справа № 752/12407/25
головуючий у суді І інстанції Бондаренко Г.В.
провадження № 33/824/4163/2025
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
17 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненка Юрія Володимировича на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.
При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 30 квітня 2025 року о 01 год. 45 хв. у м. Києві по Столичному шосе, керувала транспортним засобом марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражений запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, нестійка хода та почервоніння обличчя.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Мартиненко Ю.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 30 квітня 2025 року о 00:15 год. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по Гостомельському шосе, 1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: мала запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, нестійка хода. Огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовилась пройти, чим порушила п. 2.5 ПДР України.
За вказане правопорушення працівником поліції складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування та у неї не було вилучене посвідчення водія.
Не дивлячись на порушення закону, 26 червня 2025 року Святошинським районним судом міста Києва розглянуто адміністративну справу та визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відпустивши ОСОБА_1 , вона продовжила рух автомобілем, оскільки прямувала до себе до дому. 30 квітня 2025 року о 01:45 год. у м. Києві по Столичному шосе ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: мала запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, нестійка хода, почервоніння обличчя. Огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовилась пройти, чим порушила п. 2.5 ПДР України.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Сторона захисту вважає, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 вдруге притягнуто до того самого виду відповідальності та за те саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу серії ЕПР1 № 315682 додано:
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції;
постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4615000 про притягнення ОСОБА_1 за часиною 1 статті 126 КУпАП.
роздруківка з АРМОР на підтвердження видачі ОСОБА_1 посвідчення водія;
роздруківка з АРМОР щодо власника транспортного засобу;
рапорт;
відеозапис, з нагрудних камер поліцейських.
Із переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , була зупинена на блок пості під час комендантської години. Під час спілкування працівниками поліції було виявлено у неї ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд. ОСОБА_1 погодилася пройти огляд у закладі охорони здоров'я, але сказала, що поїде туди лише на своєму автомобілі. ОСОБА_1 заперечувала наявність у неї ознак алкогольного сп'яніння, сказала, що поспішає додому до дитини, пояснила, що їде з поминок.
Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції як ухилення та пасивна відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 вдруге притягнуто до того самого виду відповідальності та за те саме правопорушення, апеляційний суд враховує таке.
ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 315647 відносно неї, відповідно до якого 30 квітня 2025 року о 00:15 год. ОСОБА_1 , рухаючись по Гостомельському шосе у м. Києві, керувала транспортним засобом марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражений запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, нестійка хода та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 26).
За відомостями Єдиного реєстру судових рішень постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року у справі № 759/10695/25 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 315682, який розглядається у цій справі, ОСОБА_1 30 квітня 2025 року о 01 год. 45 хв. у м. Києві по Столичному шосе, керувала транспортним засобом марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражений запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, нестійка хода та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась.
Таким чином указані правопорушенні вчинені ОСОБА_1 у різний час та у різному місці.
Відповідно до абзацу 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Тобто якщо особа керувала транспортним засобом перебуваючи у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або керує транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, то правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли особа почала рухатись.
Якщо на особу, яка керує транспортним засобом, було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, то особа, відповідно до вимог статті 266 КУпАП підлягає відстороненню від керування цими транспортними засобами. Складання відповідного протоколу не дає права цій особі продовжувати рух, поки вона перебуває у стані сп'яніння.
Не важливо через який проміжок часу, через одну годину або більше чи менше, після складання на особу, яка керувала транспортними засобами, протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, вона знову почне керування транспортним засобом досі перебуваючи у стані сп'яніння (маючи ознаки алкогольного сп'яніння), то вона знову вчинить адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, оскільки правопорушення вважатиметься закінченим з того моменту, коли особа почне рухатись.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що апелянтом не надано належних доказів того, що відносно ОСОБА_1 складено два протоколи про одне і теж адміністративне правопорушення щодо керування транспортним засобом марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , 30 квітня 2025 року о 01 год. 45 хв. у м. Києві по Столичному шосе, з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненка Юрія Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова