомостей в телеграмканалі. ОСОБА_3 , як публічна особа та будучі впевненою в законності і обґрунтованості своїх рішень будь-яких дій щодо останньої не вчиняла та дотримувалась принципів доброчесності. Таким чином, у випадку задоволення вказаної заяви у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви, що вказане рішення було прийнято в зв'язку із відчуттям страху перед обвинувачем після вказаних обставин, а у випадку відмови у вказаній заяві з причин помсти за події, що передували їй.
Враховуючи доводи заявника, викладені в заяві про самовідвід, проаналізувавши норми КПК України, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про самовідвід судді з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За приписами ч.4 ст.80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду..
В силу ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
За змістом ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), заява № 9186/80, рішення від 26.10.1984 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою» … «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (п.26). Тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.
У справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини вказує на те, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Також Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно зі ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Водночас слід враховувати те, що особа, яка подала заяву про самовідвід, повинна довести на підставі доказів факт упередженості у розгляді справи, адже самовідвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для самовідводу.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що заявлений суддею Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у кримінальній справі №206/5339/19 не містить належних, достатніх та допустимих доказів, які б вказували на її упередженість, тобто свідчили про наявність обґрунтованих правових підстав для її самовідводу.
Окрім того, у заяві про самовідвід суддя ОСОБА_3 посилається на особисту неприязнь до неї з боку захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 , як вбачається із матеріалів справи, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у кримінальній справі №206/5339/19 подав сам ОСОБА_4 , а договір про надання правничої (правової) допомоги ним укладено з адвокатом ОСОБА_5 , а не ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви судді Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у кримінальній справі № 206/5339/19.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 372 КПК України, суд -
У задоволенні заяви судді Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у кримінальній справі №206/5339/19 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1