17 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/9670/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дубіної М.М., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
23.08.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом (зареєстрований у суді 26.08.2025), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати йому збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини та під час виконання обов'язків військової служби, за період з 25.02.2023 по 02.03.2023; з 02.03.2023 по 10.03.2023, з 10.03.2023 по 09.05.2023 (включно);
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити йому збільшену до 100000 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини та під час виконання обов'язків військової служби, за період з 25.02.2023 по 02.03.2023; з 02.03.2023 по 10.03.2023, з 10.03.2023 по 09.05.2023 (включно);
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення та подання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення йому ІІ групи інвалідності;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та подати до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для нарахування, призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення йому ІІ групи інвалідності.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що після отримання 25.02.2023 поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини перебував на стаціонарному лікуванні по 05.09.2023, тому має право на нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168) у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, проте військова частина, у якій він проходив службу, протиправно не здійснив йому виплату такої додаткової грошової винагороди. Також позивач зазначає, що має право на одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, яка пов'язаного із Захистом Батьківщини, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 не вчиняє дії щодо оформлення та подання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для призначення та виплати за його заявою такої одноразової грошової допомоги.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М. М. від 01.09.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М. М. від 17.09.2025 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - військову частину НОМЕР_2 .
У відзиві на позовну заяву представник військової частини НОМЕР_2 , заперечуючи проти заявлених позовних вимог просить суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що 19.03.2025 військовою частиною НОМЕР_1 позивачу була видана довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Військовою частини НОМЕР_2 , яка стала правонаступником ліквідованої військової частини НОМЕР_1 , після перевірки долучених підтверджуючих документів до позовної заяви щодо перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, ОСОБА_1 було здійснено нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванню з урахуванням попередньо виплачених сум за період з 25.02.2023 по 02.03.2023, що підтверджується випискою із медичної кари стаціонарного хворого № 2492 від 02.03.2025, з 10.03.2023 по 09.05.2023, що підтверджується випискою із медичної кари стаціонарного хворого № 3564 від 09.05.2023 та з 13.07.2023 по 18.07.2023 відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3294 від 18.07.2023, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.09.2025 року № 295 та в подальшому 19.09.2025 додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн була виплачена на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується відомістю розподілу виплат до військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2025 № 250919РВ000050676753 та витягом із розрахунково-платіжної відомості від 19.09.2025 № 82-7044 року. Щодо позовних вимог про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період з 02.03.2023 по 10.03.2023, представник відповідача зазначає, що жодних підтверджуючих документів до позовної заяви долучено не було, у зв'язку з чим у військової частини НОМЕР_2 відсутні підстави для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванню за період з 02.03.2023 по 10.03.2023 ОСОБА_1 , з урахуванням попередньо виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , заперечуючи проти заявлених до нього позовних вимог, вказує що позивач не звертався до нього із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення йому інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), а звертався 14.06.2025 із заявою нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні при отриманні інвалідності ІІ групи пов'язаної із Захистом Батьківщини ОСОБА_1 у розмірі 80% прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи. Окрім того представник відповідача зазначає, що в силу вимог статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ заява про призначення та отримання одноразової грошової допомоги подається заявником або законним представником особисто, а не направляється поштою.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 , молодший лейтенант військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу у червні 2022 року, станом на 25.02.2023 був командиром взводу.
25.02.2023 позивач за наказом командира з стрілецької роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 здійснювали підвіз боєприпасів, засобів зігріву особового складу (буржуйок), продуктів харчування до позицій підрозділу на автомобілі, на зворотному шляху в автомобіль наїхав на протитанкову міну, внаслідок чого позивач, отримав поранення та був госпіталізований до Запорізької міської лікарні 25.02.2023. Зокрема, згідно виписок із медичної карти стаціонарного хворого №2492 та № 3564, виданих КНП «МЛЕ та ШМД» Запорізької міської ради позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25.02.2023 по 02.03.2023 та з 10.03.2023 по 09.05.2023 з діагнозом: мінно-вибухова травма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Акубатуротравма. Забійна рана м'яких тканин голови. Забій та садина м'яких тканин обличчя та підборіддя. Термічний опік повік. Поранення рогівки лівого ока, сторонні тіла рогівки лівого ока. Рвана рана верхньої повіки правого ока. Вогнепальне осколкове сліпе поранення правої кисті. Сторонні тіла правої кисті. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої кисті. Сторонні тіла лівої кисті. Непроникаючі вогнепальні осколкові сліпі поранення лівого стегна. Непроникаючі вогнепальні осколкові сліпі поранення гомілки. Закрита травма грудної клітини. Закритий перелом ребер 2-7 зліва, пневмоторакс зліва. Закритий уламковий перелом обох кісточок лівої гомілки. Закриті уламкові переломи кісток правої стопи зі зміщенням кісткових фрагментів: медіальної клиновидної кістки. Головки 2 плеснової кістки, основи 3 плеснової кістки. Субкапітальні переломи 4,5 плеснових кісток. Основ праксимальних фаланг 1,2,3,4 пальців, основи дистальної фаланги 1 пальця. Закритий уламковий перелом обох кісточок правої гомілки, закритий перелом заднього краю дистального метаепіфізу великогомілкової кістки правої гомілки. Закритий перелом основи 5 плеснової кістки зі зміщенням уламків.
Окрім того, предметом судової ревізії були акт проведення службового розслідування ОСОБА_1 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2023 №90 «Про результати проведення службового розслідування за фактом поранення військовослужбовців», за результатом якої Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 28.11.2024 у справі № 620/10215/23, яке набрало законної сили, зокрема, зобов'язав військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування за фактом поранення військовослужбовця ОСОБА_1 25.02.2023, із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі цього рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 військовою частиною НОМЕР_1 було внесено зміни до наказу (з основної діяльності) командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2023 №90 «Про результати проведення службового розслідування за фактом поранення військовослужбовців», що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.03.2025 № 55 «Про внесення змін до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2023 № 92 та від 17.10.2023 № 351», згідно із яким внесено н наступні зміни до наказу (з основної діяльності) командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2023 №90 «Про результати проведення службового розслідування за фактом поранення військовослужбовців»:
1.1. В пункті 2 після слів «Вважати поранення військовослужбовців ...» слова «молодшого лейтенанта ОСОБА_3 , ТВО командира 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти» виключити.
2. Внести наступні зміни до наказу (з основної діяльності) командира військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2023 №351 «Про результати проведення додаткового службового розслідування»:
2.1. Пункт 2 виключити;
2.2. Відповідно пункти 3, 4, 5, 6 вважати пунктами 2, 3, 4, 5.
Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.03.2025 № 56 «Про результати проведення повторного службового розслідування за фактом поранення військовослужбовців 25.02.2023 із урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні», у пункті 2 якого зазначено таке: «Вважати поранення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 25.02.2023 року таким, що пов'язане із захистом Батьківщини… «…»».
У довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 від 19.03.2025 року №271 зазначено таке:
«Повторним службовим розслідуванням, з урахуванням рішення суду встановлено, що поранення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , ТВО командира 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 25 лютого 2023 року отримано внаслідок наїзду на протитанкову міну та класифікувати таким, що пов'язане із Захистом Батьківщини… «….»».
Як було зазначено вище позивач після отриманої травми, що пов'язана із Захистом Батьківщини 25.02.2023, отриманої внаслідок наїзду на протитанкову міну проходив довготривале лікування, що підтверджується відповідними виписками медичної карти стаціонарного хворого.
Окрім того на підставі свідоцтва про хворобу від 08.08.2023 №1297, в пункті 12 якого, зокрема, зазначено, що згідно наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма позивача «тяжка». Травма поранення ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини; у пункті 13 свідоцтва про хворобу зазначено, що на підставі ст. 81 графи III Розкладу хвороб Непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Згідно із Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 03.10.2023 року №465858 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 05.09.2023, де зазначено, причина інвалідності: травма, поранення, так пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.10.2023 №298 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , командира стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , 19.10.2023 звільнено у запас відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Також матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом від 14.06.2025 про нарахування та виплатити йому невиплаченого грошового забезпечення в період лікування внаслідок отриманого поранення: МВТ (25.02.2023) пов'язаного із Захистом Батьківщини.
Також 14.06.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій висловив прохання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні при отриманні інвалідності ІІ групи пов'язаної із Захистом Батьківщини у розмірі 80% прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Окрім того, судом встановлено, що військовою частиною НОМЕР_2 позивачу було здійснено нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванню з урахуванням попередньо виплачених сум за період з 25.02.2023 по 02.03.2023, що підтверджується випискою із медичної кари стаціонарного хворого № 2492 від 02.03.2025, з 10.03.2023 по 09.05.2023, що підтверджується випискою із медичної кари стаціонарного хворого № 3564 від 09.05.2023 та з 13.07.2023 по 18.07.2023 відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3294 від 18.07.2023, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.09.2025 № 295 та в подальшому 19.09.2025 додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн була виплачена на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується відомістю розподілу виплат до Військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2025 № 250919РВ000050676753 та витягом із розрахунково-платіжної відомості від 19.09.2025 № 82-7044.
ОСОБА_1 , вважаючи протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати йому збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини та під час виконання обов'язків військової служби, за період з 25.02.2023 по 02.03.2023; з 02.03.2023 по 10.03.2023, з 10.03.2023 по 09.05.2023 (включно) та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення та подання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення йому інвалідності другої групи, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини, у якій позивач проходив службу щодо нарахування і виплати йому збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини та під час виконання обов'язків військової служби, за період з 25.02.2023 по 02.03.2023; з 02.03.2023 по 10.03.2023, з 10.03.2023 по 09.05.2023 (включно), суд зазначає таке.
Так, відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).
У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
У пункті 1 постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також пункт 1 постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.
Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Тож, суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
Судом встановлено, що військовою частиною НОМЕР_2 позивачу було здійснено нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванню з урахуванням попередньо виплачених сум за період з 25.02.2023 по 02.03.2023, що підтверджується випискою із медичної кари стаціонарного хворого № 2492 від 02.03.2025, з 10.03.2023 по 09.05.2023, що підтверджується випискою із медичної кари стаціонарного хворого № 3564 від 09.05.2023 та з 13.07.2023 по 18.07.2023 відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3294 від 18.07.2023, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.09.2025 № 295 та в подальшому 19.09.2025 додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн була виплачена на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується відомістю розподілу виплат до Військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2025 № 250919РВ000050676753 та витягом із розрахунково-платіжної відомості від 19.09.2025 № 82-7044.
Тобто, в межах заявленого предмету спору позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванню з урахуванням попередньо виплачених сум за період з 25.02.2023 по 02.03.2023 та з 10.03.2023 по 09.05.2023, що свідчить про те, що оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень, тобто наразі в окресленій частині відсутній предмет спору.
Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Суд зазначає, що протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За таких обставин, суд визнає, що хоча на час звернення позивача до суду з цим позовом існувала протиправна бездіяльність військової частини, у якій проходив службу позивач, щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168 у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за період з 25.02.2023 по 02.03.2023 та з 10.03.2023 по 09.05.2023, проте припинила своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, тому відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
При цьому, щодо позовних вимог в частині періоду з 03.03.2023 по 09.03.2023, суд за встановленими у справі обставинами, погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за вказаний період, оскільки відсутні підтверджуючі документи про перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у ці дні, у зв'язку з чим у військової частини НОМЕР_2 відсутні підстави для здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванню за цей період.
Так, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з'ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з'ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відтак, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати позивачу збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини та під час виконання обов'язків військової служби, за період з 25.02.2023 по 02.03.2023; з 02.03.2023 по 10.03.2023, з 10.03.2023 по 09.05.2023 (включно).
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення та подання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, суд зазначає таке.
28.06.1996 Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, зокрема, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, прийняла Конституцію України - Основний Закон України.
Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Водночас захист фундаментальних прав і свобод конкретних людей, які зазнали негативного впливу з боку держави не має бути ілюзорним.
Суд наголошує на тому, що виходячи зі змісту приписів статей 17, 65 Основного Закону України, громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції; тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, згідно із статтею 40 якого гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (стаття 41 Закону № 2232-XII).
Згідно із частиною першою статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною другою статті 16 Закону №2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Частиною третьою статті 16 вказаного Закону військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Розмір одноразової грошової допомоги визначений у статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ, за правилами підпункту «б» пункту 1 якої, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників (частина перша статі 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Згідно із частиною десятою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Відповідно до пункту 21 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені), копія військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);
документа, виданого контролюючим органом, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку або запис у паспорті, - копію паспорта громадянина України у формі книжечки, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи паспорта у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги, військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначених в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.
Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, Міністерство оборони України наказом від 14.08.2014 № 530 затвердило Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530), яким визначається, зокрема, виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (зі змінами).
Відповідно до абзацу першого пункту 4.5 розділу IV Положення № 530 за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (зі змінами) (далі - Порядок виплати допомоги).
Відповідно до пункту 4.7 розділу IV Положення № 530 у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до штатної ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби. У разі звернення особи, звільненої з військової служби зі Збройних Сил України, щодо необхідності встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби, її документи направляються керівником ТЦКСП до штатної ВЛК.
Отриманий з штатної ВЛК витяг з протоколу засідання комісії про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання долучається до документів, які надсилаються для призначення одноразової грошової допомоги (пункт 4.8 цього розділу).
Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.
На військовослужбовців строкової військової служби, стосовно яких винесена постанова ВЛК з формулюванням: “Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби», командир військової частини (керівник ТЦКСП) подає документи на МСЕК тільки в тому разі, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) не пов'язане із вчиненням військовослужбовцем злочину чи адміністративного порушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
У разі якщо особа має право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та на інші допомоги або компенсаційні виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, які установлені іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України командир військової частини.
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України керівник обласного ТЦКСП за місцем проживання цих осіб.
Тобто чинним законодавством на ІНФОРМАЦІЯ_2 покладено обов'язок щодо оформлення та подання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для нарахування, призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, настання якої пов'язано із Захистом Батьківщини.
Судом встановлено, що позивач 14.06.2025 засобами поштового зав'язку подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, у якій висловив прохання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні при отриманні інвалідності ІІ групи пов'язаної із Захистом Батьківщини у розмірі 80% прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи, додавши до заяви копії: паспорту; реєстраційного номеру облікової картки платника податків; довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №465858» копія довідки про обставини травми від 19.03.2025 №217; копії довідки за реквізитами для зарахування коштів.
На переконання суду уповноважені органи, які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають сприяти заявнику своєчасному оформленню документів, визначених Порядком виплати допомоги та у разі необхідності роз'яснити права та пільги, установлені чинним законодавством для військовослужбовця, у тому числі щодо права на виплату одноразової грошової допомоги в разі інвалідності.
До того ж, відповідно до статті 36 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-IX) адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.
Згідно частини першої статті 40 цього Закону заява повинна містити:
найменування адміністративного органу, до якого вона подається;
відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника;
зміст вимоги заявника;
дату складення заяви.
Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви.
Відповідно положень статті 42-43 Закону № 2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження.
Відмова в реєстрації заяви не допускається.
Адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.
У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.
У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.
Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.
Таким чином, аналізуючи положення Закону № 2073-ІХ суд доходить висновку, що відмова суб'єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо розгляду звернення особи виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.
До того ж чинне законодавство, яке регулює призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві як гарантованої державою виплати, не забороняє направлення особами, які згідно з Законом № 2011-ХІІ мають право на її отримання, заяви про її призначення засобами поштового зв'язку.
Суд зазначає, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні такої одноразової грошової допомоги.
На цій підставі суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність уповноваженого органу, який здійснює оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги - ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не оформивши і недодавши до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як особи яка має особливий статус та додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження військової служби, так і після її закінчення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підставі для їх часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п'ятої статті 139 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-74, 77, 139, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оформлення та подання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі встановлення йому ІІ групи інвалідності.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та подати до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів для нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі встановлення йому ІІ групи інвалідності.
В частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - військова частина НОМЕР_2 (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_4 ; місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_5 ).
Суддя Марія ДУБІНА