Справа № 943/47/25 Головуючий у 1 інстанції: Журибіда Б. М.
Провадження № 22-ц/811/1589/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
15 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Підлужного В.І.
з участю: ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Буського районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року, -
в січні 2025 року ОСОБА_3 в особі представника, адвоката Козія Тараса Васильовича, заінтересована особа: Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, звернулась до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
В обгрунтування заяви покликається на те, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який 26 лютого 2022 року був мобілізований на військову службу. З 20 лютого 2024 року вона втратила зв'язок зі своїм чоловіком, він перестав відповідати на телефонні виклики та повідомлення. Згідно витягу з ЄРДР 01.03.2024 року старшим слідчим ВП №2 Черкаського РУП ГУНПУ у Черкаській області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у к/п №12024250350000201 за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення молодшого сержанта ОСОБА_5 , командира бойової машини - командира 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 у населеному пункті АДРЕСА_1 після мінометного обстрілу. Відповідно до листа-відповіді від 25.03.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , молодший сержант ЗСУ, зник безвісті за особливих обставин 23.02.2024 року. Відповідно до Витягу з реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин ОСОБА_5 вважається зниклим безвісті за особливих обставин. Вказує, що відповідно до ч. 1ст. 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців. Рішення про оголошення ОСОБА_5 померлим їй необхідне для оформлення соціальних гарантій, передбачених сім'ям військовослужбовців.
З наведених підстав просить:
оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
днем смерті ОСОБА_5 , вважати день набрання законної сили рішенням суду;
зобов'язати Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести актовий запис про смерть ОСОБА_5 в с. Орлівка Донецької області, на підставі якого видати свідоцтво про смерть останнього.
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року заяву задоволено.
Оголошено померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Днем смерті ОСОБА_5 , вважати день набрання законної сили рішенням суду.
Зобов'язано Буський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести актовий запис про смерть ОСОБА_5 в с. Орлівка Донецької області, на підставі якого видати свідоцтво про смерть останнього.
Роз'ясненол, що у разі появи фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду про скасування рішення про оголошення фізичної особи померлою в спосіб, передбачений ст. 309 ЦПК України.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти за особливих обставин при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Орлівка Донецької області, а отже достовірно є особою, що померла, але юридично це не оформлено, оскільки такий не відповідає цілям та завданню розгляду справ про оголошення особи померлою, а свідчить про встановлення факту смерті судом. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б дали можливість висловити припущення про ймовірну смерть ОСОБА_5 , як і відсутня детальна інформація з цього приводу, а відомості у витягу із ЄРДР є лише даними із облікової системи, які можуть бути змінені залежно від ходу досудового розслідування та слугують виключно умовою для початку досудового розслідування згідно з вимогами ст. 214 КПК України. Вказує, що оскаржуване рішення суду вплинуло на права та інтереси самого ОСОБА_5 , батьки якого вважають останнього живим та у якого є представник згідно договору про надання правничої допомоги, якого також не залучено до участі у справі. Звертає увагу на те, що ОСОБА_5 почав заперечувати факт перебування із заявницею в фактичних шлюбних відносинах ще з 2021 року, про що свідчить його звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу. Окрім того, за час перебування в ЗСУ та проживання на території м. Сміли ОСОБА_5 вже створив нову сім'ю, однак не міг зареєструвати шлюб виключно через тривалий розгляд справи про розірвання шлюбу з заявницею. Стверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 спільний побут не вели, не мали спільного бюджету, ОСОБА_5 самостійно доглядав і утримував спільного малолітнього сина ОСОБА_6 , а за час його служби доглядом сина займається матір ОСОБА_5 - ОСОБА_1 . Вважає, що у зв'язку із фактичною втратою статусу члена сім'ї військовослужбовця заявниця втратила й можливість одержати і соціальні гарантії й виплати. Як батько, так і матір ОСОБА_5 вважають його живим і не бажали оголошення його померлим. Також оскаржуване рішення вплинуло на права та інтереси Міністерства оборони України, яке до розгляду справи залучене не було, як і військова частина, де проходив службу ОСОБА_5 , і яка може володіти відомостями, що мають значення для справи. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та залишити заяву про оголошення померлим ОСОБА_5 без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що заяву ОСОБА_3 про оголошення померлим ОСОБА_5 слід залишити без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про оголошення її чоловіка, ОСОБА_5 померлим, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено те, що ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти за особливих обставин при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Орлівка Донецької області, а отже достовірно є особою, що померла, але юридично це не оформлено, а відтак оцінивши наведені заявником обставини та мету, з якою необхідно оголосити особу померлою, враховуючи наявність між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв'язку, а саме, реалізації її особистих та майнових прав щодо спадкування майна після його смерті, дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідний порядок розгляду заяви в порядку окремого провадження застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Головна ознака окремого провадження - безспірність.
Частина 4 статті 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заявниками в окремому провадженні є особи, які звертаються до суду для визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою з метою реалізації прав чи законних інтересів.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну зацікавленість.
Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи.
Права заінтересованих осіб перебувають у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і обумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявників.
Заінтересованими особами у справах про оголошення фізичної особи померлою є особи, на права, обов'язки чи законні інтереси яких вплине оголошення особи померлою.
Зміст заяви ОСОБА_3 свідчить про те, що вона звернулася до суду із заявою про оголошення її чоловіка ОСОБА_5 померлим під час виконання військового обов'язку, пов'язаного з проходженням служби у Збройних Силах України для оформлення соціальних гарантій, передбачених сім'ям військовослужбовців, тобто з метою реалізації прав, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання матеріальних виплат мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, а відтак матір ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та його дружина, ОСОБА_3 , є суб'єктами, які відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання таких виплат, а отже оголошення ОСОБА_5 померлим впливає на права та інтереси його матері.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що вона, як мати ОСОБА_5 , не була залучена до участі у справі, як заінтересована особа, хоча ухвалене у справі судове рішення стосується її прав та законних інтересів, оскільки таке може вплинути на її права та інтереси.
З апеляційної скарги вбачається, що матір ОСОБА_5 не погоджується із завою дружини про оголошення ОСОБА_5 померлим, заперечує щодо його смерті, тобто між родичами ОСОБА_5 існує спір щодо загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 у зв'язку з виконанням ним військового обов'язку.
Оголошення військовослужбовця померлим за наявності заперечень з боку інших заінтересованих осіб (батьків, військової частини, МОУ) є цивільним спором, який підлягає розгляду в позовному провадженні.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 звернулася із заявою про оголошення померлим її чоловіка, ОСОБА_5 , що може вплинути на права та інтереси його матері, яка, звернувшись з апеляційною скаргою на рішення суду заперечує щодо задоволення заяви про оголошення її сина померлим, колегія суддів приходить до висновку, що із заяви вбачається спір про право, а відтак така заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, у зв'язку з чим підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи те, що право на надання соціальних пільг на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги має як дружина, так і матір загиблого військовослужбовця, ОСОБА_5 , яка заперечує щодо оголошення його померлим, що свідчить про те, що між дружиною ОСОБА_5 _ ОСОБА_3 , та його матір'ю ОСОБА_1 існує спір, а оголошення ОСОБА_5 померлим породжуватиме правовий наслідок й впливатиме на права та інтереси матері ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_3 про оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_5 , не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
З огляду на те, що оскаржуване рішення суду стосується прав та інтересів матері ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , яка заперечує щодо оголошення її сина померлим, то з врахуванням частини 1 статті 352 ЦПК України, відповідно до якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, матір ОСОБА_5 - ОСОБА_1 має право на його оскарження.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ч. 6 ст. 294, ст.ст. 367, 368, п. 4 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 377, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Буського районного суду Львівської області від 27 січня 2025 року - скасувати, заяву ОСОБА_3 про оголошення ОСОБА_5 померлим - залишити без розгляду.
Роз'яснити заінтересованим особам їх право подати позов на загальних підставах.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 15.10.2025 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк