Справа № 636/2423/25 Провадження№2/636/2016/25
15 жовтня року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Селевко Т.С., представника відповідача - авдоката Юрченка В.В., прозглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - адвокат Мирось Сергій Васильович до ТОВ «ТПК «Агро Альянс ЛТД», про розірвання договору оренди землі,
встановив:
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - адвокат Мирось Сергій Васильович до ТОВ «ТПК «Агро Альянс ЛТД», про розірвання договору оренди землі.
В підготовче судове засідання позивач та його представник не з'явилися, причини неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на його адресу рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні наголошував на тому, що позивач та його представник неодноразово не з'являлися до суду, що свідчить про неналежне виконання ними своїх процесуальних обов'язків.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Указане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 грудня 2018 року в справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року в справі № 906/142/18 (провадження №12-233гс18), а також у постановах Верховного Суду: від 27 лютого 2020 року в справі № 814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року в справі № 826/20408/14 (провадження №К/9901/16143/20), від 10 листопада 2021 року в справі № 756/2137/20 (провадження №61-3782св21) та інших.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Позивач та його представник неодноразово в судові засідання не з'являлися з невідомих причин, а саме в підготовчі судові засіданні призначені на 16 червня 2025 року, 30 липня 2025 року та 15 жовтня 2025 року, причини своєї неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач та представник позивача насамперед повинні активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Суд зауважує, що позивач та представник позивача не демонструють готовності брати участь в судових засіданнях та намагаються використовувати прийоми, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до пунктів 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, які є останніми за часом висновками із зазначеного питання, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Вказані вище норми є імперативними та не передбачають право суду продовжити розгляд справи або вдруге відкласти судове засідання навіть в разі визнання поважними причин неявки позивача в судове засідання.
Таким чином, судом встановлено, що позивач, будучи обізнаним про наявність в провадженні суду його позовної заяви, не цікавився станом розгляду його справи, заяви про розгляд справи за його відсутності або заяви про зміну будь-яких контактів для його виклику до суду не надав, що позбавляє суд можливості розглянути справу згідно з вимогами чинного законодавства.
За таких обставин суд залишає позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - адвокат Мирось Сергій Васильович до ТОВ «ТПК «Агро Альянс ЛТД», про розірвання договору оренди землі без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України позивачу роз'яснюються наслідки залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 258-261, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє - адвокат Мирось Сергій Васильович до ТОВ «ТПК «Агро Альянс ЛТД», про розірвання договору оренди землі - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Ю. М. Гніздилов