Провадження № 11-сс/803/1756/25 Справа № 203/4906/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
07 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 11 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо
ОСОБА_8 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, маючого вищу освіту, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 11 серпня 2025 року клопотання старшого слідчого СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій у зв'язку з російською агресією проти України, які б унеможливили безпечне для життя та здоров'я перебування підозрюваного у житлі, у межах строку досудового розслідування строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 вересня 2025 року, за адресою зареєстрованого постійного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.09.2025 року, такі обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, експертами у кримінальному провадженні №12025042110001303;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язано ГУНП в Запорізькій області (адреса місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 29) за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , поставити його на облік та забезпечити щоденний контроль за виконанням ним ухвали суду від 11 серпня 2025 року в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 вересня 2025 року включно.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_8 небезпідставно підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, пов'язаного із застосуванням насильства до потерпілого.
Також слідчим суддею взято до уваги відомості про особу підозрюваного, який має фактичне постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, в силу статті 89 КК України раніше не судимий, а також вагомість наявних в матеріалах клопотання письмових доказів, безпосередньо досліджених під час судового розгляду клопотання.
Крім того, слідчим суддею встановлено наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливу на свідків, потерпілого, експертів у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, які доведені у судовому засіданні стороною обвинувачення.
Одночасно визнано недоведеним посилання сторони обвинувачення на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню, та зазначено, що цей ризик базується виключно на припущеннях.
При цьому слідчий суддя визнав необґрунтованими доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів з огляду на необхідність надати останньому можливість працювати, оскільки ці доводи жодним чином не спростовують обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також підозрюваний офіційно не працює та суду не надано доказів його фактичного працевлаштування.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить оскаржену ухвалу слідчого судді скасувати. В задоволенні клопотання слідчої СВ Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області ОСОБА_10 про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу відмовити.
Задовольнити клопотання сторони захисту щодо обрання ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, а саме з 21 год.00 хв. до 07 год. 00 хв.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржена ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує на відсутність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 та те, що прокурором не було надано належних обґрунтувань та доказів, на підтвердження реальності існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.
Крім того вказує, що слідчим суддею безпідставно не прийнято до уваги доводи сторони захисту щодо достатності застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, колегія суддів зважає на те, що згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту щодо незаконності ухвали слідчого судді, викладені в апеляційній скарзі та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що в провадженні СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025042110001303 від 08.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
31.07.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого, та є достатньою для того, щоб на даному етапі кримінального провадження вирішити питання про застосування запобіжного засобу до цього підозрюваного.
Так, вірогідна причетність підозрюваного ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами: витягом з ЄРДР, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, висновком експерта, висновком спеціаліста, постановою про зняття показань з технічних засобів та приладів, протоколами зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, доручення, протоколів допиту свідків, протоколу проведення слідчого експерименту, постанов, листів, протоколомами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, інформуванням, довідками, вимогами щодо підозрюваного.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що потерпілий ОСОБА_11 прямо вказує на ОСОБА_8 як на особу, що брала участь у скоєнні кримінального правопорушення щодо нього, та впізнав його у межах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
З обставин, встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_8 в обсязі, достатньому для застосування відносно нього запобіжного заходу, з яким колегія суддів погоджується, а апеляційні доводи про зворотне вважає безпідставними.
Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги у цій частині колегія суддів оцінює як безпідставні.
Що стосується висновку слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ОСОБА_8 ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то його колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки ОСОБА_8 небезпідставно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України там у разі доведення винуватості підозрюваного, йому загрожує покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Крім того, виправданими є висновки суду про можливість реалізації підозрюваним ризиків впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на характер та фактичні обставини інкримінованого злочину в рамках даного кримінального провадження, які полягають у вчиненні з хуліганських мотивів, у складі групи осіб, грубого порушення громадського порядку та побиття раніше невідомої їм особи.
Наведені обставини дозволяють грунтовно припускати, що ОСОБА_8 є особою рішучою, схильною до застосування фізичного насильства до інших осіб, зневажливо ставиться до суспільства та встановлених у ньому правил, що вказує на неможливість забезпечення його належної процесуальної поведінки шляхом застосування до нього менш обтяжливих запобіжних заходів на даному ранньому етапі досудового розслідування.
З огляду на викладене колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги щодо безпідставного незастосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Колегія суддів вважає, що цілодобовий домашній арешт є достатнім та дієвим запобіжним заходом відносно ОСОБА_8 .
Інші доводи апеляційної скарги захисника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не містять нових істотних для питання, що вирішується, відомостей, а полягають у тенденційній переоцінці тих відомостей, що були досліджені та належним чином враховані слідчим суддею.
Крім того враховується, що станом на час апеляційного розгляду строк дії оскарженої ухвали вичерпано, втім застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід на протязі її чинності підтвердив свою достатню дієвість у запобіганні встановленим щодо цього підозрюваного ризикам.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 11 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4