Справа 206/4241/25
Провадження 2/206/2404/25
(заочне)
14 жовтня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Плінської А.В., при секретарі Білій О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
30.07.2025 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтовано тим, що 17.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений Кредитний договір № 4575489, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 7600,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, що передбачені Кредитним договором.
ТОВ «МІЛОАН» умови Кредитного договору виконано в повному обсязі, кошти відповідачу надано в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Відповідач зі свого боку не виконала умов Кредитного договору - не здійснила погашення кредиту та відсотків за його використання.
29.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу, згідно якого до нового кредитора перейшло право вимоги по відношенню до боржників ТОВ «МІЛОАН», в тому числі і до ОСОБА_1 .
Заборгованість за Кредитним договором станом на дату подання позовної заяви становить 35644,00 грн., а саме: 7600,00 грн. - борг за тілом кредиту, 26600,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1444,00 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідача було повідомлено про заміну кредитора, наявність заборгованості, її розмір та необхідність погашення, проте до теперішнього часу суму боргу не повернуто, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись із даним позовом до суду.
Ухвалою від 31.07.2025 року відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
17.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений Кредитний договір № 4575489, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 7600,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, що передбачені Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору кредит надається строком на 20 (двадцять) днів.
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована п.1.7 Договору. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього Договору.
Згідно п.1.5.1 Комісія за надання кредиту: 1444,00 грн., яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Договір укладався сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про видачу кредиту в електронній формі.
ТОВ «МІЛОАН» умови Кредитного договору виконано в повному обсязі, кошти відповідачу надано в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору - не здійснив погашення кредиту та відсотків за його використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
29.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу, згідно якого до нового кредитора перейшло право вимоги по відношенню до боржників ТОВ «МІЛОАН», в тому числі і до ОСОБА_1 .
Заборгованість за Кредитним договором визначено позивачем станом на дату подання позову в розмірі 35644,00 грн., а саме: 7600,00 грн. - борг за тілом кредиту, 26600,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1444,00 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, згідно статей 526, 1054 ЦК України з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 35644,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Оскільки позов задоволений повністю, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач також просив суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Отже, виходячи з конкретних обставин даної справи (справа є не дуже складною), а також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також виходячи з критерію розумності їхнього розміру, суд погоджується із слушністю доводів позивача про наявність підстав для стягнення 3000,00 грн. на професійну правничу допомогу, та присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача до стягнення згадану суму.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 3-й поверх) заборгованість за Кредитним договором № 4575489 від 17.06.2021 в розмірі 35644,00 грн., а саме: 7600,00 грн. - борг за тілом кредиту, 26600,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1444,00 грн. - заборгованість за комісією , судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвали, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Плінська А.В.