Ухвала від 09.10.2025 по справі 761/36795/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/36795/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7209/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 вересня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Оріхів Запорізької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року частково задоволено клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 , погоджене з прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №42024000000000422 від 21.03.2024 року.

Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, покладено на нього обов'язок - не залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби (за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прибуття до укриття/бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога»).

Відповідно до ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- не відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за межі Київської області;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця мешкання та/або роботи/служби;

- утриматися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_11 та свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

- здати на зберігання детективу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покладено на орган Національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_7 .

Строк дії цієї ухвали встановлено до 28 жовтня 2025 року включно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_20 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2025 року в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, строком до 28 жовтня 2025 року, та відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що вважає підозру необгрунтованою, а ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України відсутніми, відтак відсутні підстави для обрання будь-якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .

Вказує, що слідчий суддя першої інстанції при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, не надав належної оцінки тому, що повідомлення про підозру, вручене ОСОБА_7 , є необгрунтованим. У повідомленні про підозру не зазначено чіткої об'єктивної сторони правової кваліфікації недбалості ОСОБА_7 , яка йому інкримінується - не виконав свій обов'язок, або виконав не належним чином.

При цьому у повідомленні про підозру не зазначається, який обов'язок підозрюваний виконав не належним чином, яким нормативно-правовим актом визначається такий обов'язок, та яким конкретно пунктом нормативно-правового акту передбачено покладення на нього вказаного у повідомленні про підозру обов'язку.

Захисник зазначає, що ОСОБА_7 , будучи начальником КЕВ у м. Одеса та Київського КЕУ, належним чином виконував свої службові обов'язки та у повній відповідності до умов укладення договорів та вимог діючого законодавства укладав додаткові угоди. Відповідно до фактичних обставин повідомлення про підозру за обома епізодами, ОСОБА_7 інкримінується «укладання додаткових угод, які змінюють істотні умови договору». Як було зазначено адвокатом вище, у повідомленні про підозру не зазначається нормативно-правового акту, який не був виконаний, або виконаний не належним чином, ОСОБА_7 при укладенні додаткових угод до договорів про постачання електричної енергії споживачу з додатками.

Так, зміни до договорів вносяться відповідно до умов, укладених договорів та вимог діючого законодавства України.

Апелянт зазначає, що правова кваліфікація дій ОСОБА_7 є некоректною врученому у вказаному кримінальному провадженні іншому повідомленні про підозру.

Слідчим суддею неправильно встановлено наявні ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, орган досудового розслідування зазначає, що « ОСОБА_7 , являючись військовослужбовцем, під час дії воєнного стану має можливість вільно виїжджати за межі території України, що неодноразово робив впродовж останнього року, чим може перешкодити досудовому слідству, у зв'язку з чим у правоохоронних органів фактично не буде можливості провести з підозрюваним необхідних слідчих та процесуальних дій, та як наслідок, притягнути до кримінальної відповідальності, що явно створює ризики можливого переховування у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду».

При цьому вказане не узгоджується з обставинами кримінального провадження та матеріалами клопотання.

Захисник вказує, що підозрюваний дійсно має право виїжджати за кордон, проте у період з 2024 по 2025 рік повертався 3 рази.

В той же час, з осені 2024 року ОСОБА_7 було відомо про вказане кримінальне провадження після вручення повідомлення про підозру і до обрання запобіжного заходу останнім не вчинялось жодних дій, які могли б його скомпрометувати як особу з неналежною процесуальною поведінкою.

Слідчий у клопотанні помилково дійшов висновку, що постійні виїзди за кордон підозрюваного, який знає про існування вказаного кримінального провадження, свідчать про наявність ризику переховування. Проте вказане навпаки доводить належну процесуальну поведінку підозрюваного, особливо враховуючи, що через тиждень після вручення повідомлення про підозру, ОСОБА_7 добровільно з'явився до суду для обрання йому запобіжного заходу.

Наявності доказів реального ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (ч.3 ст. 177 КПК України) матеріали клопотання не містять.

Тобто на даному етапі сторона обвинувачення заявляє про зібрані конкретні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст. 425 КК України: жодним допитом свідків вказане вище не підтверджується.

Так само, свідки у вказаному провадженні не будуть мати будь-якого визначального значення для доказування тих обставин, що інкримінуються ОСОБА_7 , оскільки такі обставини стосуються документів, доступ до яких уже є у органу досудового розслідування, які вже стали об'єктом експертних досліджень.

Крім того, такі елементи складу злочину, як розмір шкоди та недбале ставлення до служби буде визначатися виключно судовою експертизою та відповідними нормативно-правовими актами, які визначають коло посадових обов'язків ОСОБА_7 .

Враховуючи зазначене, сторона захисту вважає, що вказаного ризику не існує, стороною обвинувачення не доведено його наявність, а в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази наявності намірів ОСОБА_7 впливати на свідків.

Орган досудового розслідування зазначає, що існує дві обставини, які свідчать про наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України: привласнення коштів та особистого збагачення, а також приховування слідів інкримінованих йому кримінальних правопорушень; відповідні сталі зв'язки, які ОСОБА_7 , перебуваючи без запобіжного заходу зможе використати для того, щоб перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Апелянт звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 не підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, чи у вчиненні будь-якого злочину проти власності.

У повідомленні про підозру відсутні будь-які відомості, які б свідчили про його причетність до заволодіння чи розтрати державних коштів. Не міститься також інформації про отримання ним будь-яких коштів чи обіцянки їх отримати. Відсутні відомості про існування змови чи попередньої домовленості з іншими особами.

Отже при пред'явленні підозри за ст. 425 КК України, ризик привласнення коштів чи особистого збагачення не може існувати.

Адвокат звертає увагу на те, що підозрюваний не скомпрометував себе, як особа, яка здатна впливати чи перешкоджати кримінальному провадженню. З моменту вручення повідомлення про підозру минуло більше тижня, а останнім не вчинялися і не будуть вчинятися дії для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У клопотанні крім гіпотетичного посилання на наявність вказаного ризику відсутні будь-які інші відомості про наявність наміру ОСОБА_7 перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.

Крім того, захисник зазначає, що підозрюваний до кримінальної відповідальності раніше не притягався.

З 2005 року ОСОБА_7 є військовослужбовцем, починаючи з вересня 2013 року займав керівні посади, тривале перебування на яких свідчить про його порядність, професіоналізм, високий рівень трудової компетенції. Окрім того, як вже було зазначено раніше, підозрюваний до кримінальної відповідальності не притягався, в тому числі за службові злочини. За період службової діяльності відсутні будь-які відомості про розслідування відносно ОСОБА_7 інших кримінальних правопорушень, що свідчить про безпідставність зазначення стороною обвинувачення даного ризику.

Отже, ризики що перелічені у клопотанні є уявними, не є реальними і не підтверджуються жодними доказами, а тому у задоволенні вказаного клопотання адвокат вважає за необхідне, потрібно відмовити.

Апелянт вказує, що стороною обвинувачення не доведено, а слідчим суддею не оцінено того факту, що інший більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею не надано оцінки тому, що у клопотанні про застосування запобіжного заходу не зазначено всіх обставин, що підлягають оцінці та встановленню під час розгляду.

Слідчий суддя при розгляді клопотання ретельно перевіряє дані про особу, щодо якої обирається запобіжний захід, однак в порушення приписів кримінального процесуального законодавства сторона обвинувачення не надала суду жодних доказів, що характеризують особу підозрюваного, фактично замовчуючи дійсні обставини.

Сторона захисту вважає за необхідне звернути увагу на наступних обставинах, що характеризують підозрюваного ОСОБА_7 , та свідчать про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.

ОСОБА_7 відповідно до довідки ВЛК має наступні хвороби: гіпертонічна криза 2 ст., дифузний кардіосклероз, недостатність мітрального клапана, тристулкового клапана легкого ступеню, ожиріння 3 ст. аліментарно-конституційного генезу, ангіопатія сітківки.

Застосування домашнього арешту в таких умовах може призвести до суттєвого погіршення стану здоров'я підозрюваного. Обмеження фізичної активності та перебування в умовах ізоляції створюють додатковий ризик прогресування серцево-судинних хвороб, зокрема артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Крім того, стресова складова домашнього арешту негативно впливає на перебіг захворювань серця і судин та може викликати ускладнення, пов'язані порушенням кровообігу, включаючи загострення ангіопатії сітківки.

Також важливим є те, що у разі виникнення невідкладних станів, таких як гіпертонічний криз чи серцева декомпенсація, обмеження свободи пересування істотно ускладнить своєчасні доступ до спеціалізованої медичної допомоги. Наявність жирового гепатозу та виражено ожиріння потребує систематичних процедур та фізичної активності, що також неможливо забезпечити в умовах домашнього арешту.

Таким чином, застосування такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 не лише не відповідає його медичному стану, а й може призвести до реального загострення захворювань та може створити безпосередню загрозу його життю та здоров'ю.

Також підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, серед близьких родичів має доньку з інвалідністю до 18-ти років, яка знаходиться на його утриманні та потребує додаткового догляду. Полковника ОСОБА_7 наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 14.08.2025 року № 320, призначено на посаду заступника начальника Головного управління контролю та оборонних закупівель.

Як зазначає начальник Головного управління контролю оборонних закупівель ОСОБА_21 у контексті запровадженого в Україні воєнного стану діяльність полковника ОСОБА_7 має суттєве значення для забезпечення безперервного виконання критично важливих завдань держави. Покладені на нього функції безпосередньо пов'язані з підтриманням належного рівня безпеки, забезпеченням потреб Збройних Сил України, оборони та захисту інтересів держави в умовах війни.

Умови цілодобового домашнього арешту унеможливлять належне виконання цих завдань, що може мати негативні наслідки для обороноздатності, суспільної безпеки та функціонування органів влади в умовах воєнного стану.

Відповідно до службової характеристики, за час проходження служби зарекомендував себе дисциплінованим військовослужбовцем. До виконання службових обов'язків відноситься відповідально. Має високий рівень професійних знань і використовує їх в повсякденній діяльності. Оперативно приймає рішення, швидко реагує на зміни в обстановці. Енергійний, послідовний, здатний правильно розставляти пріоритети серед виконуваних завдань. Вміє добре організовувати роботу. До підлеглих відноситься з повагою. Статути Збройних Сил України знає добре, керується їх вимогами в повсякденній діяльності. Рівень фізичної підготовки добрий. Державну таємницю зберігати вміє. Корупційних правопорушень не допускав. До адміністративної відповідальності не притягувався.

Майновий стан - заробіток у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи. Несе витрати, пов'язані з орендою житла та утриманням дитини.

Наявність судимостей - відсутні судимості, до кримінальної відповідальності не притягувався.

Так само судом не взято до уваги, що відносно ОСОБА_7 запобіжний захід досі не застосовувався, повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень не існує, наявна належна процесуальна поведінка ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, доводи прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Детективами Головного підрозділу Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000422 від 21.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Оріхів Запорізької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що полковник ОСОБА_7 , будучи начальником Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (далі - КЕВ м. Одеса), тобто військовою службовою особовою, займаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, перебуваючи на місці служби у Одеській області, в період з 18.08.2021 по 18.01.2022, діючи необережно, з кримінально-протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, всупереч вимог Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса, не здійснив належного керівництва КЕВ м. Одеса, ігноруючи вимоги щодо ефективного використання бюджетних коштів, уклав від імені КЕВ м. Одеса додаткові угоди № 2 від 18.08.2021, № 4 від 01.09.2021, № 5 від 24.09.2021, № 6 від 11.10.2021, № 8 від 23.11.2021, які змінюють істотні умови до договору № 37 від 05.04.2021 про постачання електричної енергії споживачу, що призвело до безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) КЕВ м. Одеса на суму 1 523 095,99 грн.

28.08.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаним фактом повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України - недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 (далі - Статут), необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язки берегти державне майно.

Статтею 16 Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 59 Статуту командир (начальник) зобов'язаний: знати стан справ у дорученій йому військовій частині; вміло керувати військовою частиною у повсякденному житті; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини.

Згідно з вимогами ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання

Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів та зобов'язує додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_7 , наказом № 322 від 02.10.2020 призначений на посаду начальника КЕВ м. Одеса (місце знаходження: м. Одеса, вул. Армійська, 18) та в подальшому наказом № 1603 від 09.11.2022 полковника ОСОБА_7 призначено начальником Київського квартирно-експлуатаційного управління сил логістики Збройних сил України.

Відповідно до п. 1 «Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса», затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 30.06.2021 № 254 (далі - Положення про КЕВ м. Одеса), КЕВ м. Одеса є державною установою, яка створена з метою організації виконання завдань з питань інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин, закладів установ та організації (далі - військових частин) Збройних Сил України у Березівському, Одеському, Подільському, Роздільнянському районах Одеської області (далі - зона відповідальності).

Згідно з п. 2 Положення про КЕВ м. Одеса від 30.06.2021, КЕВ м. Одеса у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, наказами, розпорядженнями, окремими дорученнями (дорученнями) Командування Сил логістики Збройних Сил України, розпорядженнями, окремими дорученнями (дорученнями) начальника Центрального управління, а також цим Положенням.

В подальшому, полковник ОСОБА_7 будучи начальником КЕВ м. Одеса, тобто військовою службовою особовою, займаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, перебуваючи на місці служби у Одеській області, в період з 18.08.2021 по 23.11.2021, діючи необережно, з кримінально-протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, всупереч вимог Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса, уклав від імені КЕВ м. Одеса додаткові угоди № 2 від 18.08.2021, № 4 від 01.09.2021, № 5 від 24.09.2021, № 6 від 11.10.2021, № 8 від 23.11.2021, які змінюють істотні умови до договору № 37 від 05.04.2021 про постачання електричної енергії споживачу, зокрема:

1. Додаткова угода № 2 від 18.08.2021 до Договору внесено зміни до договору, а саме п. 5.1. Договору додати абз. 2 в наступній редакції.

Тобто, вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 1,3302 грн змінилась на 1,73607 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,40587 грн і складає 30,5%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 01.07.2021 - 31.07.2021, тобто дії додаткової угоди № 2 від 18.08.2021 до договору № 37 від 05.04.2021, середньозважена ціна електричної енергії склала 1,391979355 грн. кВт. год. без ПДВ, що є більшою на 0.0617 грн від 1,3302 грн і складає 4,6%.

Таким чином, начальником КЕВ м. Одеса ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 2 від 18.08.2021 до договору № 37 від 05.04.2021 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 30,5%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період склало 4,6%, у зв'язку з чим, в порушення вимог Положення про КЕВ м. Одеса щодо ефективного використання бюджетних коштів, призвело до безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) внаслідок здійснення КЕВ м. Одеса оплати отриманого товару - електричної енергії від ТОВ «Оператор Енергії» на суму 644 514,81 грн.

2. Додаткова угода № 4 від 01.09.2021 до Договору внесено зміни до договору, а саме п. 5.1. Договору додати абз. 2 в наступній редакції.

Тобто, вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 1,98879 грн змінилась на 2,18312 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,19433 грн і складає 9,7%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 06.08.2021 - 30.08.2021, тобто дії додаткової угоди № 4 від до договору № 37 від 05.04.2021, середньозважена ціна електричної енергії склала 2,047001923 грн. кВт. год. без ПДВ, що є більшою на 0.05821192 грн від 1,98879 грн і складає 2,9%.

Таким чином, начальником КЕВ м. Одеса ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 4 до договору № 37 від 05.04.2021 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 9,7%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період склало 2,9%, у зв?язку з чим, в порушення вимог Положення про КЕВ м. Одеса щодо ефективного використання бюджетних коштів, призвело до безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) внаслідок здійснення КЕВ м. Одеса оплати отриманого товару електричної енергії від ТОВ «Оператор Енергії» на суму 196 010,03 грн.

3. Додаткова угода № 5 від 24.09.2021 до Договору внесено зміни до договору, а саме п. 5.1. Договору додати абз. 2 в наступній редакції.

Тобто, вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 2,18312 грн змінилась на 2,38855 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,20543 грн і складає 9,4%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 31.08.2021 - 22.09.2021, тобто дії додаткової угоди № 5 від 24.09.2021 до договору № 37 від 05.04.2021, середньозважена ціна електричної енергії склала 2,226753913 грн. кВт. год. без ПДВ, що є більшою на 0,04363391 грн від 2,18312 грн і складає 1,9%.

Таким чином, начальником КЕВ м. Одеса ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 5 від 24.09.2021 до договору № 37 від 05.04.2021 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 9,4%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період склало 1,9%, у зв'язку з чим, в порушення вимог Положення про КЕВ м. Одеса щодо ефективного використання бюджетних коштів, призвело до безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) внаслідок здійснення КЕВ м. Одеса оплати отриманого товару - електричної енергії від ТОВ «Оператор Енергії» на суму 244 490,07 грн.

4. Додаткова угода № 6 від 11.10.2021 до Договору внесено зміни до договору, а саме п. 5.1. Договору додати абз. 2 в наступній редакції.

Тобто, вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 2,38855 грн змінилась на 2,80551 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,41696 грн і складає 17,4%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 23.09.2021 - 30.09.2021, тобто дії додаткової угоди № 6 до договору № 37 від 05.04.2021, середньозважена ціна електричної енергії склала 2,2309875 грн. кВт. год. без ПДВ, що є меншою на 0.1575625 грн від 2,38855 грн і складає мінус 6,6%.

Таким чином, начальником КЕВ м. Одеса ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 6 від 11.10.2021 до договору № 37 від 05.04.2021 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 17,4%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період зменшилось на 6,6%, у зв'язку з чим, в порушення вимог Положення про КЕВ м. Одеса щодо ефективного використання бюджетних коштів, призвело до безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) внаслідок здійснення КЕВ м. Одеса оплати отриманого товару - електричної енергії від ТОВ «Оператор Енергії» на суму 368 375,78 грн.

4. Додаткова угода № 8 від 23.11.2021 до Договору внесено зміни до договору, а саме п. 5.1. Договору додати абз. 2 в наступній редакції.

Тобто, вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 3,10873 грн змінилась на 3,44019 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,33146 грн і складає 10,6%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 01.11.2021 - 09.11.2021, тобто дії додаткової угоди № 8 від 23.11.2021 до договору № 37 від 05.04.2021, середньозважена ціна електричної енергії склала 3,366816 грн. кВт. год. без ПДВ, що є більшою на 0,258086 грн від 3,10873 грн і складає 8,3%.

Таким чином, начальником КЕВ м. Одеса ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 8 від 23.11.2021 до договору № 37 від 05.04.2021 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 10,6%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період склало 8,3%, у зв'язку з чим, в порушення вимог Положення про КЕВ м. Одеса щодо ефективного використання бюджетних коштів, призвело до безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) внаслідок здійснення КЕВ м. Одеса оплати отриманого товару - електричної енергії від ТОВ «Оператор Енергії» на суму 69 705,30 грн.

У подальшому, в період з 17.05.2021 по 12.01.2022, за невстановлених слідством обставинах, за результатом виконання умов договору № 37 від 05.04.2021 та відповідних додаткових угод в частині постачання електричної енергії споживачу, складено наступні акти приймання-передачі електричної енергії між ТОВ «Оператор Енергії» та КЕВ м. Одеса, а саме: акт приймання-передачі № 640 від 17.05.2021; акт приймання-передачі № 916 від 08.06.2021; -акт приймання-передачі № 1188 від 21.07.2021; акт приймання-передачі № 1423 від 05.08.2021; акт приймання-передачі № 1681 від 08.09.2021; акт приймання-передачі № 1960 від 12.10.2021; акт приймання-передачі № 2214 від 09.11.2021; акт приймання-передачі № 2453 від 19.11.2021; акт приймання-передачі № 2477 від 08.12.2021; акт приймання-передачі № 2483 від 12.01.2022; акт приймання-передачі № 2903 від 12.01.2022.

Надалі, в період з 17.05.2021 по 18.01.2022 службовими особами КЕВ м. Одеса здійснено перерахування бюджетних коштів з банківського рахунку № UA268201720343150002000000394, який відкритий в Головному управлінні Казначейства у м. Києві, на банківські рахунки ТОВ «Оператор Енергії», виконання умов договору № 37 від 05.04.2021 та відповідних додаткових угод, на загальну суму 67 200 000 грн, на підставі наступних платіжних доручень: а саме: платіжне доручення № 463 від 17.05.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 526 від 26.05.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 528 від 26.05.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 600 від 07.06.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 615 від 08.06.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 867 від 21.07.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 868 від 22.07.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 921 від 04.08.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 936 від 05.08.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1019 від 18.08.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1114 від 01.09.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1148 від 07.09.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1171 від 08.09.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1364 від 11.10.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1377 від 12.10.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1444 від 18.10.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1632 від 09.11.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1686 від 16.11.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1742 від 19.11.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 1900 від 08.12.2021, на 1 арк.; платіжне доручення № 24 від 18.01.2022, на 1 арк.; платіжне доручення № 25 від 18.01.2022, на 1 арк.

Досудовим розслідування встановлено, що розмір понесених КЕВ м. Одеса (Споживач) безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) внаслідок здійснення ним оплати отриманого товару - електричної енергії від ТОВ «Оператор Енергії» (Постачальник), відповідно до додаткових угод № 2 від 18.08.2021, № 4 від 01.09.2021, № 5 від 24.09.2021, № 6 від 11.10.2021, № 8 від 23.11.2021, складає 1 523 095,99 грн.

Отже, начальник КЕВ м. Одеса ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою, неналежно виконав свої службові обов?язки, які, зокрема, полягали в здійсненні керівництва КЕВ м. Одеса, організації та контролю діяльністю КЕВ м. Одеса, фінансового планування потреб інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин і ефективного використання бюджетних коштів, та виконання покладених на КЕВ м. Одеса завдань, уклав від імені КЕВ м. Одеса з ТОВ «Оператор Енергії» додаткові угоди № 2 від 18.08.2021, № 4 від 01.09.2021, № 5 від 24.09.2021, № 6 від 11.10.2021, № 8 від 23.11.2021 до договору № 37 від 05.04.2021 про постачання електричної енергії споживачу, якими безпідставно збільшено вартість електричної енергії, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) КЕВ м. Одеса на суму 1 523 095,99 грн.

Окрім цього, встановлено, що полковник ОСОБА_7 , будучи начальником Київське КЕУ, тобто військовою службовою особовою, займаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, перебуваючи на місці служби у м. Києві, в період з 10.02.2023 по 27.12.2023, діючи необережно, з кримінально-протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, всупереч вимог Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, Положення про Київське квартирно-експлуатаційний управління, не здійснив належного керівництва Київським КЕУ ігноруючи вимоги щодо ефективного використання бюджетних коштів, уклав від імені Київського КЕУ додаткові угоди № 1/63-2023003/1 від 10.02.2023, № 2 від 09.03.2023, № 3/63-2023003/3 від 21.04.2023, № 4/63-2023003/4 від 10.05.2023, № 12/63-2023003/12-2 від 08.09.2023, № 14/63-2023003/14 від 13.11.2023, № 16/63-2023003/16 від 15.12.2023, № 18/63-2023003/18 від 27.12.2023, які змінюють істотні умови до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, що призвело до безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) Київським КЕУ на суму 22 588 274,66 грн.

28.08.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаним фактом повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України - недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до п. 3.1.9. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні серед іншого: здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням; розробляти розрахунки необхідних коштів по підпорядкованих службах (службі) і коригувати їх згідно з затвердженими призначеннями.

Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулюється Законом України «Про публічні закупівлі».

Основна мета Закону України «Про публічні закупівлі» полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України грунтується, серед іншого, на принципі ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг, у тому числі з урахуванням гендерних аспектів, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

На підставі п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Отже, згідно з положеннями пункту 1.7.11 глави 1.7 розділу І Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, оператор ринку - АТ «Оператор ринку» розмішує на власному вебсайті https://www.oree.com.ua у відкритому доступі дані щодо результатів торгів на РДН/ВДР, зокрема середньозважені ціни РДН/ВДР, де також є можливість отримати дані за певні періоди.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_7 , наказом № 1603 від 09.11.2022 призначений начальником Київського квартирно-експлуатаційного управління сил логістики Збройних Сил України (місце знаходження: місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок, 30).

Відповідно до п. 1 «Положення про Київський квартирно-експлуатаційне управління», затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 30.06.2021 № 254 (далі - Положення про Київське КЕУ), Київське КЕУ є державною установою, яка створена з метою організації виконання завдань з питань інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин, закладів установ та організації (далі - військових частин) Збройних Сил України у Київській області (далі - зона відповідальності).

Згідно з п. 2 Положення про Київське КЕУ, Київське КЕУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, наказами, розпорядженнями, окремими дорученнями (дорученнями) Командування Сил логістики Збройних Сил України, розпорядженнями, окремими дорученнями (дорученнями) начальника Центрального управління, а також цим Положенням.

Відповідно до п. 3 Положення про Київське КУ основними завданнями Київського КЕУ, серед іншого, є: забезпечення військових частин фондами військового містечка та земельними ділянками; утримання і експлуатація фондів військових містечок, які перебувають в користуванні військових частин та забезпечення цих фондів комунальними послугами та енергоносіями.

Згідно з п. 7 Положення про Київське КЕУ, Київське КЕУ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 8 Положення про Київське КЕУ начальник Київського КЕУ, серед іншого: здійснює керівництво Київським КЕУ, організовує та контролює його повсякденну діяльність; організовує інженерно-інфраструктурне (квартирно-експлуатаційне) забезпечення військових частин; представляє Київське КЕУ як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;

Таким чином, начальник Київського КЕУ ОСОБА_7 , будучи службовою особою цієї державної установи, в період з 10.02.2023 по 27.12.2023, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами Київського КЕУ та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, пов'язані з укладанням договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, розпорядженням коштів та майном Київського КЕУ.

Проте, начальник Київського КЕУ ОСОБА_7 , являючись військовою службовою особою, діючи всупереч своїм службовим обов'язкам, в період з 10.02.2023 по 27.12.2023, тобто в умовах воєнного стану, вчинив недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, 30.12.2022 між Київським КЕУ (Споживач) - в особі начальника ОСОБА_7 та ТОВ «Оператор Енергії» (Постачальник) в особі директора ТОВ «Оператор Енергії» ОСОБА_11 , укладено договір № 63-2023003 від 30.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу з додатками (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.

Згідно з п. 2.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу з 01.01.2023 по 31.12.2023 товар електричну енергію за кодом ДК 021-2015: 09310000-5 «Електрична енергія» (далі електроенергія або Товар), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору, плановий обсяг продажу електричної енергії за Договором для забезпечення потреб електроустановок Споживача становить 52 589 000 кВт год.

Згідно з п. 2.3. Договору, період постачання електричної енергії: з 01.01.2023 до 31.12.2023 включно.

Відповідно до п. 3.5. Договору, Споживач протягом п'яти робочих днів з дати одержання Акту приймання-передачі зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу Акту приймання-передачі підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання Акту приймання передачі.

Згідно з п. 5.1. Договору, спосіб розрахунків за електричну енергію безготівковий.

Відповідно до п. 5.2. Договору, розрахунки за фактично поставлену Споживачеві електричну енергію здійснюються цінами, що встановлюються за підсумками проведеної процедури закупівлі, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно з п. 5.3. Договору, ціна електроенергії за 1 кВт год, становить: для об'єктів Споживача розташованих в місті Києві - 4,60867 грн., крім того ПДВ - 0,921734 грн., всього з ПДВ - 5,530404 грн.

Ціна електроенергії включає: ціна за одиницю товару на ринку (Ц) - 3,739 грн/кВт год. без ПДВ.; тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО», затверджений постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 (Тнер), який на день укладання Договору становить - 0,38028 грн/кВт год. без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ «ДТЕК Київські електромереж затверджений постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1799 (T1 рози), який на день укладання Договору становить - 0,48939 грн/кВт год. без ПДВ; для об'єктів Споживача розташованих в Київській області - 5,09812 грн., крім того ПДВ - 1,019624 грн., всього з ПДВ - 6,117744 грн.; ціна електроенергії включає: ціна за одиницю товару на ринку (Ц) - 3,739 грн/кВт год. без ПДВ НЕК.

В подальшому, полковник ОСОБА_7 , будучи начальником Київського КЕУ, тобто військовою службовою особовою, займаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, перебуваючи на місці служби у м. Києві, в період 2023 року, діючи необережно, з кримінально-протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, всупереч вимог Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, Положення про Київське КЕУ, уклав від імені Київського КЕУ додаткові угоди № 1/63-2023003/1 від 10.02.2023, № 2 від 09.03.2023, № 3/63-2023003/3 від 21.04.2023, № 4/63-2023003/4 від 10.05.2023, № 12/63-2023003/12-2 від 08.09.2023, № 14/63-2023003/14 від 13.11.2023, № 16/63-2023003/16 від 15.12.2023, № 18/63-2023003/18 від 27.12.2023, які змінюють істотні умови до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, зокрема:

1) Додаткова угода № 1/63-2023003/1 від 10.02.2023, якою внесено зміни до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, а саме: вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 3,739 грн. змінилась на 3,809 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,07 грн. і складає 1,8%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 10.02.2023 - 08.03.2023, тобто дії додаткової угоди № 1/63-2023003/1 від 10.02.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, середньозважена ціна електричної енергії склала 3,184815185 грн. кВт. год. без ПДВ, що є меншою на 0,55418482 грн. від 3,739 грн. і складає мінус 14,8%.

Таким чином, начальником Київського КЕУ ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 1/63-2023003/1 від 10.02.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 1,8%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період зменшилось на 14,8%.

2) Додаткова угода № 2 від 09.03.2023, якою внесено зміни до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, а саме: вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 3,809 грн. змінилась на 3,53058 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є меншою на 0,27842 грн від 3,809 грн і складає мінус 7,3%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 09.03.2023 - 20.04.2023, тобто дії додаткової угоди № 2 від 09.03.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, середньозважена ціна електричної енергії склала 3,052303721 грн. кВт. год. без ПДВ, що є меншою на 0,77669628 грн. від 3,809 грн. і складає мінус 19,8%.

Таким чином, начальником Київського КЕУ ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 2 від 09.03.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 застосовано коливання вартості електроенергії у бік зменшення на 7,3%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період зменшилось на 19,8%.

3) Додаткова угода № 3/63-2023003/3 від 21.04.2023, якою внесено зміни до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, а саме: вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 3,53058 грн. змінилась на 3,55897 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,02839 грн. і складає 0,8%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 21.04.2023 - 09.05.2023, тобто дії додаткової угоди № 3/63-2023003/3 від 21.04.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, середньозважена ціна електричної енергії склала 2915172097 грн. кВт. год. без ПДВ, що є меншою на 0,61540791 грн. від 3,53058 грн. і складає мінус 17,4%.

Таким чином, начальником Київського КЕУ ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 3/63-2023003/3 від 21.04.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 0,8%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період зменшилось на 17,4%.

4) Додаткова угода № 4/63-2023003/4 від 10.05.2023, якою внесено зміни до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, а саме: вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 3,55897 грн. змінилась на 3,091442 грн. за 1 кВт. Без ПДВ, та зменшилась на 0,467528 грн. і складає мінус 13,1%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 10.05.2023 - 26.06.2023, тобто дії додаткової угоди № 4/63-2023003/4 від 10.05.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, середньозважена ціна електричної енергії склала 2,962190208 грн. кВт. год. без ПДВ, що є меншою на 0,5967798 грн. від 3,55897 грн. і складає мінус 16,7%.

Таким чином, начальником Київського КЕУ ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 4/63-2023003/4 від 10.05.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 застосовано коливання вартості електроенергії у бік зменшення на 13,1%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період зменшилось на 16,7%.

5) Додаткова угода № 12/63-2023003/12-2 від 08.09.2023, якою внесено зміни до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, а саме: вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 4,0320901 грн. змінилась на 4,5730465 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,5409564 грн. і складає 13,4%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 08.09.2023 - 05.11.2023, тобто дії додаткової угоди № 12/63-2023003/12-2 від 08.09.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, середньозважена ціна електричної енергії склала 3,957237288 грн. кВт. год. Без ПДВ, що є меншою на 0,07485282 грн. від 4,0320901 грн. і складає мінус 1,8%.

Таким чином, начальником Київського КЕУ ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 12/63-2023003/12-2 від 08.09.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 13,4%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період зменшилось на 1,8%.

6) Додаткова угода № 14/63-2023003/14 від 13.11.2023, якою внесено зміни до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, а саме: вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 4,29254812 грн. змінилась на 4,466857 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,17430888 грн. і складає 4%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 13.11.2023 - 14.12.2023, тобто дії додаткової угоди № 14/63-2023003/14 від 13.11.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, середньозважена ціна електричної енергії склала 4,454137813 грн. кВт. год. без ПДВ, що є більшою на 0,16158969 грн. від 4,29254812 грн. і складає 3,7%.

Таким чином, начальником Київського КЕУ ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 14/63-2023003/14 від 13.11.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 4%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період збільшилась на 3,7%.

7) Додаткова угода № 16/63-2023003/16 від 15.12.2023, якою внесено зміни до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, а саме: вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 4,466857 грн. змінилась на 4,7879194 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,3210624 грн. і складає 7,1%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 15.12.2023 - 26.12.2023, тобто дії додаткової угоди № 16/63-2023003/16 від 15.12.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, середньозважена ціна електричної енергії склала 3,928983333 грн. кВт. год. без ПДВ, що є меншою на 0,53787367 грн. від 4,466857 грн. і складає мінус 12%.

Таким чином, начальником Київського КЕУ ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 16/63-2023003/16 від 15.12.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 7,1%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період зменшилось на 12%.

8) Додаткова угода № 18/63-2023003/18 від 27.12.2023, якою внесено зміни до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, а саме: вартість електричної енергії за 1 кВт без ПДВ з 4,7879194 грн. змінилась на 4,877496 грн. за 1 кВт. без ПДВ, що є більшою на 0,0895766 грн. і складає 1,8%.

Проте, відповідно до відомостей оприлюднених на офіційному веб-сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/index.php/indexes встановлено, що за період 27.12.2023 - 14.01.2024, тобто дії додаткової угоди № 18/63-2023003/18 від 27.12.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, середньозважена ціна електричної енергії склала 3,073387368 грн. кВт. год. без ПДВ, що є меншою на 1,71453204 грн. від 4,7879194 грн. і складає мінус 35,8%.

Таким чином, начальником Київського КЕУ ОСОБА_7 під час укладання додаткової угоди № 18/63-2023003/18 від 27.12.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 застосовано коливання вартості електроенергії у бік збільшення на 1,8%, проте фактичне коливання вартості електроенергії за цей саме період зменшилось на 35,8%.

У подальшому, в період з січня 2023 року по грудень 2023 року, за невстановлених слідством обставинах, за результатом виконання умов договору № 63-2023003 від 30.12.2022 та відповідних додаткових угод в частині постачання електричної енергії споживачу, складено наступні акти приймання-передачі електричної енергії між ТОВ «Оператор Енергії» та Київським КЕУ, а саме: акт приймання-передачі №306/1 від 10.02.2023; акт приймання-передачі № 423 від 28.02.2023; акт приймання-передачі № 797 від 31.03.23; акт приймання-передачі № 1158 від 30.04.2023; акт приймання-передачі № 318123081; акт приймання-передачі № 318123101 від 31.10.2023; акт приймання-передачі № 318123111 від 30.11.2023; акт приймання-передачі № 318123121 від 31.12.2023; акт приймання-передачі № 318123123 від 31.12.2023.

Надалі, в період з 10.02.2023 по 22.01.2024, службовими особами Київського КЕУ здійснено перерахування бюджетних коштів з банківського рахунку, який відкритий в Головному управлінні Казначейства у м. Києві, на банківські рахунки ТОВ «Оператор Енергії», виконання умов договору № 63-2023003 від 30.12.2022 та відповідних додаткових угод, на загальну суму 232 129 532 грн, на підставі наступних платіжних інструкцій, а саме: платіжна інструкція № 358 від 10.02.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 629 від 06.03.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 703 від 10.03.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 997 від 05.04.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 702 від 10.03.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 1250 від 26.04.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 1420 від 04.05.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 1750 від 22.05.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 1751 від 22.05.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 4053 від 08.09.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 4052 від 08.09.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 6176 від 14.11.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 6177 від 14.11.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 7903 від 15.12.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 963 від 27.12.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 9575 від 27.12.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 9574 від 27.12.2023, на 1 арк.; платіжна інструкція № 52 від 22.01.2024, на 1 арк.

Досудовим розслідування встановлено, що розмір понесених Київським КЕУ (Споживач) безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) внаслідок здійснення ним оплати отриманого товару - електричної енергії від ТОВ «Оператор Енергії» (Постачальник), відповідно до додаткових угод № 1/63-2023003/1 від 10.02.2023, № 2 від 09.03.2023, № 3/63-2023003/3 від 21.04.2023, № 4/63-2023003/4 від 10.05.2023, № 12/63-2023003/12-2 від 08.09.2023, № 14/63-2023003/14 від 13.11.2023, № 16/63-2023003/16 від 15.12.2023, № 18/63-2023003/18 від 27.12.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022, складає 22 588 274,66 грн.

Отже, начальник Київського КЕУ ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою, неналежно виконав свої службові обов'язки, які, зокрема, полягали в здійсненні керівництва Київським КЕУ, організації та контролю діяльністю Київського КЕУ, фінансового планування потреб інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин і ефективного використання бюджетних коштів та виконання покладених на Київське КЕУ завдань, уклав від імені Київського КЕУ з ТОВ «Оператор Енергії» додаткові угоди № 1/63-2023003/1 від 10.02.2023, № 2 від 09.03.2023, № 3/63-2023003/3 від 21.04.2023, № 4/63-2023003/4 від 10.05.2023, № 12/63-2023003/12-2 від 08.09.2023, № 14/63-2023003/14 від 13.11.2023, № 16/63-2023003/16 від 15.12.2023, № 18/63-2023003/18 від 27.12.2023 до договору № 63-2023003 від 30.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу, якими безпідставно збільшено вартість електричної енергії, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді безпідставних додаткових витрат (переплати по договору) Київським КЕУ на суму 22 588 274,66 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_7 у кримінальному провадженні кваліфіковано як: недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України; недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.

03.09.2025 року (клопотання датоване 01.09.2025) старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 за погодженням з прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб.

Слідчий зазначив, що обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

- протоколами оглядів коливань цін на електроенергію;

- фінансово-господарськими документами між ТОВ «Оператор Енергії» та Київським КЕУ щодо закупівлі електроенергії;

- фінансово-господарськими документами між ТОВ «Оператор Енергії» та КЕВ у м. Одеса щодо закупівлі електроенергії;

- висновком експерта № CE-19/120-25/6316-ЕК від 24.06.2025 року за результатами проведення судової економічної експертизи;

- висновком експерта № CE-19/120-25/6315-ЕК від 20.06.2025 року за результатами проведення судової економічної експертизи;

- аналітичним продуктом (висновком аналітика) № 9.3/3.3.1/2834-25 від 21.04.2025 року Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України за проведення аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Оператор Енергії», Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса;

- аналітичним продуктом (висновком аналітика) № 9.3/3.3.1/2833-25 від 21.04.2025 року Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України за проведення аналітичного дослідження щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Оператор Енергії», Київське квартирно-експлуатаційне управління;

- банківськими документами щодо переказу коштів на рахунки ТОВ «Оператор Енергії» від Київське квартирно-експлуатаційне управління;

- банківськими документами щодо переказу коштів на рахунки ТОВ «Оператор Енергії» від Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса;

- іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також детектив зазначив, що отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.

Наразі виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у зв'язку з тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, здійснюється збирання доказів його причетності, а також причетності інших осіб до вчинення кримінальних правопорушень, а незастосування щодо підозрюваного запобіжного заходу може перешкодити їх об'єктивному розслідуванню.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини може переховуватись від органів досудового розслідування.

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і наступного покарання у вигляді позбавлення волі, ОСОБА_7 може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду або переховуватись від них, чим може перешкоджати встановленню об'єктивної істини по справі.

Окрім цього, ОСОБА_7 , являючись військовослужбовцем, під час дії воєнного стану має можливість вільно виїжджати за межі території України, що неодноразово робив впродовж останнього року, чим може створити перешкоду досудовому слідству, у зв'язку з чим, у правоохоронних органів фактично не буде можливості провести з підозрюваним необхідних слідчих та процесуальних дій та як наслідок, притягнути до кримінальної відповідальності, що явно створює ризики можливого переховування у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Отже існує ризик того, що ОСОБА_7 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкодить встановленню істини по справі.

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підозрюваний ОСОБА_7 , самостійно або через інших осіб, може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім домашнього арешту, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх колишніх знайомих по службі тощо.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ураховуючи те, що вчиненими ОСОБА_7 кримінальними правопорушеннями державі завдано матеріальних збитків на майже 25 млн грн, які в незаконний спосіб перейшли на користь приватної юридичної особи, а в подальшому були виведені з неї приватними фізичними особами та привласнені, слід прийти до висновку, що у випадку застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу більш м'якого ніж цілодобовий домашній арешт, призведе до вчинення ним інших кримінальних правопорушень з метою привласнення цих коштів та особистого збагачення, а також приховування слідів інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також, наявність у ОСОБА_7 сталих зв'язків з органами військового управління та характер вчинених кримінальних правопорушень, дає підстави припускати, що використовуючи ці зв'язки та залучаючи невстановлених на даний час осіб, він може вчинити дії щодо перешкоджання здійсненню об'єктивного досудового розслідування у кримінальному провадженні.

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 в період 2021 року неналежно виконав свої службові обов'язки, зокрема щодо ефективного використання бюджетних коштів під час постачання електричної енергії в адресу КЕВ м. Одеса, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 425 КК України.

Також, ОСОБА_7 в період 2023-2024 років неналежно виконав свої службові обов'язки, зокрема щодо ефективного використання бюджетних коштів під час постачання електричної енергії в адресу Київського КЕУ, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 425 КК України.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.

Ураховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у їх вчиненні, є всі підстави вважати, що ОСОБА_7 може залишити, змінити місце свого проживання та виїхати за межі України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення інкримінованих злочинів та злочинів на причетність до вчинення яких він на теперішній час перевіряється, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому з метою запобігання настанню зазначених ризиків об'єктивно необхідним є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення ним в умовах воєнного стану кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 КК України;

- підозрюваний ОСОБА_7 вчинив тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, тож тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, є достатньою та співрозмірною для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якшого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки як підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_7 і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, покладено на нього обов'язок - не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби (за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прибуття до укриття/бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога»).

Відповідно до ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки:

Контроль за виконанням ухвали покладено на орган Національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_7 .

Строк дії цієї ухвали встановлено до 28 жовтня 2025 року включно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, слідчим суддею встановлено, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_7 ознак інкримінованого правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами, а саме:

- протоколами оглядів коливань цін на електроенергію;

Крім того, слідчим суддею обгрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини може переховуватись від органів досудового розслідування.

Крім того, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Таким чином, врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , ступінь суспільної небезпеки та його наслідки, суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, конкретні обставини інкримінованих йому дій та дані про особу підозрюваного, врахувавши процесуальну поведінку останнього, слідчий суддя на час розгляду клопотання дійшов правильного висновку про можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З наведених підстав, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді та не убачає підстав для відмови у задоволенні клопотання органу досудового розслідування або застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки, на переконання колегії суддів, станом на день розгляду слідчим суддею клопотання саме такий запобіжний захід був достатнім стримуючим засобом, та здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, відхиляються колегією суддів, виходячи з наступного.

Так, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину.

Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих детективом до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій та наявність або відсутність у його діях складу інкримінованого злочину, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

З наведених підстав, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованих йому злочинів, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Посилання апелянта про недоведеність продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України колегією суддів не приймаються до уваги та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик у кримінальному провадженні має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду; впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Твердження апелянта про те, що слідчим суддею належним чином не перевірено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спростовуються змістом оскаржуваної ухвали.

Посилання апелянта на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні дитину з інвалідністю, має хвороби, та є військовою особою та учасником бойових дій, а також не має судимостей, не спростовують висновків суду про те, що ОСОБА_7 в разі застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт в певний час доби, може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, домашній арешт у період з 22:00 до 06:00, який застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , надає останньому можливість здійснювати покладені на нього обов'язки та функції, безпосередньо пов'язані з підтриманням належного рівня безпеки, забезпеченням Збройних Сил України, оборони та захисту інтересів держави в умовах війни.

Інші доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ

131082666

Наступний документ

131082668

Інформація про рішення:

№ рішення:	131082667
№ справи:	761/36795/25
Дата рішення:	09.10.2025
Дата публікації:	21.10.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Київський апеляційний суд
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (09.10.2025)
Результат розгляду:	залишено без змін
Дата надходження:	03.09.2025
Предмет позову:	-

Розклад засідань:

Минулі засідання (1)

05.09.2025 10:00

Шевченківський районний суд міста Києва

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

ЦИКТІЧ ВІТАЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ

суддя-доповідач:

ЦИКТІЧ ВІТАЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ