Справа № 712/7420/24 Провадження № 2/712/352/25
03 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Токової С.Є.
при секретарі Білик О.Ю., Капля А.С.
за участю :
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Степаненка О.М.
представників відповідачів Сазонової С.Ф, Лавріненка Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхової компанії " Саламандра", Товариства з обмеженою відповідальністю " Авто-Тюл", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Описоава частина.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача .
Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Степаненка О.М. звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тюл", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просила суд:
- стягнути із Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія "Саламандра" на її користь страхове відшкодування на загальну суму177 823 грн ;
- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю " Автотюл" на її користь матеріальну шкоду в сумі 36139,80 грн, моральну шкоду в сумі 1419600, а всього 1 455 739,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої померла її мати ОСОБА_3 сталася 13 грудня 2023 року близько 9 год. 50 хв. на перехресті вул. Смілянська-Ложешнікова в м. Черкаси за участю транспортного засобу ПАЗ 32054 з номерним знаком НОМЕР_1 , який використовувася як маршрутний громадський транспорт № 30 та який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Використання транспортного засобу за вказаним маршрутом здійсювалось відповідачем ТОВ " Авто-Тюл, під керуванням водія ОСОБА_2 .
За фактом ДТП 13.12.23 року були внесені відомості до ЄРДР за № 12023250310004063 та розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
28.05.2024 року винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв"язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Відповідно до висновків експерта КП "Черкаське обласне об"єднане бюро судово-медичної експертизи " № 03-01/17 від 04.01.2024 року, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і є наслідком цієї ДТП. А відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124/24/5261-ІТ від 09.04.2024 за даними обставинами в діях водія автобуса ПАЗ 320543 НОМЕР_1 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв"язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Також згідно з цих же висновків водій ОСОБА_2 своїми одноособовими діями не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстренного гальмування в умовах місця пригоди.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за участі якого сталася ДТП застрахована в ПрАТ СК " Саламандра" (страховий поліс № АР6610295).
На свою заяву від 07.03.2024 року про виплату страхового відшкодування відповідь не отримала.
Поряд з цим нею були понесені наступні витрати. ОСОБА_3 після ДТП була доставлена у лікарню та отримувала необхідне лікування до дня смерті. Позивач ОСОБА_1 здійснила витрати пов"язані з лікуванням матері в розмірі 17023, 64 грн., що підтверджує відповідними чеками. Також нею були здійснені витрати на поховання та спорудження надгробного пам"ятника на загальну суму 116539 грн. Оскільки розмір відшкодування таких витрат визначений законом і не може перевищувати регламентну виплату, просить стягнути зі страхової компанії 80 400 грн. витрат на поховання та спорудження надгробного пам"ятника. Крім того, страхова компанія у відповідності до вимог п. 27.3 ст. 27 Закону України " Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має виплатити регламну суму моральної шкоди заподіяної смертю в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, що складає 80 400 грн.
Моральну шкоду обгрунтовує тим, що смерть матері, яка загинула внаслідок ДТП стала для неї великим горем та трагедією, непоправимою втратою. Пережите горе виразилось в безперервних душевних стражданнях та переживаннях. Трагічні події ДТП безповоротно змінили її життя. Пережите нервове потрясіння й усвідомлення того, що найрідніша та найближча людина загинула залишало відбиток на психічному стані та стані здоров"я, призвело до порушень сну, втрати апетиту, головного болю, підвищення безпричинної дратівливості Протягом усього часу, що минув після загибелі матері, позивач повністю позбавлена нормальних і звичних умов життя і роботи, перебуває у безвихідному, пригніченому стані, що в свою чергу зумовило прояв депресії, безперервний стан неспокою і тривоги, негативним чином відбивається на звичному способі життя, спілкуванні, роботі житті та відпочинку. Проте, а ні ТОВ " Авто-Тюл", ані водій ОСОБА_4 в той важкий час не надали жодної допомоги. Моральні страждання посилились після того,як ОСОБА_1 усвідомила байдуже ставлення до наслідків ДТП з боку відповідачів страхової компанії та перевізника, а також третьої особи ОСОБА_2 . Почуття несправедливості та безкарності винуватця загибелі матері , небажання принести свої вибачення і компенсувати заподіяну шкоду, викликає у позивача недовіру до людей, що в свою чергу зароджує почуття незахищеності від протиправних посягань на життя та здоров"я будь-кого, додає моральних страждань та переживань. Розмір заподіяної моральної шкоди визначає 1 500 000 грн.
З урахуванням тієї обставини, що розмір понесених витрат на спорудження надгробного пам"ятника та моральної шкоди, перевищує регламентні виплати, які має відшкодувати страхова компанія , різницю просить стягнути з другого відповідача ТОВ " Автотюл", а саме - матеріальну шкоду 36 139,80 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 419 600 грн., а всього стягнути з другого відповідача 1455739 грн.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " Автотюл" 18.10.2024 року направив на адресу суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що товариство категорично не визнає заявлені позовні вимоги, оскільки вважають, що позивач наразі намагається не відшкодувати понесені нею збитки, а незаконно збагатитись за рахунок відповідача.
Так, дорожньо-транспортна пригода про яку вказує позивач та в якій загинула її мати, сталася саме з вини пішохода ОСОБА_3 ( матері позивачки), яка грубо та свідомо порушуючи Правила дорожнього руху України перетинала проїздну частину вул. Смілянської у м. Черкаси на забороняючий червоний сигнал світлофора, що було встановлено під час проведення досудового розслідування та підтверджується відеозаписами та іншими доказами у кримінальному провадженні. Ця обставина, хоч і не є такою, що звільняє відповідача від обов"язку відшкодувати шкоду, однак є безумовною обставиною, що впливає на розмір відшкодування. Вимога позивача про стягнення моральної шкоди у заявленому розмірі прямо суперечить вимогам закону щодо ч.2 ст. 1193 ЦК україни, якою визначено, що у разі, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної неббезпеки, має бути зменшено( але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди) . Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою, у кожному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи( характеру дій, осбтавин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого або його стану тощо.
Між тим, з наведених доводів позовної заяви неможливо встановити критерії визначення розміруморальної шкоди, адже позивач не вказує на суб"єктивні показники для характеристики свого стану. Відсутні докази, які характеризують психічну працездатність та її рівень Позивач не вказує і на методику для розрахунку моральної шкоди.
Враховуючи, що позивач наводить абстрактний розрахунок моральної шкоди без відповідних критеріїв, то такий розмір є явно завищеним і необгрунтованим.
Оскільки шкоду було заподіяно одним джерелом підвищеної небезпеки та через винні дії загиблої, вважає, що моральна шкода в даному випадку не може перевищувати 20 000 грн. Поза межами розумного вважає вимогу стягнення 1 455 739 грн. моральної шкоди, враховуючи, що вина водія в ДТП відсутня. В свою чергу, понесені душевні страждання були зумовлені втратою близької людини для позивача, але не почуттям безкарності водія, оскільки вини його в ДТП немає. З посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 352/342/17 від 18.10.2019 року ст. 36.3 Закону України " Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та урахуванням того, що відповідальними за шкоду є як відповідач , так і померла особа - ОСОБА_3 , така шкода має бути поділена рівними частинами. Загальний розмір витрат на поховання має бути поділено рівними частинами , за яку кожний відповідальний самостійно. Загальний розмір витрат на поховання становить 116 539,80 грн. /2 (кількість відповідальних осіб)=58269 грн. Зазначена сума входить до ліміту відповідальності страховика, а тому вимога про стягнення матеріальної шкоди з товариства є безпідставною та неправомірною.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства " Саламандра" відзив на позовну заяву не подавав.
Процесуальні дії суду .
Ухвалою суду від 18 липня 2024 року року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 26 березня 2025 року закрито підготовче судове провадження, справа призначена до судового розгляду.
У судовом засіданні позивач та її представник адвокат Степаненко О.М. позов підтримали повністю та просили суд його задоволити.
Представник відповідача Приватного акіонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" проти позову заперечувала. Пояснила суду, що дійсно цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ПАЗ 32054 була застрахована компанією. На час дорожньо-транспортної пригоди поліс страхування був чинним. Проте, підстави для сплати страхового відшкодування відсутні, оскільки вина водія, який керував застрахованим транспортним засобом не встановлена.
Просила суд врахувати, що наразі страхова компанія перебуває на стадії банкрутства.
Представник відповідача ТОВ " Автотюл" в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Мотивувальна частина .
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Заслухавши позивача та її представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
13.12.2023 року близько 9 год. 50 хвилин сталася Дорожньо- транспортна пригода: водій автобусу ПАЗ 32054, реєстраційний номер НОМЕР_1 ( маршрут громадського транспорту № 30) ВараваС.М. , рухаючись по проїздній частині по вул. Вернигори в м. Черкаси зі сторони вул. Ложешнікова в напрямку до вул. Смілянська, на регульованому перехресті з вул. Смілянська, при виконанні маневру праворуч, при дії встановленої секції на рівні зеленого сигналу світлофору по вул. Вернигори, яка дозволяє маневр повороту праворуч на проїздну частину вул. Смілянська, що безпосередньо біля перехрестя з вул. Вернигори по напрямку руху автобусу, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка раптово почала перетинати проїздну частину по вул. Смілянська по вказаному пішоходному переходу з права на ліво відносно напрямку руху автобусу на забороняючий червоний сигнал світлофора для пішоходів. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження.
За фактом даної ДТП 13.12.2023 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250310004063 та розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України(а.с.23).
ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпіла ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 ( а.с.22) .
Згідно Полісу № АР/6610295 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра"застрахувала цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу ПАЗ 32054 д.н.з. НОМЕР_1
Позивач ОСОБА_1 є донькою померлї ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої ( а.с. 17), свідоцтвом про укладення шлюбу та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлююб щодо підтвердження дошлюбного прізввища ( а.с. 19-21) та копією паспорта позивача ( а.с. 15-16).
Постановою від 28.05.2024 року кримінальне провадження № 12023250310004063 від 13.12.2023 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв"язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
07.03.2024 року ОСОБА_1 направила страховику Приватному акціонерному товариству " Страхова компанія "Саламандра" повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ( а.с. 37) та заяву про виплату страхового відшкодування ( а.с.38), що підтверджується описом вкладень до та рекомендованим повідомленням про вручення .
У заяві про виплату страхового відшкодування просила виплатити їй витрати на лікування в розмірі 17023 грн. 64 коп., відшкодувати регламентну виплату моральної шкоди та витрати на поховання у розмірі 116539,80 грн.
Проте, страхова компанія страхові виплати не здійснила та не повідомила підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Суд вважає, що відповідач невиплатив страхове відшкодування безпідставно виходячи з наступного.
Застосовані норми права та мотиви їх застосування.
Відповідно до частин першої і другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З огляду на вказані положення статті 509 ЦК України та з урахуванням вимог статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди у повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Згідно з статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
З урахуванням вказаного, заперечення представника відповідача Приватного акіонерного товариства " Страхова компанія " Саламандра" в судовому засіданні проти позову з посиланням на відсутність вини особи, яка керувала застрахованим транспортним засобом, у зв"язку з чим у страховика не виникає цивільно-правової відповідальності, є безпідставним, так як цивільно-правова відповідальність особи, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом,за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, передбачена статтею 1187 ЦК України.
Так, відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 р. страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом III Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Позивач просить суд стягнути з відповідача страхової компанії витрати на лікування ОСОБА_3 в розмірі 17023 грн. та на підтвердження чого надала суду чеки з апетек ( а.с.48-51) .
Представник відповідача ПрАТ " Стархова компанія "Саламандра" не заперечувала вказані витрати та на їх спростування доказів суду не надавала.
Статтею 20 Закону України «Про страхування» передбачено обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Частиною 4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 (знаступними змінами та доповненнями), у випадку смерті потерпілого, громадянин/організація/, відповідальна за заподіяну шкоду, зобов'язаний відшкодувати витрати на поховання тій особі, яка фактично понесла ці витрати.
На підтвердження витрат на поховання загиблої позивач надала договір-замовлення № 025 на організацію та проведення поховання на загальну суму 19688 грн,з переліком предметів, необхідних для поховання, та товарні чеки : від 04.01.2024 року на суму 2400 грн; від 05.04.2024 року на суму 18645 грн; від 05.01.2024 р. на суму 1043,70 грн. ; від 04.01.2024 р. на суму 2130 грн.) , та докази витрат на спорудження надмогильного пам"ятника ( а.с. 59-60 ). Загальна сума витрат на поховання склала 116539,80 грн.. Проте з урахуванням гарантованих виплат встановлених п. 27.4 Закону України " Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповдіальності власників наземних транспортних засобів " з відповідача страхової компанії необхідно стягнути кошти в розмірі 80 400 грн. у відповідності до лімітів відповідальності, передбачених п.27.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Різниця у витратах на поховання в розмірі 36 139,80 грн., яка складається із фактично понесених витратами на поховання 116539,80 грн та гарантованих виплат - 8400 грн підлягає до стягнення з відповідача ТОВ " Автотюл", яким не спростовано дійсність цін на вказані послуги та спорудження надгробного пам"ятника.
Суд також вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення витрат на лікування потерпілого, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.24.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Позивач ОСОБА_1 понесла витрати на придбання ліків на суму 17023, 64 грн, що підтверджується копіями чеків (а.с. 48-51).
Отже, вказані витрати на лікування підлягають стягнення з відповідача ПрАТ «СК "Саламандра" у повному обсязі, оскільки вони заявлені в межах ліміту відповідальності за заподіяну майнову шкоду.
Статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України " Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" п. 41.1 та підпунктом "в" п. 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В судовому засіданні встановлено, що позивач визначила розмір заподіяної їй моральної шкоди 1 500 000 грн. та просить суд стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " Саламандра" 80 400 грн. ( в межах регламентної виплати- 6700 грн х12), а різницю 1 419 600 грн. - стягнути з відповідача ТОВ " Автотюл".
Заподіяння моральну шкоди обгрунтовує тим, що смерть матері, яка загинула внаслідок ДТП стала для неї великим горем та трагедією, непоправимою втратою, безповоротно змінили її життя. Пережите нервове потрясіння й усвідомлення того, що найрідніша та найближча людина загинула залишало відбиток на психічному стані здоров"я призвело до порушень сну, втрати апетиту, головного болю, підвищення безпричинної дратівливості Протягом усього часу, що минув після загибелі матері, вона повністю позбавлена нормальних і звичних умов життя і роботи, перебуває у безвихідному, пригніченому стані, що в свою чергу зумовило прояв депресії, безперервний стан неспокою і тривоги, негативним чином відбивається на звичному способі життя, спілкуванні, роботі житті та відпочинку. Моральні страждання посилились після того, як позивач усвідомила байдуже ставлення до наслідків ДТП з боку відповідачів Страхової компанії та перевізника, а також третьої особи ОСОБА_2 .
Суд частково погоджується із доводами позивача на обгрунтування заподіяної їй моральної моральної шкоди виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 1193 ЦК україни, визначено, що у разі, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної неббезпеки, має бути зменшено ( але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди) . Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою, у кожному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи ( характеру дій, осбтавин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого або його стану тощо.
Як вбачається з постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області Магльованого М.І., у причинному зв"язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди , з технічної точки зору був вихід пішохода ОСОБА_3 на смугу руху автобуса ПАЗ 32054 р.н. НОМЕР_1 в момент, коли водій ОСОБА_2 своїми одноособовими діями не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстренного гальмування. А тому, суд вважає обгрунтованими доводи представника ТОВ "Автотюл" про те, що дорожньо- транспортна пригода про яку вказує позивач та в якій загинула її мати відбулася саме з вини пішохода ОСОБА_3 . Зазначене є безумовною обставиною, що впливає на розмір відшкодування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлений позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди 1 500 000 грн. є значно завищений, виходячи із вищенаведених обставин ДТП , а також враховуючи надане нею обгрунтування заподіяння моральної шкоди. Виходчи із засад розумності, виваженості та справдедливості суд вважає за можливе стягнути з відповідачів ПрАТ СК "Саламандра" моральну шкоду в межах максимального розміру страхового відшкодування, визначеного п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 80 400 грн. ( 6700 грн. х12) , з ТОВ " Автотюл"- в розмірі 20 000 грн.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 81,139, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з Страхової компанії "Саламандра" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 177 823,64 грн. ( сто сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять три грн.) 64 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Авто-Тюл" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 36 139 грн. та моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн, а всього стягнути 56 139 ( п"ятдесят шість тисяч сто тридцять дев"ять) грн.
Стягнути з Страхової компанії "Саламандра " на користь держави судовий збір в розмірі 1778, 23 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тюл" на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий:
Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud2316/.
Учасники справи
позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
відповідач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія Саламандра", 36019, м. Полтава, вул. Колективна,10;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю " Авто-Тюл" , код ЄДРПОУ 31207722, 18035, м. Черкаси, вул. Набережна, 24 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючий АДРЕСА_2