про залишення позовної заяви без руху
16 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6970/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С. розглянувши матеріали позовної заяви
за заявою: Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Радій», вул. А. Тамма,29, м. Кропивницький, 25009
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-
ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області від 10.01.2025 №39-п «Про проведення документальної невиїзної перевірки ПАТ «НВП «Радій» ;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 за №00165432300;
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2025 за №00165442300.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає про таке.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Відповідно до ст.ст.4, 42, 46 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи; сторонами в адміністративному процесі є позивач (особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду) та відповідач (суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача).
У ч.2 ст.159 КАС України зазначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з ч.1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Таким чином, особа має право звернутись до адміністративного суду за захистом своїх порушених (оспорюваних) прав, свобод та інтересів. У разі такого звернення вона набуває статусу позивача, а свої вимоги викладає у позовній заяві. При цьому, позовна заява має відповідати певним вимогам, які встановлені КАС України.
Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
При цьому, звертаючись до суду з вказаним позовом, статус ПАТ «НВП «Радій» визначено як «заявник», що не відповідає положенням ст.160 КАС України.
За викладених обставин, ПАТ «НВП «Радій» має подати до суду позовну заяву, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 160 КАС України.
Щодо строку звернення.
Суд зазначає, що ч.2 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Судом встановлено, що товариство оскаржує наказ про проведення документальної перевірки від 10.01.2025.
Отже, спірні відносини в частині оскарження наказу склались в січні 2025, тоді як до суду позивач звернувся лише 10.10.2025, з пропуском строку встановленого ч.3 ст.122 КАС України, тобто з пропуском 6-місячного строку.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, наявність яких унеможливило своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
приведення позовної заяви у відповідність до вимог ч.ч.2,3 ст.160 КАС України;
заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду (в частині, що стосуються оскарження наказу про проведення перевірки від 10.01.2025) із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО