30 вересня 2025 року м.Дніпросправа № 160/33871/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі №160/33871/24 (суддя Калугіна Н.Є., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРМЕТ-ДНІПРО» (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.09.2024 року №10769 щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» критеріям ризиковості платника податку та зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1) виключити “ТОРМЕТ-ДНІПРО» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.10.2024 №11969029/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» в реєстрації податкової накладної №6 від 27.09.2024 та зобов'язати Державну податкову службу України (далі відповідач-2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 27.09.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання;
- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.10.2024 №11969028/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» в реєстрації податкової накладної №7 від 27.09.2024 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 27.09.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання;
- визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2024 №12059249/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» в реєстрації податкової накладної №4 від 26.09.2024 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 26.09.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання.
Також позивач просив суд розподілити судові витрати та стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 26 250 грн..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративний позов було задоволено. Так, суд:
- визнав протиправним і скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.09.2024 року №10769 щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 37397499) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.10.2024 №11969029/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» в реєстрації податкової накладної №6 від 27.09.2024;
- зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 27.09.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання;
- визнав протиправним і скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.10.2024 №11969028/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» в реєстрації податкової накладної №7 від 27.09.2024;
- зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 27.09.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання;
- визнав протиправним і скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2024 №12059249/37397499 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО» в реєстрації податкової накладної №4 від 26.09.2024;
- зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 26.09.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО», датою її подання.
Крім того, суд розподілив судові витрати та стягнув на користь позивача сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн..
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інсанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області діяла виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами, у межах повноважень наданих чинним законодавством. Спірні рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, на основі тих матеріалів, що були надані позивачем, саме тому - є законними та обґрунтованими, а підстави для їх скасування - відсутні.
Суд першої інстанції неправильно встановив обставини у справі, оскільки Комісією відмовлено у реєстрації ПН/РК у зв'язку з ненаданням повного пакету первинних документів, а позивач дані обставини жодним чином не спростував.
Суд, зобов'язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично бере на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийнятті рішення про реєстрацію або у відмові у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Відповідно, і зобов'язавши податковий орган виключити позивача з переліку ризикових, суд перебрав повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд податкової інформації та прийняття рішень.
Щодо розподілу судом судових витрат в частині правничої допомоги відповідач вказав, що позивачем не доведено, що заявлені до відшкодування витрати є фактичними, а їх розмір обґрунтованим.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргі відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції. На думку позивача відсутні підстави як для скасування законного рішення суду першої інстанції, так і для задоволення апеляційної скарги відповідача-1.
Позивач стверджує, що, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, контролюючим органом не визначено, які конкретно документи позивачу слід подати для усунення сумнівів на підтвердження зазначеної в податкових накладних інформації та реальності задекларованих ним операцій. Зупинивши реєстрацію спірних податкових накладних, контролюючий орган не довів відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або відповідність відображених у податковій накладній операцій критеріям ризиковості здійснення операцій, та не вказав на необхідний, достатній та вичерпний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.
З огляду на подані позивачем відповідачу-1 документи на підтвердження операцій за спірними податковими накладними, вони підтверджують дані, зазначені у податкових накладних, та є достатніми і належними для прийняття рішень про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних позивача: №6 від 27.09.2024 на суму 5 264,00 грн.; №7 від 27.09.2024 на суму 5 404,00 грн.; №4 від 26.09.2024 на суму 8 640,00 грн.
У відзиві позивачем також заявлено клопотання про розподіл на його користь судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції. Проте, суму витрат позивач визначить та надасть суду апеляційної інстанції докази їх понесення вже після вирішення судом справи.
Відповідач-2 своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача-1 не скористався. В свою чергу, відповідач-2 не оскаржує рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРМЕТ-ДНІПРО», ідентифікаційний код юридичної особи 37397499 є суб'єктом господарювання та платником ПДВ.
Видами господарської діяльності ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО» є, зокрема: 46.77 - Оптова торгівля відходами та брухтом (основний); 46.12 - Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 - Складське господарство.
03 липня 2024 року між ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО» та ТОВ “ВП “УКРБУДДЕТАЛЬ» укладено Договір поставки №03/07-2024, згідно предмету якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність сипучі речовини (надалі Товар) Покупцю, а Покупець-прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору, згідно накладних, що є невід'ємною частинами даного Договору. Завантаження Товару в транспортні засоби, які будуть здійснювати його перевезення, здійснюється силами Продавця.
Згідно пункту 2.1. Договору, асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації Постачальника, погодженої Покупцем, яка є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно пункту 3.5. Договору, право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної.
Згідно пункту 4.2. Договору, розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між Сторонами.
У вересні 2024 року, на виконання умов Договору поставки №03/07-2024 від 03.07.2024 року, ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО» (Постачальник за Договором) здійснило на користь ТОВ “ВП “УКРБУДДЕТАЛЬ» (Покупець за Договором) наступні поставки обумовленого Договором товару (піску):
- згідно видаткової накладної №144 від 27.09.2024 року на суму 5 264,00 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №144 від 27.09.2024 року, товарно-транспортною накладною №2709.3 від 27.09.2024 року, рахунком №51 від 27.09.2024 року.
Позивачем була складена податкова накладна: ПН №6 від 27.09.2024 на суму 5264,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та направлено для реєстрації в ЄРПН.
- згідно видаткової накладної №145 від 27.09.2024 року на суму 5 404,00 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №145 від 27.09.2024 року, товарно-транспортною накладною №2709 від 27.09.2024 року, рахунком №52 від 27.09.2024 року.
Позивачем була складена податкова накладна: ПН №7 від 27.09.2024 на суму 5404,00грн. (в т.ч. ПДВ) та направлено для реєстрації в ЄРПН.
- згідно видаткової накладної №142 від 26.09.2024 року на суму 8 640,00 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №142 від 26.09.2024 року, товарно-транспортною накладною №2609 від 26.09.2024 року, рахунком №50 від 26.09.2024 року.
Позивачем була складена податкова накладна: ПН №4 від 26.09.2024 на суму 8640,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та направлено для реєстрації в ЄРПН.
- згідно видаткової накладної №143 від 27.09.2024 року на суму 4 860,00 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №143 від 27.09.2024 року, товарно-транспортною накладною №2709.2 від 27.09.2024 року, рахунком №49 від 27.09.2024 року.
Позивачем була складена податкова накладна: ПН №5 від 27.09.2024 на суму 4860,00 грн. (в т.ч. ПДВ) (яка у подальшому була зареєстрована в ЄРПН) та направлено для реєстрації в ЄРПН, і яка у подальшому була зареєстрована відповідачами в ЄРПН.
Згідно квитанції податкового органу від 01.10.2024 за реєстраційним номером 9287644498 про зупинення реєстрації ПН №4 від 26.09.2024: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 26.09.2024 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково: показник “D»= 6.1624%, “Рпоточ»= 4340.».
Згідно квитанції податкового органу від 02.10.2024 за реєстраційним номером 9289553725 про зупинення реєстрації ПН №6 від 29.09.2024: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 27.09.2024 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково: показник “D» = 6.1035%, “Рпоточ»= 0.».
Згідно квитанції податкового органу від 03.10.2024 за реєстраційним номером 9290107830 про зупинення реєстрації ПН №7 від 27.09.2024: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 27.09.2024 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (дод даток 1 Порядку). Додатково: показник “D»= 6.1035%, “Рпоточ»= 0.».
У цих квитанціях контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Позивачем надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів:
- щодо податкової накладної №6 від 27.09.2024 - повідомлення №3 від 25.10.2024 разом з листом-поясненнями та копіями первинних документів: договір поставки №03/07-2024 від 03.07.2024 року з ТОВ ВП “УКРБУДДЕТАЛЬ» з додатками; видаткова накладна №144 від 27.09.2024 року на суму 5 264,00 грн. (в т.ч. ПДВ); товарно-транспортна накладна №2709.3 від 27.09.2024 року, рахунок №51 від 27.09.2024 року; оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631 за вересень 2024 року; банківські виписки та платіжні інструкції; штатний розпис та розрахункова відомість по зарплаті, договір купівлі-продажу №13/01/21- 2П від 13.01.2021 року з ПАТ “ПЕТРИКІВСЬКИЙ РИБГОСП»; видаткові накладні від 11.09.2024 року, від 24.09.2024 року; акти робіт з навантаження піску від 11.09.2024 року, від 24.09.2024 року; товарно-транспортні накладні від 11.09.2024 року, від 24.09.2024 року; банківські виписки з розрахунками за придбаний товар; картка рахунку 28 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 28 за жовтень 2022 року; видаткові накладні та рахунки на придбання шин для автотранспорту; банківська виписка з орендної плати за землю та інших обов'язкових платежів у вересні 2024 року; платіжні інструкції; видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні з придбання мастила для автотранспорту; банківські виписки та платіжні інструкції тощо.
- щодо податкової накладної №7 від 27.09.2024 - повідомлення №3 від 25.10.2024 з листом-поясненнями та копіями первинних документів - договір поставки №03/07-2024 від 03.07.2024 року з ТОВ ВП “УКРБУДДЕТАЛЬ» з додатками; видаткова накладна №145 від 27.09.2024 року на суму 5 404,00 грн. (в т.ч. ПДВ); товарно-транспортна накладна №2709 від 27.09.2024 року, рахунок №52 від 27.09.2024 року; оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631 за вересень 2024 року; банківські виписки та платіжні інструкції; штатний розпис та розрахункова відомість по зарплаті, договір купівлі-продажу №13/01/21- 2П від 13.01.2021 року з ПАТ “ПЕТРИКІВСЬКИЙ РИБГОСП»; видаткові накладні від 11.09.2024 року, від 24.09.2024 року; акти робіт з навантаження піску від 11.09.2024 року, від 24.09.2024 року; товарно-транспортні накладні від 11.09.2024 року, від 24.09.2024 року; банківські виписки з розрахунками за придбаний товар; картка рахунку 28 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 28 за жовтень 2022 року; видаткові накладні та рахунки на придбання шин для автотранспорту; банківська виписка з орендної плати за землю та інших обов'язкових платежів у вересні 2024 року; платіжні інструкції; видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні з придбання мастила для автотранспорту; банківські виписки та платіжні інструкції тощо.
- щодо податкової накладної №4 від 26.09.2024 - повідомлення №4 від 13.11.2024 з листом-поясненнями та копіями первинних документів: договір поставки №03/07-2024 від 03.07.2024 року з ТОВ ВП “УКРБУДДЕТАЛЬ» з додатками; видаткова накладна №142 від 26.09.2024 року на суму 8 640,00 грн. (в т.ч. ПДВ); товарно-транспортна накладна №2609 від 26.09.2024 року, рахунок №50 від 26.09.2024 року; оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631 за вересень 2024 року; банківські виписки та платіжні інструкції; штатний розпис та розрахункова відомість по зарплаті, договір купівлі-продажу №13/01/21-2П від 13.01.2021 року з ПАТ “ПЕТРИКІВСЬКИЙ РИБГОСП»; видаткова накладна від 26.09.2024 року; акти робіт з навантаження піску від 26.09.2024 року; товарно-транспортна накладна від 26.09.2024 року; банківські виписки з розрахунками за придбаний товар; картка рахунку 28 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 28 за жовтень 2022 року; видаткові накладні та рахунки на придбання шин для автотранспорту; Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; податкові декларації з податку на нерухоме майно та на землю за 2024 рік; оборотно-сальдова відомість по рахунку 103 за вересень 2024 року; Договір №1008 від 10.08.2022 року та акт приймання-передачі з оренди автомобіля з причіпом, свідоцтва про право власності; Договір позички транспортних засобів від 06.07.2018 року; Цивільно-правовий договір від 26.09.2024 року (з водієм транспортного засобу) з актом виконаних робіт; платіжні інструкції; видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні з придбання мастила для автотранспорту; банківські виписки та платіжні інструкції тощо.
Рішенням від 29.10.2024 №11969029/37397499 відмовлено у реєстрації ПН №6 від 27.19.2024 в ЄРПН з підстав надання копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі “додаткова інформація» зазначено: наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Згідно ТТН, перевізник по придбанню та реалізації піску ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО» (код 37397499) відсутня інформація в 20-ОПП про наявність транспортних засобів, відсутні документи на власні або орендовані транспортні засоби. Водійське посвідчення. Відсутні документи на власні або орендовані складські приміщення.
Рішенням від 29.10.2024 №11969028/44732872 відмовлено у реєстрації ПН №7 від 27.09.2024 в ЄРПН з підстав надання копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі “додаткова інформація» зазначено: наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Згідно ТТН, перевізник по придбанню та реалізації піску ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО» (код 37397499) відсутня інформація в 20-ОПП про наявність транспортних засобів, відсутні документи на власні або орендовані транспортні засоби. Водійське посвідчення. Відсутні документи на власні або орендовані складські приміщення.
Рішенням від 15.11.2024 №12059249/44732872 відмовлено у реєстрації ПН №4 від 26.09.2024 в ЄРПН з підстав надання копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі “додаткова інформація» зазначено: наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.
Позивачем оскаржені ці рішення контролюючого органу регіонального рівня до контролюючого органу центрального рівня відповідними скаргами.
Рішеннями контролюючого органу центрального рівня від 18.11.2024 та від 04.12.2024 скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.
Крім того, 16.09.2024 року комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №10769 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, а саме до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з визначенням підстави такого: “ 01-постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; 07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 11-накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місця для їх зберігання (власних орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності; 14- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку.
Не погодившись із рішеннями відповідача-1 щодо відповідності його критеріям ризиковості, а також з рішеннями про відмову у реєстрації ПН, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1 не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття спірних рішень та був покладений в основу їх прийняття. Крім того, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.09.2024 року №10769, є протиправним.
При цьому, суд зазначив, що оскільки рішення про визнання ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО» таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
За положеннями абз 1, 3 пункту 5 Порядку №1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Як встановлено пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б» і “в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
- актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
- інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
В додатку 1 Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджений довідник кодів податкової інформації (далі - Наказ № 17). Даний Наказ №17 містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п'яти (включно) платників податку.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку включає, зокрема: придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Так, спірні рішення прийняті з огляду на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Однак, жодних доказів проведення перевірки, аналізу баз даних, аналізу актів перевірки контрагентів позивача тощо, ані витяги з протоколів, ані документи, подані до відзиву не містять.
Рішення не містять посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.
Пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Як встановив суд, спірне питання розглянуто за наявності зареєстрованих податкових накладних, за попередні періоди господарської діяльності, та без розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідач не надав суду доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Так, відповідачем не подано доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст спірного рішення не містить ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації позивача як ризикового платника податків.
Рішення містить у вигляді таблиці виключно перелік із описом кодів податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Однак, такий опис є узагальненим, без посилання на конкретні господарські операції.
Спірні рішення прийнято у зв'язку із операціями за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, при цьому перелік таких накладних та відповідні господарські операції відповідач не визначає. Відсутні й відомості щодо чинності рішень щодо віднесення до ризикових платників податків контрагентів позивача.
Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.
Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак, відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржених позивачем рішень та був покладений в основу їх прийняття.
Як вірно зазначив суд, податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
У постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб'єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.
Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача “ризиковості» через відносини з іншими “ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.
Платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.
Документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач-1 суду не надав. Жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.
З огляду на викладене, є вірними висновки суду, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.09.2024 року №10769, є протиправним та підлягало скасуванню.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Оскільки рішення про визнання ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО» таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, скасоване як протиправне, судом правильно обрано спосіб відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.
Щодо рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.
Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку- продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Додатком № 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого, обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД /Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність»), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216; надалі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно із пунктом 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд встановив, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення разом із копіями документів на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом.
Проте, у спірних рішеннях підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства: наявність ризикових операцій, неповний пакет первинних документів.
Разом з тим, судом встановлено, що віднесення позивача до ризикових платників податків відбулось з боку відповідача протиправно, зокрема, рішення регіональної комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 16.09.2024 №10769 прийнято без достатніх на те підстав. Відповідно, відсутні підстави для прийняття спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, що відповідач-1 не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
Подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО»: №4 від 26.09.2024, №6 та№7 від 27.09.2024.
Пунктом 28 “Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом, і не спростовано відповідачем, надані позивачем пояснення та документи складено з дотриманням вимог законодавства. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Таким чином, є правильним та обгрунтованим висновок суду, що для відновлення прав та інтересів позивача слід зобов'язати відповідача-2 зареєструвати податкові накладні ТОВ “ТОРМЕТ-ДНІПРО»: №4 від 26.09.2024, №6 та №7 від 27.09.2024 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію. Обраний судом спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та відповідає нормам КАС України.
Щодо розподілу судом судових витрат.
Згідно п. 4 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
В цій постанові (№922/1964/21) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 134 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність, а також враховуючи конкретні обставини справи, суд обґрунтовано прийшов до висновків про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн..
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача-1 в цій частині, то вони не спростовують висновків суду в оскарженій частині. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції врахував всі необхідні обставини, визначив критерії, навів підстави, за яких дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 160/33871/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак