13 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/5800/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі
апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року
у справі №280/5800/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління поліції охорони в Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони в Запорізькій області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Управління поліції охорони в Запорізькій області, зазначене у листі від 29.05.2024 № 1411/43/27/4-2024 щодо відсутності підстав виплати одноразової грошової допомоги при визначенні інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в поліції;
- зобов'язати Управління поліції охорони в Запорізькій області скласти та направити до департаменту поліції охорони Національної поліції висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в поліції, у відповідності до вимог п. 4 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, з посиланням на те, що позивач був звільнений з поліції 05.10.2023, а інвалідність встановлено 15.05.2024, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». Позивач зазначає про помилковість зазначення відповідачем дати встановлення ІІІ групи інвалідності, а також вказує, що фактично почав проходити медичний огляд з 29.03.2024. за таких обставин позивач вважає, що зазначена відповідачем причина - встановлення інвалідності у понад шестимісячний строк з моменту звільнення, не може бути підставою для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність, хоч і була встановлена поза межами строку, визначеного п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», однак не з вини позивача, а у зв'язку з обставинами, які не залежали від волі позивача.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління поліції охорони в Запорізькій області, зазначене у листі від 29.05.2024 № 1411/43/27/4-2024, щодо відсутності підстав виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при визначенні інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в поліції.
Зобов'язано Управління поліції охорони в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про національну поліцію», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що умовою для виплати одноразової грошової допомоги на підставі положень п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» є одночасна наявність таких умов: 1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Суд першої інстанції вказав, що у спірному випадку наявні усі визначені умови для призначення позивачу грошової допомоги. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визначений в п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» шестимісячний строк є граничним строком для встановлення інвалідності після звільнення з поліції і цей строк не обмежує можливості встановлення інвалідності поліцейському ще під час проходження служби. Суд зазначив, що ст.101 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги і до такого переліку не віднесено підстав, з яких відповідачем у спірному випадку відмовлено в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи.
Відповідач вказує, що обов'язковість такої умови як встановлення поліцейському інвалідності саме протягом шести місяців після його звільнення з поліції безпосередньо впливає на право щодо отримання одноразової грошової допомоги, оскільки законодавець пов'язує встановлення інвалідності з неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов'язків за станом здоров'я саме як особи, яка перебуває на службі в Національній поліції України.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, зазначаючи, що причиною затягування строку реалізації права на інвалідність є прогресуюча хвороба, яка відобразилась на фізичних та метальних здібностях позивача. Також зазначає про велику завантаженість лікарняної установи при проходженні медичного огляду та відсутність сприяння з боку позивача у реалізації соціальних виплат при звільнені з органів поліції за станом здоров'я.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наказом Управління поліції охорони в Запорізькій області від 05 жовтня 2023 року № 220 о/с «По особовому складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського роти охорони об'єктів та публічної безпеки Вознесенівського районного відділу Управління поліції охорони в Запорізькій області, звільнено згідно до п. 2 ч. 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію».
Згідно свідоцтва про хворобу медичної (військово - лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» №541/с від 08.08.2023 за результатами здійсненого медичного огляду позивачу встановлено, що захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції. Позивача визнано непридатним до служби в поліції.
Довідкою МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0022209 від 15.05.2024 установлено позивачу 35 % втрати працездатності; причина втрати професійної працездатності -захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Довідкою МСЕК до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 480595 від 15.05.2024 також підтверджено, що позивачу встановлено III групу інвалідності.
В подальшому, у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в поліції, 22.05.2024 позивач звернувся до Управління поліції охорони в Запорізькій області із заявою, що зареєстрована за вхідним номером 1237, про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції відповідно до частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Листом від 29.05.2024 №1411/43/27/4-2024 Управління поліції охорони в Запорізькій області відмовило позивачу у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції відповідно до частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки проміжок часу з моменту звільнення до дати встановлення III групи інвалідності перевищує 6 місяців.
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги поліцейським встановлений, зокрема ст.97 вказаного Закону.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Таким чином, держава гарантує поліцейському, який визнаний особою з інвалідністю (за певних умов), одноразову грошову допомогу, яка відповідно до абзацу першого частини першої статті 97 Закону № 580-УШ є соціальною виплатою. Отримання одноразової грошової допомоги зумовлено неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов'язків за станом здоров'я.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Згідно із п.1 Розділу ІІ Порядку та умов №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність дата видачі довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 10.10.2019 у справі №822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі №822/999/18 та від 23.09.2021 у справі №2240/3024/18 положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 жовтня 2020 року №12-р/2020 у справі № 3-76/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» (справа) зазначив, що положеннями пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII встановлено порядок реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги.
Закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII такого порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причинно-наслідкового зв'язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.
Визначений оспорюваними положеннями Закону № 580-VIII шестимісячний строк, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травм або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв'язку між виявленням в особи захворювання (поранення контузії, травм або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непрацездатність до служби в поліції).
У спірному випадку встановлено та не заперечується відповідачем, що інвалідність позивача пов'язана з проходженням служби у національній поліції.
Отже, встановлені обставини у цій справі в повній мірі узгоджуються з висновками Конституційного Суду України, зробленими у рішенні від 22 жовтня 2020 року №12-р/2020, щодо встановлення причинно-наслідкового зв'язку.
Також суд першої інстанції правильно встановив, що відповідно до направлення на медико-соціальну експертну комісію, що видане ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області», з 14.03.2024 позивач почав проходити медичне обстеження. Останнє обстеження у лікарів для направлення на МСЕК позивач пройшов 12.04.2024, медична документація позивача направлена на МСЕК 02.05.2024. Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ № 480595 позивачу встановлена третя група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в поліції, на дату огляду - 15.05.2024.
Таким чином, позивач почав проходити МСЕК в межах шестимісячного строку з моменту звільнення та в розумні строки завершив медичне обстеження.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що доводи відповідача про встановлення позивачу інвалідності у понад шестимісячний строк з моменту звільнення не може слугувати підставою для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність поза межами строку, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», встановлена не з вини позивача, а у зв'язку з виникненням обставин, що від позивача не залежали.
Виходячи з встановлених у справі обставин в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає за необхідно зауважити, що в даному випадку позивачу встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції, 15.05.2025 на дату останнього дня проходження огляду медико-соціальною експертною комісією. При цьому, визначення дати огляду медико-соціальною експертною комісією не залежить від волевиявлення позивача, отже позивач об'єктивно не мав можливості отримати відповідну довідку МСЕК у строк, який не перевищував би шість місяці з моменту його звільнення зі служби в поліції. Відтак в цьому конкретному випадку позивач не має зазнавати негативних наслідків від того, що огляд не відбувся у межах шестимісячного строку.
Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним врахування судом першої інстанції позиції Верховного Суду з вказаного питання в постанові від 13 грудня 2019 року у справі №2040/6159/18, що така обставина як встановлення інвалідності понад шестимісячний строк з моменту звільнення, не може слугувати підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, у випадку коли інвалідність була встановлена поза межами строку, визначеного положеннями статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» не з вини позивача.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №280/5800/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров