Справа № 953/10440/25
Провадження № 3/953/2794/25
16 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.09.2025 о 18 годині 34 хвилин у м. Харків, вул. Максима Рильського, 271, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ водій ОСОБА_1 відмовився. Водій протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.5. ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення sms - повідомлення, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber», про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Слід зауважити, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження суду 02 жовтня 2025 року. ОСОБА_1 достовірно було відомо про знаходження матеріалу відносно нього в провадженні суду, про що в протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис останнього, тобто він був обізнаний про розгляд відносно нього адміністративного матеріалу, однак в судове засідання не з'явився, причини його неявки суд визнає неповажними.
Приймаючи до уваги, що законом передбачені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення 15 днів (ст. 277 КУпАП) та строки накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), вважаю можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. При цьому також враховую, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Так, суд враховує, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд судом складеного відносно нього адміністративного матеріалу, однак до суду не з'явився, тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням такої особи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступних висновків.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464019 від 24.09.2025, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідкою про повторність, згідно якої 23.06.2025 складено протокол ЕПР1 № 370517 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, Київським районним судом м. Харкова прийнято рішення від 11.08.2025 по справі № 953/6826/25 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, копією постанови Київського районного суду м. Харкова від 11.08.2025 по справі № 953/6826/25, рапортом т.в.о. заступника командира роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Майорова Д., та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського 470081, записом з відеореєстратора 70 МАІ.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час оцінки доводів та аргументів учасників судового процесу суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Скоєння правопорушення ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 464019 від 24.09.2025, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідкою про повторність, згідно якої 23.06.2025 складено протокол ЕПР1 № 370517 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, Київським районним судом м. Харкова прийнято рішення від 11.08.2025 по справі № 953/6826/25 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, копією постанови Київського районного суду м. Харкова від 11.08.2025 по справі № 953/6826/25, рапортом т.в.о. заступника командира роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Майорова Д., та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського 470081, записом з відеореєстратора 70 МАІ.
З дослідженого відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 зупинено, повідомлено про причину зупинки, також було зазначено про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що він відмовився.
Суд вважає, що виявлені факти і зафіксовані в протоколі відображають об'єкт суспільних відносин в сфері правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, оскільки об'єктивна сторона таких правопорушень полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, і об'єктивна сторона такого діяння полягає в активних діях в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.
Складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, не дотримання вимог п.2.5 ПДР України, вчинені особою повторно протягом року, винуватість знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до пункту 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, фіксація факту відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння проводилась із застосуванням технічних засобів відеозапису, який долучено до матеріалів справи.
З довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП ст. лейтенанта поліції Бикової К. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_4 .
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд керується насамперед вимогами ст. 23 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також, у відповідності до вимог ч.2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст. 61 Конституції України).
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи вищевказане, тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю необхідним ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб не є власністю ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою.
Cтаттею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001 Код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Т.В. Юрлагіна