справа № 939/1373/25
провадження № 33/824/4000/2025
16 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Швеця Олександра Віталійовича на постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 червня 2025 року в складі судді Герасименко М.М., у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
встановив:
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 25 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Суд першої інстанції вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він допустив порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що мало наслідком зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
07.07.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Швець О. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 червня 2025 року та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважає вказану постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
По суті дорожньо-транспортної пригоди зазначив, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Acura MDX» виїхав на перехресті вул. Вербова із автодорогою Київ-Ковель на смугу для розгону, яка розділена із смугою для руху автодороги суцільною горизонтальною розміткою. Проїхавши деяку відстань по смузі для розгону ( близько 30 метрів), автомобіль «Acura MDX» лівою бічною частиною зіткнувся із правою бічною частиною напівпричепа автомобіля «DAF», який змінив напрямок руху із основної смуги для руху автодороги Київ-Ковель і виїхав на смугу для розгону.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час розгляду справи суд першої інстанції невірно встановив механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, не взяв до уваги сталу судову практику із цього питання, де йдеться про те, що визначальним у криміналістичній характеристиці дорожньо-транспортної пригоди як правопорушення слід вважати механізм правопорушення, а не спосіб його вчинення. Спосіб вчинення ДТП має своєрідні риси, але частіше за все відіграє підлеглу роль по відношенню до механізму і інших елементів криміналістичної характеристики ДТП.
На фотознімку із місця ДТП зафіксовано взаємні пошкодження на обох транспортних засобах: автомобіль «Acura MDX» - пошкодження деталей лівого борту автомобіля, які направленні із заду наперед; автомобіля «DAF» - пошкоджено колесо напівпричепа з правого боку.
Така локалізація пошкоджень свідчить, що у момент зіткнення автомобілі «Acura MDX» та «DAF» рухалися паралельними курсами та відбулося дотичне зіткнення бічними частинами. При цьому автомобіль «DAF» рухався переважно більшою швидкістю руху. Із цього виходить, що з моменту виїзду на перехрестя до моменту зіткнення автомобілю «Acura MDX» необхідно було подолати відстань, яка необхідна для вирівнювання автомобіля у смузі для розгону в паралельному відносно напрямку дороги напрямку. А відсутність пошкоджень на задній частині автомобіля «Acura MDX» свідчить, що цей автомобіль не став раптовою перешкодою для автомобіля «DAF», а вантажівка «затерла» автомобіль «Acura MDX» під час виїзду на його смуху для руху.
Суд першої інстанції невірно оцінив пояснення водія автомобіля «DAF» ОСОБА_2 та попри суперечливість і нелогічність пояснень, повністю поклав їх в основу оскаржуваної постанови. В суді ОСОБА_2 пояснив, що їхав із Ковеля в Київ по автодорозі Київ-Ковель, яка в місці ДТП має одну смугу для руху та додаткову смугу в районі перехрестя. Перед перехрестям, не змінюючи швидкості, він виїхав на праву додаткову смугу, при цьому наміру з'їзду із дороги чи зупинки не мав. Водій «DAF» своєї мети виїзду на додаткову смугу не пояснив, пояснюючи свої дії виключно тим, що згідно розмітки мав право рухатися прямо по додатковій смузі. Також ОСОБА_2 підтвердив, що удар почув коли його автомобіль вже проїхав перехрестя.
Суд першої інстанції цім обставинам не надав належної оцінки, критично пояснення водія ОСОБА_2 не оцінив.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки схемі місця ДТП, яка не в повній мірі відповідає «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», введеної в дію наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, оскільки на схемі не зазначено всі геометричні параметри оглянутої ділянки дороги, не зазначено відстань, на якій зупинився автомобіль «DAF» від місця зіткнення, не зазначено розташування уламків фарби та деталей обох автомобілів, які характеризують місце зіткнення, не зазначено встановлені по автодорозі Київ-Ковель дорожні знаки.
Знаходження автомобіля «Acura MDX» у кінцевому положенні на відстані 38-40 м від початку закруглення (початку перехрестя), а вантажного автомобіля «DAF» на відстані близько 150 м від початку перехрестя повністю відповідає твердженню, що зіткнення автомобілів відбулося за межами перехрестя.
Крім того, на схемі в примітках під № 5 позначено місце зіткнення, яке окрім того що не підтверджено об'єктивними даними, такими к осип ґрунту, уламків деталей, слідів юзу, подряпин тощо, так і фізично не може там розташовуватися, оскільки технічні параметри автомобіля «Acura MDX» і його габаритні розміри не дають фізичної змоги за 4 метри ширини та 3 метри довжини руху повернути на 90 градусів та вирівнятися в паралельному курсі із вантажівкою «DAF». Адже такому механізму дорожньо-транспортної пригоди відповідають пошкодження на обох транспортних засобах.
Якщо у позначеному на схемі місці зіткнення розташувати вантажний автомобіль «DAF», який має ширину 2,6 м, то виходить так, що цей автомобіль рухається по двох смугах, що є порушенням Правил.
Суд першої інстанції прийшов до невірних висновків, що на ділянці дороги, де відбулася ДТП, відсутня смуга для гальмування/розгону. На проїжджій частині автодороги Київ-Ковель перед розширенням дороги у місці перехрестя встановлено дорожній знак 5.20.1 «Початок додаткової смуги», який згідно Правил позначає початок додаткової смуги на підйом або смуги гальмування на транспортних розв'язках в одному або різних рівнях. Також за перехрестям встановлено дорожній знак 5.21.1 «Кінець додаткової смуги», знак показує кінець додаткової смуги або смуг для розгону. Додаткові смуги організовуються на швидкісних ділянках дороги, щоб забезпечити безпечний поворот праворуч, виділяючи спеціальну смугу для гальмування.
Перелічені доводи кореспондуються між собою і свідчать про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є саме дії водія автомобіля «DAF» ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п. 10.3 ПДР, згідно якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Оскільки зіткнення автомобілів «Acura MDX» та «DAF» відбулися поза межами перехрестя на відстані більше 30 м, то до ОСОБА_1 не можливо застосовувати порушення п. 16.11 ПДР, оскільки він стосується порядку проїзду перехресть. А як свідчать наявні докази, ОСОБА_1 безпечно покинув межі перехрестя, вирівняв автомобіль у паралельному курсі із головною дорогою на смузі для розгону.
За таких обставин у матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11 ПДР, які стали причиною ДТП. Тобто в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Швець О. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Захисник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Олексієнко М. М. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких щодо доводів апеляційної скарги на те, що місце ДТП розташовано на відстані 30-40 м від початку заокруглень країв проїзної частини, а тому ДТП мало місце поза межами перехрестя, зазначив, що дане твердження не відповідає дійсним обставинам справи і спростовується наступними доказами: фотознімками з місця ДТП, поясненнями свідка ОСОБА_3 , актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 17.05.2025, а також відеозаписом, який долучається до даних заперечень.
Так, в Акті обстеження ділянки (а.с.7) зазначено, що ділянка з пошкодженим парканом становить 7 м. З фотографій з місця ДТП видно, що внаслідок ДТП було пошкоджено 5 секцій паркану. Довжина 1 секції паркану становить 7/5 =1,4 м. Від закінчення заокруглення країв проїзної частини до місця пошкодження паркану автомобілем «Acura MDX» розташовано 3 секції паркану, що становить 1,4 *3 =4,2 м.
Отже, з урахуванням об'єктивних даних, отриманих з наявних у матеріалах справи доказів, можна дійти висновку, що ДТП дійсно сталась саме на перехресті у зазначеному на схемі ДТП місці з відміткою №5 і наслідок ДТП автомобіль «Acura MDX» відкинуло в паркан на відстані 4,2 м від перехрестя, що повністю спростовую запропоновану апелянтом версію механізму ДТП.
Крім того, в поясненнях ОСОБА_3 - водія, який рухався по головній дорозі за автомобілем «DAF» чітко зазначено, що саме водій автомобіля «Acura MDX» не поступився дорогою автомобілю «DAF» і в'їхав йому в правий відбійник.
Зазначив, що загальна довжина автомобіля «DAF» з напівпричепом "Chereau" становить близько 17 м. Автомобіль «Acura MDX» вдарив навіть не сам тягач, а вже напівпричіп поряд із колесом, тобто це приблизно посередині вантажного автомобіля. Тягач «DAF» (довжина близько 5,5 м) щойно виїхав за межі перехрестя, однак напівпричіп ще перебував в межах перехрестя і саме у напівпричіп прийшовся удар. Отже, ДТП сталась на перехресті і працівники поліції цілком правомірно склали протокол відносно ОСОБА_1 за порушення п. 16.11 ПДР.
Крім того, на відеозаписі моменту ДТП можна побачити, що автомобіль «Acura MDX», знехтувавши знаком пріоритету 2.1 "Дати дорогу", не пересвідчившись у безпечному виїзду, без вживання заходів гальмування, не надавши перевагу автомобілям на головній дорозі, вилетів на перехрестя та вдарив напівпричіп "Chereau" (25-31 сек. відеозапису).
Вважає такими, що не відповідають дійсності твердження апелянта про характер ушкоджень автомобілів, а саме напрямок руху ззаду вперед і локалізація пошкоджень свідчить про паралельність руху автомобілів у момент ДТП.
На автомобілі «Acura MDX» з місця ДТП чітко видно вм'ятину, яка з'явилась внаслідок первинного контакту автомобілів і яка би не утворилась, якщо зіткнення відбулось по дотичній траєкторії, про яку зазначає апелянт.
Крім того, у автомобілів «Acura MDX» та «DAF» була різниця швидкостей в момент ДТП і автомобіль «DAF» рухався швидше за автомобіль «Acura MDX», і саме це стало причиною такого напрямку пошкоджень.
Заперечує проти доводів апеляційної скарги, що на ділянці дороги, де мала місце ДТП, наявна смуга гальмування та смуга розгону і що згідно довідкової літератури смуга гальмування призначена саме для повороту праворуч і про це нібито свідчить всталений знак 5.20.1 "Початок додаткової смуги".
Однак, як видно з фотографій, на місці ДТП встановлений знак 5.20.1, а не 5.20.1, тобто додаткова смуга примикає зліва ( яка для повороту ліворуч), в той час як права смуга, де рухався автомобіль «DAF» не є додатковою смугою гальмування, смугою розгону і підпадає під дію знаку 5.16 "Напрямки руху по смугах".
На підставі викладено вважає рух водія автомобіля «DAF» у правій смузі правомірним, який узгоджується з вимогами знаків (права смуга згідно встановленого знаку 5.16 дозволяє рух прямо та направо) та таким, що не вимагає пояснень мети руху в даній смузі.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу невідповідності схеми з місця ДТП вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а саме що поліцейськими не заміряно та не зазначено відстань, на якій зупинився автомобіль «DAF» по відношенню до місця удару, то Інструкція таких замірів не вимагає.
Натомість в абз. 3 п. 4 розділу 9 зазначено, що: " На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти: транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів".
Зазначені вимоги виконані на схемі ДТП, натомість вимога заміряти відстань до місця ДТП всіх транспортних засобів відсутня.
Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заявляв клопотання про призначення судової експертизи, не надавав суду висновків експертів, отриманих в приватному порядку, а тому посилання на спрощений підхід у розгляді справи є необґрунтованими.
Апеляційний суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріли справи та наявні в матеріалах справи докази, переглянувши фотознімки з місця ДТП та відеозапис моменту ДТП на DVD-диску, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333503 від 17.05.2025, 17.05.2025 о 16:25, селище Клавдієво-Тарасове, дорога перехрестя АД М07 Київ-Ковель 44 км 300 м - вул. Вербова, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Acura MDX», державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги на головну, не надав дорогу транспортному засобу «DAF FT XF», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Chereau», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилось їх зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до письмових поясненнях ОСОБА_1 від 17 травня 2025 року, при виїзді з Клавдієво він рухався по крайній правій полосі, яку обмежено зліва подвійною суцільною розміткою, з малою швидкістю. Транспортний засіб не перешкоджав руху цією смугою ніяким транспортним засобам. Транспортний засіб займав положення на цій правій смузі. Попереду було місце. Транспортні засоби з крайньої полоси можуть виїхати на основну смугу руху. Під час руху в цей момент водій фури на швидкості рухався на випередження та почав перелаштовуватися на смугу, по якій він рухався. Можливо він хотів заїхати на заправку. Коли його засіб випередив передньою половиною цього автопоїзда він другою задньою половиною причепа вдарив збоку його авто, від сильного удару авто винесло на узбіччя. При цьому було знесено огорожу. При цьому він рухався вправо з суміжної полоси зліва, по якій рухався основний потік транспортних засобів. З ним в авто знаходилася його дружина ОСОБА_4 . При виїзді на трасу ніяких транспортних засобів по крайній правій полосі не рухалося і він не робив перешкоду іншим водіям. Аварія сталася через різкий маневр водія фури, який перестроювався, пересікаючи при цьому подвійну розмітку. Про це свідчить місце удару по його авто у передню ліву частину.
Водій ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях від 17.05.2025 вказав, що він рухався на автомобілі «DAF FT XF», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Chereau», державний номерний знак НОМЕР_3 , по головній дорозі М10 Ковель-Київ зі швидкістю 76 км/год в бік Києва. Проїхавши перехрестя він почув удар в задню праву частину напівпричепа, подивившись у дзеркало заднього огляду помітив, що його вдарила-в'їхала у перше колесо напівпричепа. Він зупинився і включив аварійну безпеку.
Відповідно до письмових пояснень водія ОСОБА_3 від 17.05.2025, він їхав за автомобілем «DAF», державний номерний знак НОМЕР_2 , о 16:25 трапилась ДТП, де водій «Acura MDX», державний номерний знак НОМЕР_1 , не уступивши рух водію «DAF», в'їхав йому в правий відбійник.
Відповідно до схеми з місця ДТП автомобіль «Acura MDX» отримав наступні пошкодження: передній бампер, передній капот, ліве переднє крило, ліві передні двері, лобове скло, заднє ліве крило, заднє праве крило.
Автомобіль «DAF», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкоджень немає. Напівпричіп «Chereau», державний номерний знак НОМЕР_3 , отримав пошкодження правого відбійника, правого заднього колеса, переднього правого колеса, вісі, підкрилок.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції врахував пояснення водія ОСОБА_3 щодо обставин даної ДТП, обсяг та локалізацію пошкоджень, які отримали транспортні засоби внаслідок ДТП, а також ту обставину, що на відрізку дороги, де сталася ДТП, відсутня смуга для розгону, а крайня права смуга, в якій рухався автомобіль «DAF», дозволяє рух транспортних засобів як праворуч, так і прямо. Зіткнення відбулося в межах перехрестя.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що ДТП сталася поза межами перехрестя спростовуються фотознімками з місця ДТП, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 17.05.2025 та відеозаписом, який було переглянуто в судовому засіданні, та яким підтверджується те, що водій автомобіля «Acura MDX», не пересвідчившись у безпечності виїзду, не надавши перевагу в русі автомобілю «DAF», що рухався по головній дорозі, виїхав на перехрестя, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.
Фотографія, яка відображає знаки на ділянці ділянки, де мала місце ДТП, спростовує доводи апеляційної скарги в тій частині, що на вказаній ділянці дороги була наявна смуга розгону, по якій до моменту ДТП близько 30 метрів рухався автомобіль «Acura MDX».
Як видно з фотографії, на місці ДТП встановлений знак 5.20.1, а не 5.20.1, тобто додаткова смуга примикає зліва ( яка для повороту ліворуч), в той час як права смуга, де рухався автомобіль «DAF» не є додатковою смугою гальмування, смугою розгону.
Фотознімками з місця ДТП також спростовуються доводи апеляційної скарги в тій частині, що у момент зіткнення автомобілі «DAF» та «Acura MDX» рухались паралельними курсами та відбулось дотичне зіткнення бічними частинами.
Так, локалізація пошкоджень лівого борту автомобіля «Acura MDX» та пошкоджень напівпричепу автомобіля «DAF» ( колесо), спростовує доводи апеляційної скарги про направленість пошкоджень із заду наперед та свідчить про неспроможність версії ОСОБА_1 про механізм вчинення даної ДТП.
Суд першої інстанції дав належну правову оцінку доказам по справі, оцінивши їх в сукупності, дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і могли б слугувати підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Швеця Олександра Віталійовича залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 25 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк