1[1]
13 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ірпінського міського суду Київської області Ірпінського міського суду Київської області від 04 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 04 жовтня 2024 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 6 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 у строк покарання зараховано попереднє ув'язнення з 19.08.2017 року по 19.10.2017 року з розрахунку день за день.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди 500 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди 444 153 грн 31 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Судом визнано доведеним, що 19 серпня 2017 року близько 16 год. 00 хв., водій ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), відповідно до якого «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», керуючи автомобілем марки «ВАЗ 211440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху в напрямку м. Києва на 30 км + 400 м автомобільної дороги сполученням Київ-Ковель в м. Буча Київської області в порушення вимог п.2.3 б) ПДР України, відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний : бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну» та 2.3; д) ПДР України, згідно з яким «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху» не був уважний під час керування вищезазначеним транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, порушуючи вимоги п.10.1 ПДР України, відповідно до якого «перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку руху водій повинен впевнитись, що це буде безпечно та не створить перешкод або загрози іншим учасникам дорожнього руху», а також підпункту 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України, згідно з яким «вузька суцільна лінія 1.1 горизонтальної розмітки поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено», не переконавшись в безпечності своїх дій, перетнув вузьку суцільну лінію 1.1 дорожньої розмітки та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався у зустрічному напрямку в бік м. Ковеля.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , малолітня ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку експерта № 2328 від 31.08.2017 отримала тілесні ушкодження у вигляді розтрощення голови з евісцерацією речовини головного мозку, внаслідок яких померла на місці події.
Також в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку експерта №155 від 22.11.2017 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку із забитою раною лівої лобової ділянки, саден повік, субкон'юктивального крововиливу та ерозій рогівки зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликало тривалий розлад здоров'я (більше 21 доби).
Грубе порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 2.3 б), 2.3. д), 1.2, 2.9 а), 10.1, 12.4 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та введених в дію з 01.01.2002 перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті малолітньої потерпілої ОСОБА_11 , а також спричинення потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_6 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_11 та спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_8 .
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Ірпінського міського суду Київської області від 04 жовтня 2024 року скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції, мотивуючи тим, що у матеріалах кримінального наявні такі істотні порушення КПК України, що є безумовними підставами для скасування вироку і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, зокрема у матеріалах кримінального провадження відсутня фіксація частини судових засідань; крім того, матеріали кримінального провадження містять журнали судових засідань у інших справах, які не стосуються кримінального провадження щодо ОСОБА_6 . Також, апелянт стверджує, що після перерозподілу матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 315 КПК України новим складом суду не з'ясовувалося питання щодо можливості продовження слухання справи новим складом суду чи розглядом справи спочатку, що є також істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу; думку, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; думку потерпілої та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту; дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла висновку залишення апеляційної скарги без задоволення.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність висунутого обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, та про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України, колегія суддів уважає обґрунтованими, оскільки вони відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтуються на сукупності допустимих, достовірних та достатніх для цих висновків доказів, які повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено досліджені в судовому засіданні.
Так, на підтвердження встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції обґрунтовано послався на докази, наявні в матеріалах кримінального провадження: показання потерпілої ОСОБА_10 , та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.08.2017, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19.08.2017, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19.08.2017, довідка № 8359 Травмпункту Ірпінської ЦМЛ щодо ушкоджень та стану ОСОБА_6 , довідка № 8356 Травмпункту Ірпінської ЦМЛ, видана ОСОБА_8 19.08.2017, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.08.2017 зі схемою, протоколом огляду транспортного засобу від 19.08.2017, протоколом огляду транспортного засобу від 19.08.2017, рапорт від 19.08.17 про отримання заяви та реєстрацію ЄО № 18291з приводу події ДТП з травмованими; повідомлення про початок досудового розслідування від 19.08.2017; доручення про проведення досудового розслідування від 19.08.2017; протокол проведення слідчого експерименту від 14.09.2017 за участі потерпілого ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_12 ; протокол проведення слідчого експерименту від 14.09.2017 за участі свідка ОСОБА_19 ; протокол проведення слідчого експерименту від 14.09.2017 за участі обвинуваченого ОСОБА_6 ; протокол проведення слідчого експерименту від 15.09.2017 за участі свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_13 ; протокол проведення слідчого експерименту від 15.09.2017 за участі свідка ОСОБА_16 ; висновок експерта від 27.09.2017 № 12-1/2018, висновок експерта № 154, протокол № 217 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивіної речовини та стану сп'яніння від 19.08.2017, висновок експерта № 481 від 28.08.2017, висновок експерта від 07.09.2017 № 12-1/1823, висновок експерта № 12-1/1821 від 08.09.2017, висновок експерта № 12-1/1820 від 27.09.2017, копія лікарського свідоцтва про смерть № 367 від 21.08.2017, висновок експерта № 155, висновок експерта № 2328 від 31.08.2017, висновок експерта № 367.
Вказані докази суд першої інстанції дослідив безпосередньо та оцінив їх у розумінні ст. 94 КПК України, та дійшов обґрунтованого висновку, що вони у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_6 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України за встановлених судом обставин у повному обсязі за критерієм «поза розумним сумнівом».
Доводи апелянта про відсутність в матеріалах кримінального провадження аудіо та відеофіксації частини судових засідань у суді першої інстанції у даному кримінальному провадженні, є безпідставними, позаяк із матеріалів кримінального провадження вбачається, що за результатами проведення кожного судового засідання, призначеного у даному провадженні, наявний відповідний журнал судового засідання із проведенням повної аудіо та відеофіксації засідання. За результатами проведення судових засідань наявні технічні носії інформації - диски із відповідними записами. Крім того, з початком інтегрування у судову систему України підсистеми «Електронний суд» відомості щодо аудіо та відеофіксації судових засідань міститься в підсистемі «Електронний суд».
Інформація, яка міститься в підсистемі «Електронний суд», збігається з інформацією, наявною у матеріалах кримінального провадження, щодо руху справи, а тому доводи апелянта у цій частині є неспроможними.
Відсутність аудіо і відео фіксації судових засідань, в яких розгляд справи відкладався за наявності до того процесуальних підстав, і будь-яких інших процесуальних дій не проводилося, не є такими істотними порушеннями КПК України, що мають наслідком скасування вироку.
Крім того, із матеріалів кримінального провадження убачається, що у т. 3 а.с. 6-12 міститься клопотання захисника ОСОБА_21 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про відкладення судового засідання, призначеного на 09.05.2023, разом із додатками на 6-ти аркушах, серед яких міститься завірена копія журналу судового засідання від 09.05.2023 з іншого кримінального провадження, що лише підтверджує участь адвоката ОСОБА_21 в іншому судовому засіданні та поважність причини його неприбуття у судове засідання по справі ОСОБА_6 , а не є складовою частиною судового провадження щодо ОСОБА_6 , а тому посилання апелянта у цій частині є неспроможними.
Всупереч доводів апеляційної скарги про те, що після формування нового складу суду, судом не з'ясовувалося питання щодо можливості продовження розгляду справи новим складом суду або розпочинати розгляд спочатку, - є безпідставними, оскільки із матеріалів кримінального провадження вбачається, що дане питання ставилося судом першої інстанції на обговорення учасників судового розгляду. Учасники погодилися продовжувати розгляд справи, у тому числі і сторона захисту, у суді апеляційної інстанції дану обставину підтвердили прокурор, потерпіла та її представник.
Будь-яких переконливих даних, які ставили би під сумнів висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 , правильної кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України та призначення покарання, - до суду апеляційної інстанції не надано, і колегією суддів за наслідками апеляційного розгляду не встановлено.
Отже, колегія суддів уважає доводи захисника про те, що під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції допущено такі істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, що мають наслідками скасування вироку надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що підстави для скасування вироку суду першої інстанції відсутні, а тому в задоволенні поданої апеляційної скарги захисника слід відмовити, а вирок суду щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 417 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 04 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 286 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: _______________ ______________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2496/2025
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_22
Доповідач: ОСОБА_1