Справа № 757/43515/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7483/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 подану в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваногоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, у кримінальному провадженні № 62021000000000702 від 20.08.2021, -
Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28 ч., ч. 4 ст. 426-1, 1 ст. 438 КК України.
Просив продовжити строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави просив залишити у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2025, а саме у 99 000 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 299 772 000 (двісті дев'яносто дев'ять мільйонів сімсот сімдесят дві тисячі).
В обґрунтування клопотання зазначав, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000702 від 20.08.2021 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 426-1 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 438 КК України.
12.03.2025 ОСОБА_9 було затримано працівниками ДБР в порядку ст. 615 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278, п. 7 ст. 480, п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_13 12.03.2025 здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, тобто у перевищенні військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.03.2025 відносно підозрюваногоОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10.05.2025, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та певними обов'язками.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_13 від 06.05.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 12.06.2025.
Строк тримання під вартою ОСОБА_9 продовжено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.05.2025 у справі № 757/21122/25-к до 12.06.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.06.2025 строк досудового розслідування продовжено до шести місяців до 12.09.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.06.2025 підозрюваному ОСОБА_9 продовжено строк тримання під вартою до 09.08.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.08.2025 строк досудового розслідування продовжено до десяти місяців, тобто до 12.01.2026,.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2025 строк тримання під вартою підозрюваного продовжено до 12.09.2025 включно.
Зазначено, що строк дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2025 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 закінчується 12.09.2025 включно, однак закінчити досудове розслідування до спливу даного строку неможливо внаслідок виняткової складності провадження та необхідності проведення значної кількості процесуальних дій, в тому числі необхідно:
- вжити заходів до розсекречування усіх протоколів проведення негласних (слідчих) розшукових дій, матеріальних носіїв інформації, а також відповідних ухвал слідчого судді про надання дозволу на їх проведення;
- провести криміналістичну експертизу відео-, звукозапису;
- встановити та допитати в якості свідків осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення;
- компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина провести окремі слідчі дії, витребувати документацію на виконання запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні;
- встановити коло інших осіб, які можливо причетні до вчинення кримінального правопорушення;
- з урахуванням отриманих відомостей вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваного;
- виконати інші слідчі, процесуальні дії, які направленні на прийняття законного кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
- виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Слідчий зазначив, що вказані дії неможливо було виконати раніше, оскільки у ході слідства проводиться певна кількість слідчих, процесуальних дій, а проведення експертних досліджень не залежить від органу досудового розслідування, заходи забезпечення кримінального провадження в окремих випадках потребують дозволу слідчого судді, а процедура міжнародно-правового співробітництва займає теж не малий час.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосований до підозрюваного ОСОБА_9 закінчується 12.09.2025, виникла необхідність у його продовженні на шістдесят днів в межах строків досудового розслідування, у зв'язку з наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України метою продовження застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 , покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставинами, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про наявність вказаних ризиків є те, що кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_9 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_9 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, притягнення інших осіб до кримінальної відповідальності в цьому провадженні, може планувати втечу та переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Підозрюваний є військовослужбовцем в запасі, обізнаний з заходами конспірації та контр-спостереження, що при переховуванні буде ускладнювати відповідним органам здійснювати розшукові заходи.
ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості залишити територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Перебування нашої держави у стані війни з російською федерацією може також сприяти ОСОБА_9 до залишення меж підконтрольної Україні території, що унеможливить подальше проведення належного досудового розслідування та судового розгляду.
Крім цього, у кримінальному провадженні на теперішній час не встановлені всі спільники ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які причетні до вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим інші особи матимуть можливість сприяти його переховуванню з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_9 підтверджують обговорення останнім з своєю родиною, оточенням можливого виїзду за кордон.
Зважаючи на інкримінування підозрюваному злочину за ч. 4 ст. 426-1 КК України, а також на міру покарання, яка загрожує йому, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_9 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, вчинятиме дії спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час слідством не завершено, що значно вплине на процес доказування вини як підозрюваного, так й співучасників, інших можливих спільників, які діяли за попередньою змовою групою осіб.
На теперішній час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази, не встановлені усі особи причетні до його вчинення.
Підозрювані ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , інші на даний час невстановлені особи під час вчинення кримінального правопорушення, з метою узгодження дій по реалізації злочинного плану вживали заходи конспірації та приховування своєї діяльності. Зокрема, використовували мобільні термінали, інші електронні засоби, які за своїм функціоналом дозволяють спілкуватися шляхом направлення зображень і текстових повідомлень. Вказані засоби зв'язку, як знаряддя підготовки вчинення злочину, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість вжити заходів до їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації.
Досудове розслідування на даний час триває, збираються відомості на підтвердження винуватості ОСОБА_9 , інших підозрюваних та невстановлених наразі осіб, які б були достатніми для завершення слідства, а тому знищення таких відомостей негативно вплине на повноту кримінального провадження.
ОСОБА_9 , маючи тісні зв'язки у державних та правоохоронних органах, може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, з метою надання недостовірних показів, зміни раніше наданих у кримінальному провадженні показів і уникнення кримінальної відповідальності.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року клопотання слідчого задоволено. Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Одночасно визначено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 88 177 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 266 999 956 (двісті шістдесят шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість ) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, експертами у провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали визначено до 06.11.2025 включно.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, доведена можливість впливу на свідків.
Вважав, що прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися, а також доведено, що обставини, які є підставами у продовжені запобіжного заходу є поважними.
Врахував, у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_9 , під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначив, що ризики передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні, знайшли своє підтвердження та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Врахував обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_9 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи стадію досудового розслідування, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 88 177 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 266 999 956 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Прийшов до висновку , що запобіжний захід у виді особистої поруки не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, 15.09.2025 адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу.
Просив скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або враховуючи заяви поручителів, які містяться в матеріалах справи, застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвала про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є незаконною, необґрунтованою та обмеженою загальними висновками.
Слідчий звернувся з клопотанням до суду з порушенням процесуального строку.
Постановлена ухвала порушує приписи ст. ст. 94, 184, п.п.1, 2 ч. 3 ст. 199 КПК України в розрізі всебічної, повної та неупередженої оцінки доводів сторін.
Зауважив на недоведеності, відсутності реальності та адресності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як підозра вручена ОСОБА_9 є необґрунтованою, підозрюваний не є суб'єктом злочину за ч. 4 ст. 426-1 КК України.
Зазначив на непропорційність та ігнорування більш м'яких запобіжних заходів, з визначенням завідомо непомірної застави, всупереч ст. 182 КПК України.
При прийнятті ухвали слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, розглянувши клопотання подане поза межами строків , передбачених частино 1 статті 199 КПК України, та яке за змістом не відповідає вимогам КПК України;
Не оцінив відсутність ризиків у розумінні статті 177 КПК України та відсутність їх реальності, актуальності й адресності;
Не надав оцінки відсутності доказів, які обґрунтовують підозру;
Не врахував майновий стан підозрюваного при визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, в зв'язку з чим застосований слідчим суддею розмір застави є непомірним для Підозрюваного та не відповідає вимогам закону.
Зазначив, що ОСОБА_9 позитивно характеризувався за місцем служби, сумлінно виконує обов'язки, одружений, має родину, на утриманні перебуває батько, пенсіонер, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потребує постійного догляду через важкі захворювання, раніше не судимий.
Вислухавши доповідь судді доповідача пояснення захисників, підозрюваного які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, просили її задовольнити, пояснення прокурора який заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав
Відповідно до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Відповідно до ч. 1 с т. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд перевіряючи обґрунтованість підозри виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
На думку колегії суддів прокурором в суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду повністю доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Заявлені прокурором ризики не зменшилися, а обставини, які є підставами у продовжені запобіжного заходу є поважними і повністю доведені.
Слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України врахував тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_9 , перевірив наявність ризиків які були встановлені під час досудового розслідування, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому підозрюваному ОСОБА_9 вірно визначено заставу.
Визначений судом першої інстанції розмір застави на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_9 колегія суддів не вбачає.
Суд першої інстанції з врахуванням обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_9 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи стадію досудового розслідування, визначив заставу у розмірі 88 177 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 266 999 956 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України правомірно поклав на підозрюваного ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, експертами у провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді особистої поруки не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні заяв поручителів.
Колегія суддів відхиляє довід захисту щодо порушення строків подання клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 , враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Колегія суддів вважає, що порушення строку для звернення з клопотанням про продовження строків тримання ОСОБА_9 під вартою є формальним порушенням процесуального строку передбаченого КПК.
На момент розгляду клопотання строк дії попередньої ухвали не закінчився, то обов'язок звільнення підозрюваного з під варти, передбачений законом, не настав.
Якщо клопотання подано із запізненням, але до закінчення строку, слідчий суддя має його розглянути, та постановити рішення у відповідності з КПК України.
Щодо невідповідність змісту клопотання вимогам статті 184 та частини третьої статті 199 КПК України колегія суддів зазначає наступне.
На думку колегії суддів клопотання про продовження строку тримання під вартою містить усі необхідні достатні данні які свідчать про те, що заявлені раніше ризики не зменшилися, а доводи слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Посилання захисту на те, що слідчі дії які здійснюються мають плановий характер і не потребують утримання особи під вартою, колегія суддів відхиляє оскільки з урахуванням наявності певних ризиків та важкості правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_9
15.03.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва до підозрюваному ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 132 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 401 210 000 гривень, а також покладенням обов'язків в разі її внесення.
08.05.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк тримання під вартою Підозрюваному продовжено до 12.06.2025.
12.06.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк тримання під вартою Підозрюваному продовжено до 09.08.2025
08.08.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк тримання під вартою Підозрюваному продовжено до 12.09.2025.
Колегія суддів вважає, що ризики передбачені статтею 177 КПК України не перестали існувати. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи обвинувачення щодо навичок підозрюваного конспірації та контрспостереження, ризик переховування від слідства, вплив на свідків.
Матеріали провадження не мають містити факту підготовки підозрюваного до переховування (придбання квитків, підроблення документів, зміни місця проживання тощо), оскільки існують певні ризики щодо таких дій з боку підозрюваного.
Колегія суддів вважає, що підстави відмовити у продовженні тримання під вартою відсутні.
З урахуванням наявності певних ризиків переховування підозрюваного від слідства колегія суддів не бачить можливості для застосування до нього більш м'яких заходів.
Позитивна характеристика підозрюваного не впливає на існування ризиків.
Також колегія суддів вивчивши заяви про особисту поруку, вважає, що з урахуванням ризиків передбачених ст. 177 КПК України неможливо застосувати такий спосіб запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає. що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 подану в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений учасникам судового провадження 17 жовтня 2025 року о 16 год. 30 хв.
Судді:
______________ _____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3