17 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/16918/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
24.12.2024 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ; ФОП відповідно) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2024 № 19444/Ж10/25-01-07-05-01 відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 231 422, 80 гривень.
На обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 вказує на протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що відповідачем протиправно проведено фактичну перевірку позивача, безпідставно встановлено порушення ним вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) та притягнуто його до відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, вказує на правомірність рішення від 11.12.2024 №19444/Ж10/25-01-07-05-01, яке прийнято на підставі акта фактичної перевірки, яка проведена відповідно до норм чинного законодавства України, а відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу про проведення перевірки, який давав би підстави вважати його протиправним .
Справа розглядалась судами неодноразово.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 02.04.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд постановою від 13.08.2025 скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №620/16918/24, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №620/16918/24 передана на розгляд судді Дубіній М.М.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 01.09.2025 прийнято справу № 620/16918/24 до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як ФОП з 19.01.2021 за адресою: АДРЕСА_1 . Видами діяльності за КВЕД 47.76 є: Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах, що підтверджується витягом з ЄДР.
30.07.2024 контролюючим органом скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3000963701), який належить позивачу, у зв'язку із закінченням визначеного законодавством строку експлуатації РРО, про що відповідачем сформовано довідку форми 6-РРО № 43775 від 30.07.2024, яка направлена позивачу за адресою, зазначеною у відомостях з ЄДРПОУ.
До Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов лист ДПС України від 16.09.2024 №25823/7/99-00-07-03-02-07 щодо суб'єктів господарювання, які проводили розрахункові операції у період з 01.01.2024 по 31.07.2024 через скасовані РРО/ПРРО, що може свідчити про порушення такими суб'єктами господарювання вимог Закону №265/95-ВР.
Згідно із витягом по ФОП ОСОБА_1 до листа ДПС України від 16.09.2024 №25823/7/99-00-07-03-02-07 в магазині «Зелений світ», у якому здійснює господарську діяльність позивач, 31.07.2024 через РРО (реєстрацію якого скасовано 30.07.2024) видавались фіскальні документи з відповідними номерами (т. 1; а.с. 125-126), суми не вказані.
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області видано наказ від 14.11.2024 №1760-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період діяльності з 01 жовтня 2023 року по останній день перевірки, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , з 14.11.2024, тривалість перевірки не повинна перевищувати 10 діб.
Підставою для проведення перевірки зазначено підпункт 19-1.1.4, пункту 19-1.1, статті 19-1, підпунктів 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8, 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.12, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75, пункту 80.1, підпункту 80.2.2 пункту 80.2, пункту 80.6, пункту 80.8 статті 80, пункту 82.3 статті 82, пункту 69.27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 15 Закону №265/95-ВР, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями), Закону України від 21.06.2012 №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (зі змінами та доповненнями), інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на Головне управління ДПС у Чернігівській області.
На підставі наказу від 14.11.2024 №1760-п, направлень від 14.11.2024 №3127/Ж3/25-01-07-05-01, №3128/Ж3/25-01-07-05-01, посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка, за результатами якої складено акт від 25.11.2024 №16800/Ж5/25-01-07-05-01, в якому зафіксовано таке: перед початком перевірки здійснено контрольну розрахункову операцію, а саме 14.11.2024 придбано добриво на суму 20,50 гривень. Видано невідповідний вимогам законодавства розрахунковий документ із зазначенням у ньому реєстратора розрахункових операцій (ФН3000963701), який є незареєстрований (дата скасування реєстрації РРО 30.07.2024), чим порушено порядок проведення розрахунків. За даним порушенням складено протокол про адміністративне правопорушення згідно статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В акті перевірки також наголошується на тому, що згідно із листа ДПС України від 16.09.2024 №25823/7/99-00-07-03-02-07 встановлено реалізацію через РРО (реєстрацію якого скасовано), зокрема 31.07.2024 об 07.59 згідно із фіскальним чеком № 1 на суму 152, 00 грн та на суму 462 769, 59 гривень без врахування першого чеку.
За місяць до скасування реєстрації РРО податковий орган надсилав ОСОБА_1 лист від 10.06.2024 № 7019/6/25-01-71-01-11 з попередженням, що строк служби/експлуатації РРО закінчується 25.07.2024 і що платнику необхідно подати заяву про скасування РРО або реєстрації, відповідно до законодавства буде скасована у примусовому порядку.
За наслідками проведеної перевірки, на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2024 №19444/Ж10/25-01-07-05-01, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 231 422,80 гривень.
ФОП ОСОБА_1 , не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.
Верховний Суд направляючи цю справу на новий розгляд вказав на те, що одним з основних питань, яке постає перед Судом це належне повідомлення позивача про наявність рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій.
За встановленими у справі обставинами, 30.07.2024 контролюючим органом скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3000963701), який належить позивачу, у зв'язку із закінченням визначеного законодавством строку експлуатації РРО, про що відповідачем сформовано довідку форми 6-РРО № 43775 від 30.07.2024, яку розміщено в електронному Кабінеті позивача.
Окрім того, судом встановлено, що податковий орган надсилав ОСОБА_1 на адресу, яка зазначена у відомостях з ЄДРПОУ, а саме: АДРЕСА_3 ) лист від 10.06.2024 № 7019/6/25-01-71-01-11 з попередженням, що строк служби/експлуатації РРО закінчується 25.07.2024 і що платнику необхідно подати заяву про скасування РРО або реєстрації, відповідно до законодавства буде скасована у примусовому порядку.
Основним питанням на думку суду для вирішення даної справи є визначення чи є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР факт проведення розрахункових операцій та видачі розрахункових документів, сформованих РРО, реєстрацію якого скасовано.
Закон №265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
У статті 2 Закону №265/95-ВР наведено визначення реєстратора розрахункових операцій та розрахункового документу.
Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно із пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Невиконання вимог пунктів 1,2 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Зокрема відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048, затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (далі - Порядок 547).
Зазначений Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі (пункт 1 розділу І).
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу, та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку та забезпечити його персоналізацію, опломбування та переведення у фіскальний режим роботи (пункт 1 глави 2 розділу II).
Згідно із підпунктом 3 пункту 1 глави 4 розділу II Порядку №547, реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО.
Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11, 12 та 14 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб'єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою № 5-РРО (додаток 5). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу (пункт 2 глави 4 розділу II Порядку №547).
Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу II Порядку №547, посадова особа контролюючого органу протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційно-телекомунікаційній системи ДПС та надає (надсилає) суб'єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.
У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, примірник довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов'язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що розміщення рішення суб'єкта владних повноважень у формі відповідної довідки відбується саме в Електронному кабінеті, що є належним повідомленням платника податків про прийняте контролюючим органом рішення в розумінні Порядку № 547.
До того ж, пунктом 6 глави 4 розділу II Порядку №547 встановлено, що контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Відповідно до абзаців 3 та 4 пункту 19 глави 2 розділу II Порядку №547 для інформування суб'єктів господарювання ДПС щоденно оприлюднює на своєму веб-сайті дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб'єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб'єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)). Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
Отже, розрахункові операції мають проводитися через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми. При цьому, розрахунковим документом згідно вимог Закону №265/95-ВР, у разі використання РРО, вважається виключно той документ, який створений зареєстрованим у встановленому порядку РРО або програмним реєстратором розрахункових операцій.
Таким чином, на суб'єкта господарювання покладається обов'язок застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО при проведенні розрахункових операцій та створенні у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.
При цьому, Верховний Суд направляючи цю справу на новий розгляд наголосив на положеннях Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема пунктом 42.1 статті 42 якого встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 ПК України).
Водночас, суд наголошує на тому, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 30.07.2024 контролюючим органом скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3000963701), який належить ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку із закінченням визначеного законодавством строку експлуатації РРО, про що відповідачем сформовано довідку форми 6-РРО № 43775 від 30.07.2024 та розміщено таку в Електронному кабінеті позивача.
Відповідачем не заперечується те, що рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3000963701), який належить ФОП ОСОБА_1 , останньому рекомендованим листом з повідомленням про вручення не направлялось.
При цьому у період з 31.07.2024 по 14.11.2024 позивач продовжував використовувати у своїй діяльності РРО (фіскальний номер 3000963701), реєстрацію якого скасовано, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось позивачем.
До того ж, направлення податковим органом на адресу ОСОБА_1 листа від 10.06.2024 № 7019/6/25-01-71-01-11 з попередженням, що строк служби/експлуатації РРО закінчується 25.07.2024 і що платнику необхідно подати заяву про скасування РРО або реєстрації, відповідно до законодавства буде скасована у примусовому порядку, свідчить про факт обізнаності та усвідомлення наслідків використання незареєстрованого РРО чи реєстрація РРО, якого скасовано.
Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що відсутність факту направлення відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3000963701), який належить ФОП ОСОБА_1 , не зумовлює прийняття суб'єктом владних повноважень іншого рішення ніж те, що оспорюється у цій справі, оскільки у цьому випадку позивач був обізнаний та усвідомлював наслідки використання незареєстрованого РРО чи реєстрація РРО, якого скасовано.
Суд вважає, що у разі скасування реєстрації РРО, такий РРО не може використовуватись суб'єктом господарювання при здійсненні розрахункових операцій, оскільки розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) мають проводитися виключно через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, а після скасування реєстрації такий РРО не вважається зареєстрованим у відповідності до вимог законодавства. Відповідно і розрахунковий документ, який роздрукований на такому РРО не вважається розрахунковим документом в розумінні Закону №265/95-ВР, тобто не є документом встановленої форми, а відтак надання особі розрахункового документу роздрукованому на незареєстрованому РРО також не може розцінюватися як виконання обов'язку, визначеного пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно до сукупності всіх розрахункових документів, згідно касових чеків, здійснених через реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 3000963701), за період з 31.07.2024 по 21.11.2024 загальна сума реалізації товарів склала 462921,59 грн. (152,00 грн - перше вчинення та 462 769,59 грн - всі наступні суми), що підтверджується інформацією наданою відповідачем на виконання ухвали суду від 16.09.2025 про витребування доказів.
Враховуючи вище наведене правове регулювання суд приходить до висновку, що проведення розрахункових операцій через РРО, реєстрацію якого скасовано, та видача розрахункових документів, сформованих (роздрукованих) РРО, реєстрацію якого скасовано, є порушенням вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Відповідальність наступає відповідно пункту 15 розділу II Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями, а саме:
25 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -за порушення вчинене вперше (152,00 грн х 25% = 38,00 грн);
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (462769,59 грн х 50% = 231 384,80 грн.).
Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення - рішення від 11.12.2024 №19444/Ж10/25-01-07-05-01.
Судом також враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші аргументи сторін, з урахуванням викладеного, не є суттєвими, а тому суд не надає правової оцінки таким.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення цього позову.
Керуючись статтями 2, 12, 72-77, 90, 139, 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марія ДУБІНА