Справа № 204/8163/25
Провадження № 2/204/4000/25
16 жовтня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01 серпня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 865923553 від 04.05.2021 року у розмірі 78 254,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 04.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідач уклали кредитний договір № 865923553 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності в сумі 22 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі та додатках до нього. У кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти відповідачу на платіжну картку безготівковим зарахуванням, що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 865923553 від 04.05.2021 року новому кредитору. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 141 від 06.07.2021 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача. В подальшому, 05.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого новому кредитору відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 865923553 від 04.05.2021 року укладеним з відповідачем. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року за Договором факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. В подальшому, 04.06.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 865923553 від 04.05.2021 року. Відповідно до Реєстру боржників б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 78 254,00 грн. Первісний кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 78 254,00 грн. з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 56 254,00 грн. - заборгованість за відсотками. Також, у зв'язку зі зверненням до суду з даним позовом позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.
Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року у вказаній справі було відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву.
Розглянувши клопотання представника позивача - Тараненко А.І. про витребування у АТ «Приват Банк» інформації: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_3; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_3, у період з період з 04.05.2021 по 09.05.2021 у сумі 22 000,00 грн.; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), суд ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки воно належним чином не обґрунтоване та представником позивача не доведено, що обставини на підтвердження яких він просить витребувати докази входять до предмета доказування по справі або не визнаються іншим учасником справи.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 04.05.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 865923553 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності в сумі 22 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі та додатках до нього. Строк кредиту - 30 днів (а.с. 13-15).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.
При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитодавець свої зобов'язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що підтверджується копією платіжного доручення від 04.05.2021 року на суму 22 000,00 грн. (а.с. 32).
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач скористався наданим кредитом, проте зобов'язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла заборгованість.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Судом встановлено, що 28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» як фактором було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором (а.с. 41-44).
Згідно реєстру прав вимоги № 141 від 06.07.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право вимоги, в тому числі за кредитним договором №865923553 від 04.05.2021 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості 49 918,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 918,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 54-55).
Крім того, 05.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ТОВ «Таліон Плюс» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» як фактором було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором (а.с. 57-59).
Згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги, в тому числі за кредитним договором №865923553 від 04.05.2021 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості 78 254,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 56 254,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 63-64).
В подальшому, 04.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» як фактором було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 66-69).
Також, 04.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року (а.с. 73).
Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №865923553 від 04.05.2021 року, укладеним з відповідачем, загальна сума заборгованості 78 254,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 56 254,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 71-72), що також підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №693110242, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а.с. 78), розрахунком заборгованості складеним ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 79), та випискою з особового рахунку складеною ТОВ «Юніт Капітал (а.с. 80).
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» як правонаступник стало новим кредитором у зобов'язанні за кредитним договором, який укладений з Відповідачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатив. Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.
Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором № 865923553 від 04.05.2021 року, перерахувавши одним платежем 22 000,00 грн. на картку, вказану позичальником у договорі, що підтверджується наданою позивачем копією платіжного доручення.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, заборгованість не погасив, що підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, згідно якого загальна сума заборгованість складає 78 254,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 56 254,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Надаючи оцінку розрахунку заборгованості проведену позивачем суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами суд виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 150 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.
Як зазначалось, умовами кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 22 000,00 грн. строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 03.06.2021 року.
Разом з тим у п. 1.3. кредитного договору його сторони погодили, що встановлений у п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження дисконтного періоду.
Однак, доказів на підтвердження виконання відповідачем умов п. 1.3. кредитного договору матеріали справи не містять, а, отже, погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним - до 03.06.2021 року.
Як видно зі змісту пп. 1.4. кредитного договору, за користування кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в такому порядку - на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюються щоденно за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 124,10 процентів річних, що становить 0,34 процентів від суми Кредиту за кожний день користуванням ним.
Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов'язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за базовою процентною ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, та яке згідно з пп. 1.4. договору складає 2 244,00 грн. (22 000,00 грн. х 0,34 % = 74,8 грн. х 30 днів = 2 244,00 грн.)
Подальше, тобто поза строком кредитування, нарахування TOB «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором є безпідставним, та таким, що суперечить умовам укладеного договору.
Суд при вирішенні даної справи виходить з того, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
У разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem». «Contra proferentem» - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені», але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін». Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Тому, при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко визначеним строком кредитування.
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 24 244,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 244,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 865923553 від 04.05.2021 року, у загальному розмірі 24 244,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 244,00 грн. - заборгованість за відсотками, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Тараненко А.І., що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладеним між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (а.с. 81-82).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
25 червня 2025 року між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було підписано Акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 84), в якому зазначено, що вартість послуг зі складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту, підготовки та подання клопотання щодо отримання інформації становить 7 000,00 грн. (витрачено 6 годин часу).
Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Тараненко А.І., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 7 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, вартість послуг складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовки адвокатського запиту, підготовки та подання клопотання щодо отримання інформації а також витрачений на вказані послуги час (6 годин), є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (0,8 ставки судового збору за подачу позовної заяви через електронний суд).
На підставі ст.ст. 15, 16, 512, 514, 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ - 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 865923553 від 04.05.2021 року у розмірі 24 244,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті сорок чотири гривні, 00 копійок), з яких: 22 000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень, 00 копійок) - заборгованість за тілом кредиту; 2 244,00 грн. (дві тисячі двісті сорок чотири гривні, 00 копійок) - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ - 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Л. Черкез