17 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29245/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року
у справі №160/29245/24
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ГАММА»
до Дніпровської митниці
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК ГАММА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р» від 22.10.2024 № UA1100002024158, винесене Дніпровською митницею на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024, в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктом господарювання у розмірі 8 990 133,33 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р» від 22.10.2024 № UA1100002024159, винесене Дніпровською митницею на підставі акту № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024, в якому зазначено про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 1 798 026,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки наявні у справі про порушення митних правил матеріали з огляду на принцип презумпції невинуватості, свідчать про те, посадові особи ТОВ «ТПК ГАММА» не вчиняли порушення, передбачені ст. 485 МК України, вина вказаних осіб не доведена, а також не доведено факт заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей щодо країни походження товару. Позивач зазначає, що лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії, на який посилається митний орган, не є належним доказом недійсності (підробки) сертифікатів походження товару. Крім того, обставини, які зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, вже розглядались судами та наявні рішення суду, які набрали законної сили, згідно яких провадження у справі про порушення митних правил відносно громадянки України як фізичної особи та одночасно керівника ТОВ «ТПК ГАММА» - Ганістрат Ольги Анатоліївни за ст. 485 МК України закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд виходив з того, що митним органом в належний спосіб не доведено факту недійсності сертифікатів походження товару. Докази, надані митним органом, є сумнівними та не підтверджують підробки сертифікатів. Суд визнав, що лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії, на який посилається відповідач, не є належним доказом порушення ТОВ «ТПК ГАММА» митного та податкового законодавства України, оскільки не встановлено, ким або на підставі якого документу уповноважений орган Малайзії прийшов до висновку про недійсність поштової адреси, зазначеної у сертифікатах, та того, що менеджер Nor aridah HanumMohd Nor не працює в Малайській торгово-промисловій палаті Малайзії з 2013 року. Факт недійсності сертифікату про походження товару не підтверджується жодним належним доказом, відсутні рішення суду, що набрали законної сили, про встановлення факту недійсності сертифікату.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не надав належної оцінки доводам митного органу, що за результатами документальної перевірки позивача та інформації, отриманої від Малайської торгово-промислової палати Малайзії, встановлено, що сертифікат про походження №A902406 від 03.07.2023 нею не видавався, тому з урахуванням такої інформації Дніпровською митницею здійснено моніторинг оформлених позивачем декларацій, за результатами якого встановлено 7 випадків подання сертифікатів походження товару з ідентичними ознаками підробки (недійсна адреса та засвідчені звільненим менеджером). Норми митного законодавства дають право митному органу перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим Митним кодексом України. Митниця також звертає увагу, що під час судового розгляду справи питання відсутності перекладу відповіді уповноваженого органу іноземної країни взагалі не підіймалось, тим більше, що відповідь складено англійською мовою. Посилаючись на норми Митного кодексу України, якими врегульований порядок проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справ, скаржник вказує, що відповідь уповноваженого органу за результатами здійсненої перевірки може бути єдиною підставою для здійснення документальної перевірки. Суд помилково застосовує приписи ч.1 ст. 495 МК України, якою визначено докази у справі про порушення митних правил, а також на ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» щодо легалізації у спосіб, встановлений законодавством України, документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до поданого письмового відзиву на апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що документи, складені нерезидентами, які подаються сторонами як докази, мають прийматися судами з огляду на їх допустимість після їх легалізації у встановленому законодавством України порядку. Дніпровська митниця не надала суду належного доказу фальсифікації Сертифікату про походження товару, оскільки посилається тільки на лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/CQQ/CUSTQMUKRAINE/2-2024 як на єдину підставу для проведення перевірки, тому висновок суду першої інстанції з цього приводу є законним та обґрунтованим. Позивач звертає увагу, що обставини, які зазначені у податкових повідомленнях-рішень, вже розглядались судами та наявні відповідні рішення суду, які набрали законної сили, та на які посилається скаржник в апеляційній скарзі. І судами визначено, що вказаний лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії не є належним доказом недійсності (підробки) сертифікатів походження товару.
Під час апеляційного розгляду справи сторонами подані додаткові пояснення та докази з приводу питання дійсності сертифікатів про походження товару.
Також митницею подано клопотання, в якому відповідач порушив питання про заміну назви відповідача «Дніпровська митниця» на «Південно-Східна митниця» з тих підстав, що відповідно до Наказу Державної митної служби України «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» від 08.08.2025 № 775 територіальний орган як відокремлений підрозділ Державної митної служби України Дніпровську митницю (код ЄДРПОУ 43971371) перейменовано на Південно-Східну митницю, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Розглянувши подані митницею документи на підтвердження означеного клопотання, суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави для зміни назви відповідача Дніпровська митниця на Південно-Східну митницю.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Дніпровською митницею проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТПК ГАММА» вимог законодавства з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями, за результатами якої складений акт № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024.
Як вказано у цьому акті, перевірка проведена на підставі п.7 ч.1 ст.336, п.2 ч.3 ст.345, п.2 ч.2 ст.351 МК України згідно наказу Дніпровської митниці від 27.08.2024 № 277, стосовно законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями, а саме:
№ UA209170/2023/66126 від 22.08.2023,
№ UA209170/2023/57986 від 25.07.2023,
№ UA209170/2022/99836 від 17.12.2022,
№ UA209170/2022/94754 від 28.11.2022,
№UA209170/2022/91993 від 18.11.2022,
№ UA110140/2022/006324 від 10.10.2022,
№UA110140/2022/006595 від 19.10.2022.
Під час перевірки використовувались: лист Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/07/1616, лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 №TAD/CQQ/CUSTQMUKRAINE/2-2024, електронні копії вказаних вище митних декларацій та копії транспортних і комерційних документів, що були подані до митного оформлення, з програмно-інформаційного комплексу АСМО «Інспектор».
Перевіркою встановлено, що в зоні діяльності Дніпровської та Львівської митниць згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 04.05.2022 №1, укладеного між HALLMARK SYMPHONY SDN BHD (5-3A, LEVEL 5, DATARAN PELANGI UTAMA, PELANGI UTAMA, PJU 6A, JALAN MASJID.47400 PETALING JAYA, SELANGOR DARUL EHSAN, MALAYSIA) та ТОВ «ТПК ГАММА» (Україна) імпортовано товар «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою в асортименті» та «Гайки (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою в асортименті». Країна виробництва Малайзія. Торгова марка та виробник: HALLMARK SYMPHONY SDN BHD.
При проведенні перевірки була перевірена митна декларація № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023 з товаросупровідними документами, наданими декларантом при митному оформленні товару Болти (з чорних металів) з різьбою.
Митне оформлення товару здійснювалося відповідно до Закону України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі 5%, з наданням Сертифікату про походження товару № A902406 від 30.06.2023.
Листом Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1616 (вх. № 30840/7.4-15 від 26.03.2024) повідомлено Львівську митницю про надходження від уповноваженого органу Малайзії результатів перевірки сертифіката про походження № A902406 від 03.07.2023.
Згідно з листом Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 сертифікат про походження № A902406 від 03.07.2023 не видавався нею. Уповноважений орган Малайзії повідомив, що у вказаному сертифікаті зазначено недійсну з січня 2018 року поштову адресу Малайської торгово-промислової палати Малайзії «№ 33&35, Jalan Medan Setia1, Bukit Damansara, 50490, Kuala Lumpur, тел.03-2095 1792, Fax: 03-2094 0533» та засвідчено менеджером «Nor Paridah Hanum Mohd Nor», який не працює в Малайській торгово - промисловій палати Малайзії з 2013 року.
Сертифікат № A902406 від 30.06.2023 подано позивачем при митному оформленні товару «Болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою…» за кодом товару 7318158890 згідно з УКТЗЕД за митною декларацією № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023.
За результатами проведеного моніторингу оформлених позивачем декларацій встановлено випадки подання сертифікатів походження з ідентичними ознаками підробки (недійсна адреса та засвідчені звільненим менеджером) від експортера HALLMARK SYMPHONY SDN BHD при здійсненні митного оформлення товарів за ЕМД:
UA209170/2023/066126 від 22.08.2023, Сертифікат №A902406 від 30.06.2023
UA209170/2023/057986 від 25.07.2023, Сертифікат № MCCM A902245 від 23.05.2023
UA209170/2022/099836 від 17.12.2023, Сертифікат № А901776 від 04.11.2022
UA209170/2022/094754 від 28.11.2022, Сертифікат № A901730 від 19.10.2022
UA209170/2022/091993 від 18.11.2022, Сертифікат № A901673 від 30.09.2022
UA110140/2022/006324 від 10.10.2022, Сертифікат № А901467 від 16.09.2022
UA110140/2022/006595 від 19.10.2022, Сертифікат № А901597 від 06.09.2024.
Також митницею встановлено, що товари, оформлені за вказаними сертифікатами, за кодом та описом підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» зі сплатою антидемпінгового мита за найвищою ставкою на рівні 67,4%.
За таких обставин митниця визнала неправомірним застосування ТОВ «ТПК ГАММА» звільнення від сплати антидемпінгового мита, що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів на загальну суму 9 807 418,19 грн. (в тому числі, ввізного мита на суму - 8 172 848,49 грн., податку на додану вартість на суму - 1 634 569,70 грн.).
За висновком в акті перевірки № 0030/24/7.5-19/0039070617 від 09.10.2024 митницею виявлено порушення ТОВ «ТПК ГАММА»:
1) пункту 2 частини третьої статті 75, частини дев'ятої статті 280, частини п'ятої статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями за переліком на загальну суму 8 172 848,49 грн.;
2) пункту 2 частини третьої статті 75 Митного кодексу України та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями за переліком на загальну суму 1 634 569,70 грн.
15.10.2024 за вих. №15-01 ТОВ «ТПК ГАММА» до керівника Дніпровської митниці подано заперечення на акт від 09.10.2024 №0030/24/7.5-19/0039070617.
Дніпровською митницею складено висновок про розгляд заперечень до акту документальної невиїзної перевірки від 09.10.2024 № 0030/24/7.5-19/0039070617, яким висновки, викладені в акті перевірки, визнані такими, що відповідають нормам чинного законодавства, та залишенні без змін.
На підставі акту перевірки від 09.10.2024 № 0030/24/7.5-19/0039070617 Дніпровською митницею винесені податкові повідомлення-рішення:
форми «Р» від 22.10.2024 № UA1100002024158, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, на 8 990 133,33 грн.;
форми «Р» від 22.10.2024 № UA1100002024159, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на 1 798 026,67 грн.
Вважаючи означені податкові повідомлення-рішення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.75 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.
Згідно приписів ст.270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору (ч.1).
Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (ч.2).
Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу визначено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Відповідно до ст.271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1).
В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір (ч.2 ст.271 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.275 МК України у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір.
Частиною четвертої статті 275 МК України визначено, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику
Згідно з п.1 ч.1 ст. 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, на які Законом встановлено адвалорні ставки мита, є митна вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.280 МК України в Україні застосовуються такі види ставок мита:
1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування;
2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу;
3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.
За правилами ч.9 ст.280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
У разі якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.5 ст.281 МК України).
Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 року №330-XIV антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п'ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
Частиною 1 статті 28 Закону встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.
В спірному випадку відповідач виходив з встановлених під час перевірки обставин, що товари, оформлені за спірними сертифікатами, за кодом та описом підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки», а саме: болти (з чорних металів) з різьбою, з шестигранною головкою, що класифікуються за кодом 7318 15 88 90 згідно з УКТ ЗЕД; гайки (з чорних металів) з різьбою з внутрішнім діаметром не більш як 12 мм, що класифікуються за кодом 7318 16 92 90 згідно з УКТ ЗЕД (п.1 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03).
Відповідно до п. 2.9 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 імпорт на митну територію України товару, зазначеного в п.1 цього рішення, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згоді на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою, визначеною в п.2.4 цього рішення (в даному випадку - 67,40 %).
Як встановлено судом вище, митне оформлення вищезазначеного товару здійснювалося позивачем відповідно до Закону України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі 5%, з наданням відповідних, перелічених вище, Сертифікатів про походження товару.
Суд апеляційної інстанції погоджується з відповідачем, що оскільки товари, ввезення яких на митну територію України здійснено позивачем, за кодом та описом підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» зі сплатою антидемпінгового мита за найвищою ставкою на рівні 67,4%, підтвердження країни походження товару шляхом надання Сертифікату є обов'язковою умовою для звільнення імпортера від сплати такого антидемпінгового мита.
За змістом ч.3. ст. 41 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Відповідно до ч.1 ст.42 МК України, якою визначений порядок підтвердження країни походження товару, у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару:
1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність»;
2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;
3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 43 МК України регламентований порядок перевірки документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, після завершення митного оформлення.
Відповідно до наведеної норми у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.
До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.
Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв'язку з кримінальним провадженням.
Відповідно до наявних у справі доказів, позивачем при здійсненні митного оформлення товару разом з митними деклараціями подані сертифікати про походження товару, видані Малайською торгово-промисловою палатою Малайзії, а саме: за ЕМД UA209170/2023/066126 від 22.08.2023, -Сертифікат № A902406 від 30.06.2023, UA209170/2023/057986 від 25.07.2023 - Сертифікат № A902245 від 23.05.2023, UA209170/2022/099836 від 17.12.2023 - Сертифікат № A901776 від 04.11.2022, UA209170/2022/094754 від 28.11.2022 - Сертифікат № А901730 від 19.10.2022, UA209170/2022/091993 від 18.11.2022 - Сертифікат № A901673 від 30.09.2022, UA110140/2022/006324 від 10.10.2022 - Сертифікат № А901467 від 16.08.2022, UA110140/2022/006595 від 19.10.2022 - Сертифікат № А901597 від 06.09.2022.
В межах законодавчо встановленої процедури Львівською митницею при здійсненні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування перевірена митна декларація № UA209170/2023/66126 від 22.08.2023 та документи, надані декларантом (ТОВ «ГАММА») при митному оформленні товару «Болти (з чорних металів) з різьбою…» та прийнято рішення про направлення Сертифікату № A902406 від 03.07.2023 на перевірку.
Листом Державної митної служби України від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1616 (вх. № 30840/7.4-15 від 26.03.2024) повідомлено Львівську митницю про надходження від уповноваженого органу Малайзії, яким є Малайська торгово-промислова палата Малайзії, результатів перевірки сертифіката про походження № A902406 від 03.07.2023.
Листом від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202 Малайська торгово-промислова палата Малайзії повідомила, що сертифікат про походження № A902406 від 03.07.2023 нею не видавався; у вказаному сертифікаті зазначено недійсну з січня 2018 року поштову адресу Малайської торгово-промислової палати Малайзії «№ 33&35, Jalan Medan Setia 1, Bukit Damansara, 50490, Kuala Lumpur, тел.03-2095 1792, Fax: 03-2094 0533» та засвідчено менеджером «Nor Paridah Hanum Mohd Nor», який не працює в Малайській торгово - промисловій палати Малайзії з 2013 року.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведеного вище правового регулювання, дійшов висновку про відсутність підстав вважати лист від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 Малайської торгово-промислової палати Малайзії неналежним доказом, документом, що містить недостовірні або неправдиві відомості.
Докази, що саме вказаний орган - Малайська торгово-промислова палата Малайзії не є компетентним органом в розумінні ст. 41 МК України, в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані. Також сторонами не подані докази, в тому числі на вимогу суду апеляційної інстанції, які б спростовували інформацію в листі Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202 як компетентного органу та підтверджували дійсність сертифікатів про походження товару, що подавались позивачем разом з митними деклараціями UA209170/2023/66126 від 22.08.2023, № UA209170/2023/57986 від 25.07.2023, № UA209170/2022/99836 від 17.12.2022, № UA209170/2022/94754 від 28.11.2022, № UA209170/2022/91993 від 18.11.2022, № UA110140/2022/006324 від 10.10.2022, № UA110140/2022/006595 від 19.10.2022.
Використання Дніпровською митницею інформації, що міститься у вказаному листі Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202, для моніторингу оформлених позивачем інших декларацій, і проведення невиїзної документальної перевірки є цілком обґрунтованим і не виходить за межі повноважень митниці при здійсненні перевірки достовірності задекларованої позивачем країни походження товару, тому суд апеляційної інстанції вважає помилковими, такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, доводи позивача, що вказаний вище лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії не є належним доказом недійсності решти, визначених в акті перевірки сертифікатів походження імпортованого позивачем товару.
Відповідно до ст.336 МК України формами митного контролю є, в тому числі, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Відповідно до ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
п.1) виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
п.2) надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Стосовно доводів позивача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо відсутності перекладу відповіді уповноваженого органу (Малайської торгово-промислової палати Малайзії), суд апеляційної інстанції звертає увагу, що порядок направлення запитів та підстави їх направлення визначено, окрім наведеної вище ст. 43 МК України, в тому числі і Міжнародною угодою, а саме: розділом 3 «Перевірка документів, які засвідчують походження товарів» Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), дата набрання чинності для України 15.09.2011.
Згідно з рекомендованим правилом 3 вказаного Розділу митна служба Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу, може звернутися з запитом до компетентної державної організації Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу й на території якої був оформлений документ, що підтверджує походження товарів,
на проведення перевірки цього документа в таких випадках:
(а) якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності документа;
(b) якщо наявні достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у зазначеному документі;
(с) для проведення вибіркової перевірки.
Стосовно запитів щодо проведення перевірки цей же Розділ містить стандартне правило 6, за яким будь-яка компетентна державна організація, яка одержала запит щодо проведення перевірки від Договірної сторони, що зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу, повинна дати відповідь на цей запит після самостійного проведення необхідних перевірок або після проведення необхідних перевірок іншими державними адміністративними організаціями або органами, наділеними відповідними повноваженнями.
Отже, митниця обґрунтовано керувалась тим, що порядок направлення запитів до уповноважених органів, проведення перевірок документів та надання відповідей визначено саме положеннями міжнародного договору, якими не передбачено здійснення подальшої легалізації відповідей на території країн-учасниць та додаткового встановлення не чинності документів.
Суд першої інстанції в даному випадку помилково посилається на правові норми, які не розповсюджуються на спірні відносини, зокрема, ч.1 ст. 495 МК України, яка визначає докази у справі про порушення митних правил, а також на ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» щодо легалізації у спосіб, встановлений законодавством України, документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.
Відповідно, є помилковим висновок суду першої інстанції, що інформація, яка міститься в листі Малайської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-202, повинна бути легалізована у спосіб передбачений чинним законодавством України (консульська легалізація та проставляння апостилю).
Суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку, що факт недійсності сертифікату про походження товару, не підтверджується жодним належним доказом, з огляду на відсутність рішення суду, що набрали законної сили, про встановлення факту недійсності сертифікату.
Суд першої інстанції при цьому посилається на рішення суду, які набрали законної сили і якими закрито справи про порушення митних правил відносно директора товариства за ст. 485 МК України у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Так, постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2024 року у справі № 203/4013/24, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 11 грудня 204 року, за результатами розгляду матеріалів, що надійшли від Дніпровської митниці, про порушення митних правил у відношенні директора ТОВ «ТПК ГАММА» ОСОБА_1 , за статтею 485 МК України, адміністративну справу закрито за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У постанові Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі №203/4013/24 зазначено, що підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі, ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд у справі №203/4013/24 дійшов висновку, що митним органом не доведено, що ОСОБА_1 особисто як керівник ТОВ «ТПК ГАММА», вчиняла будь-які умисні дії, спрямовані на отримання Сертифікату про походження товару № МССМ А901597 від 07 вересня 2022 року та була обізнана щодо обставин його отримання, тоді як декларування товарів здійснювалось виключно на підставі документів, що були отримані ТОВ «ТПК ГАММА» від продавця товарів.
Суд першої інстанції вважає, і з цим суд апеляційної інстанції не може погодитись, що оскільки єдиною посадовою особою, яка безпосередньо уповноважена на здійснення поточної господарської діяльності в тому числі щодо укладення контрактів та подання відповідних звітних документів до контролюючих органів є директор Ганістрат О.А. можна дійти висновку що за відсутності вини у діях директора ТОВ «ТПК ГАММА», відсутня як така і вина юридичної особи ТОВ «ТПК ГАММА» в особі вказаного директора.
Спірним у цій справі, що розглядається, є правомірність податкових повідомлень-рішень Дніпровської митниці, якими збільшені суми грошового зобов'язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України, та за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання.
У справах про порушення митних правил судом встановлена відсутність складу адміністративного правопорушення в діях посадової особи ТОВ «ТПК ГАММА».
За правилами ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.78 КАС України).
Тобто постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Стосовно доводів позивача, що обставини, які зазначені у податкових повідомленнях-рішень вже розглядались судами та наявні відповідні рішення суду, які набрали законної сили, і на які посилається скаржник у своїй апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач, правильно визначаючи суть преюдиції, в той же час посилається на те, що судами у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності було досліджені однакові документи та в результаті судами визначено, що лист Малайської торгово-промислової палати Малайзії (лист від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024), не є належним доказом недійсності (підробки) сертифікатів походження товару № МССМА 902406 від 03.07.2023 № МССМА 902245 від 23.05.2023, № МССМА 901776 від 04.02.2022, № МССМА 901673 від 30.09.2022, № МССМА 901730 від 19.10.2022, № МССМА 901597 від 06.09.2022.
Фактично позивач вказує не на встановлені у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності обставини (факти), а на відповідні висновки суду, тоді як за прямою нормою ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у спірних відносинах відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі №160/29245/24 скасувати, ухвалити нове рішення.
В позові відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров