17 жовтня 2025 року м. Рівне №460/13843/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства «Ед Марліс»
доРівненської митниці
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства “Ед Марліс» (далі - позивач) до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204130/2025/000006/2 від 07.02.2025.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД 25UA204130002115U3 разом документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом винесені Рішення про коригування митної вартості, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом визначення митної вартості, та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказує, що митний орган безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесене Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 17.10.2025 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання - залишене без задоволення.
За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
Між компанією-експортером “SCHMIT CARGOBULL» (Продавець) та приватним підприємством «Ед Марліс» (Покупець) укладений Контракт №Б/Н від 06 січня 2025 року (далі - Контракт).
Предметом укладеного між сторонами Договору є експорт (продаж) товару Напівпричіпу - ізотермічного, зі встановленим, холодильним обладнанням (рефрижератор), трьохвісного, «SCHMITZ», модель «CARGOBULL» VIN НОМЕР_1 ».
Договором погоджено вартісний показник товару, а саме 7750,00 євро.
На виконання умов договору експортером було складено проформу інвойс №5484118/2025 від 07 січня 2025 року.
Проформою-інвойс визначено кінцевий строк оплати - 15 січня 2025 року та умови доставлення товару, зокрема, визначено, що товар ввозиться на умовах EXW- Інкотермс 2010.
09 січня 2025 року Приватне підприємство «ЕД МАРЛІС» виконало зобов'язання щодо оплати за товар, що підтверджено долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №509314679 від 09 січня 2025 року. У графі №70 «Призначення платежу» міститься посилання на проформу-інвойс №5484118/2025, зроблено примітку, що має місце передоплата за товар.
17 січня 2025 року компанією-експортером “SCHMIT CARGOBULL» було складено рахунок-фактуру № 360075815.
Згідно умов Контракту при доставленні товару на митну територію України застосовувались умови EXW - вимога поставки у міжнародній торгівлі - «Ex Works» або «зі складу продавця».
Для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення декларантом долучено довідку про транспортно-експедиційні витрати від 06 лютого 2025 року. З відомостей Довідки слідує, що транспортні витрати по маршруту: Beregsurany (H) - Luzsanka (UA) hataratkelo - Lomo Autohof (Bicske) - Zahony (H) - Csop (UA) hataratkelo складають 22500 грн. (відстань - 760 км.). Визначено, що страхування рефрижераторного напівпричіпа не проводилося, а витрати на завантажувальні роботи відсутні.
Крім того, до митного оформлення долучена експортна митна декларація 25HU101220D7DD1AА6, оформлена в одній із країн Європейського Союзу, зокрема, в Угорщині.
06.02.2025 за митною декларацією (далі - МД) 25UA204130002115U3 декларантом митного поста «Рівне» Рівненської митниці заявлено до митного оформлення товар «Напівпричіп - ізотермічний, зі встановленим, холодильним обладнанням (рефрижератор), трьохвісний, всього- 1шт., бувший у використанні, марки SCHMITZ CARGOBULL, модель SKO24/L-13.4 FP 60 COOL (SCB*S3B), ідентифікаційний номер (номер шасі) - WSM00000005129269, вантажопідйомність - 27,588т, маса в разі максимального завантаження- 36,000 т, призначення - перевезення вантажів по дорогах загального призначення, календарний рік виготовлення - 2014р» за рівнем митної вартості 8268,33655EUR/од. Товар заявлено на комерційних умовах поставки EXW Bicske.
Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом на підставі положень статті 58Митного кодексу України (далі-МКУ) у розмірі 7750,00 євро.
Рівненською митницею сформоване Повідомлення від 06.02.2025, в якому зазначено про неточності у поданих до митного оформлення документах та необхідність подання додаткових документів.
Також, митним органом сформована Консультація від 06.02.2025 стосовно рівня вартості товару, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого транспортного засобу з урахуванням марки, моделі, об'єму двигуна, календарного року виготовлення, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 23.01.2025 25UA400040001397U1 - 12000 EUR/од.
07.02.2025 декларантом на електронне повідомлення митниці вих. № 07/02-1 стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надано: Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №б/н; лист Пояснення №07/08-1, в якому зазначено щодо надання всіх документів, з проханням прийняти рішення без врахування термінів передбачених статтею 53 Митного Кодексу України
Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2025/000006/2 від 07.02.2025 (далі - Рішення №UA204130/2025/000006/2), яким митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до статті 64 Митного кодексу України; з 7750,00 євро визначено - 12000,00 євро.
Графа 33 Рішення №UA204130/2025/000006/2:
І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності:
- в платіжній інструкції в іноземній валюті від 09.01.2025 №103 в гр. 59 зазначена адреса 2060 Bicske, 0321/17 HRSZ не кореспондується з гр. 2 МД, що унеможливлює здійснення перевірки повноти оплати за товар;
- не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 04.02.2025 № 25HU101220D7DD1AA6, як документ, що підтверджує заявлені відомості, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт;
-в контракті № б/н від 06.01.2025, доданому до митної декларації, не заявлено комерційні умови поставки, що унеможливлює здійснення перевірки повноти оплати за товар;
- в рахунку-проформі №5484118/2025 від 07.01.2025 в умовах поставки не вказано місце призначення;
- в рахунку-фактурі №360075815 від 17.01.2025 в умовах поставки не вказано місце призначення.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неповних та неточних відомостей стосовно умов придбання товару та включення до митної вартості товару усіх належних складових.
Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлено декларантом - від 23.01.2025 №25UA40001397U1 - 12000,00 Євро/од.
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання всіх додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснюється випуск оцінюваного товару на експорт.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості подібного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 23.01.2025 №25UA400040001397U1 - 12000,00 Євро/од.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 12000,00 Євро/од, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 520897,2 грн. (12000,00 Євро/од * 43,4081 UAH/Євро).
За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2025/000006/2 від 07.02.2025 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2025/000028.
Випуск транспортного засобу у вільний обіг здійснено за МД від 07.02.2025 №25UA204130002216U0, з врахуванням частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Рішення №UA204130/2025/000006/2, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Стаття 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України): “Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».
Частина перша статті 51 МК України: “Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».
Частина перша статті 52 МК України: “Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою».
Частина друга статті 52 МК України: “Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».
Частина перша статті 53 МК України: “У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».
Частина друга статті 53 МК України: “Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».
Вказані норми МК України визначають обов'язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частина перша статті 54 МК України: “Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».
Частина друга статті 54 МК України: “Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу».
Частина перша статті 58 МК України: “Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».
Частина друга статті 58 МК України: “Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні».
Частина п'ята статті 54 МК України: “Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».
Частина третя статті 53 МК України: “У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:
документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;
наявність у документах ознак підробки;
документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
При цьому, частина третя статті 53 МК України не визначає такої підстави для витребування додаткових документів, як наявність у поданих декларантом документах “неточностей».
Опис підстав для витребування у декларанта додаткових документів фактично дублюється в графі 33 оскаржуваного Рішення №UA204130/2025/000006/2.
Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно (достовірно) визначив митну вартість товару.
Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що подані декларантом разом з МД №25UA204130002115U3 документи: Рахунок-проформа №5484118/2025 від 07 січня 2025 року; Рахунок-фактура №360075815 від 17 січня 2025 року; Автотранспортна накладна від 04 лютого 2025 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 14 жовтня 2014 року; Банківський платіжний документ, що стосується товару 103 від 09 січня 2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2025/06.02 від 06 лютого 2025 року; Висновок про якісні характеристики товару №2211-728G від 06 лютого 2025 року; Зовнішньоекономічний контракт від 06 січня 2025 року; Договір про надання послуг митного брокера від 01 січня 2025 року; Висновок про походження товару №2211-728G від 06 лютого 2025 року, у повній мірі відображали ціну транспортного засобу та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Зазначені митним органом підстави для витребування додаткових документів та підстави для коригування митної вартості товарів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки декларант надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості товарів.
При витребуванні у декларанта додаткових документів Рівненською митницею не зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, які ознаки підробки наявні у цих документах і з чого це слідує, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Так, митний орган в оскаржуваному Рішенні №UA204130/2025/000006/2, як підставу для коригування митної вартості товарів, зазначив, що «В платіжній інструкції від 09 січня 2025 року №103 в графі 59 зазначена адреса 2060 BICSKE 0321/17 HRSZ не кореспондується з графою 2 вантажно-митної декларації, що унеможливлює здійснення перевірки повноти оплати за товар».
Щодо такої підстави коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що ввезення Товару «Напівпричіп-ізотермічний, зі встановленим холодильним обладнанням марки SCHMITZ CARGOBULL, модель KO24/L-13.4 FP 60 COOL, 2014 року виготовлення, VIN - НОМЕР_3 » відбувалось на підставі Контракту №Б/Н від 06 січня 2025 року, укладеного між ПП «ЕД МАРЛІС» та компанією-експортером “SCHMIT CARGOBULL».
Предметом укладеного між сторонами Договору є експорт (продаж) товару Напівпричіпу - ізотермічного, зі встановленим, холодильним обладнанням (рефрижератор), трьохвісного, «SCHMITZ», модель «CARGOBULL» VIN НОМЕР_1 ».
Вказаним договором погоджено вартісний показник товару, а саме 7750,00 євро.
На виконання умов договору експортером було складено проформу-інвойс №5484118/2025 від 07 січня 2025 року. Проформою-інвойс визначено кінцевий строк оплати - 15 січня 2025 року та умови доставлення товару, зокрема, визначено, що товар ввозиться на умовах EXW- Інкотермс 2010.
З огляду на природу документа «проформа-інвойс», що передбачає передоплату за товар, 09 січня 2025 року ПП «ЕД МАРЛІС» виконало зобов'язання щодо оплати за товар належним чином та у повному обсязі. Про це свідчить надана до митного оформлення платіжна інструкція №509314679 від 09 січня 2025 року. У графі №70 «Призначення платежу» міститься посилання на проформу-інвойс №5484118/2025, зроблено примітку, що має місце передоплата за товар. Отож, на вже оплачений товар 17 січня 2025 року експортером було складено рахунок-фактуру № 360075815, що додатково підтверджує належність виконання усіх умов Договору.
Суд враховує, що укладений між сторонами Договір купівлі-продажу від 06 січня 2025 року містить основні умови та положення угоди щодо експорту товару, а проформа-інвойс та рахунок-фактура конкретизує ці істотні умови зовнішньоекономічної операції, зокрема, умови доставлення, умови оплати, тощо.
При доставленні товару на митну територію України застосовувались умови EXW - вимога поставки у міжнародній торгівлі - «Ex Works» або «зі складу продавця». Це означає, що особа, яка реалізує продукцію, надає товар покупцю на майданчику. Замовник перебирає всі витрати, ризики на транспортування продукції від точки зберігання до місця призначення.
Для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення декларантом долучено довідку про транспортно-експедиційні витрати від 06 лютого 2025 року. З відомостей Довідки слідує, що транспортні витрати по маршруту: Beregsurany (H) - Luzsanka (UA) hataratkelo - Lomo Autohof (Bicske) - Zahony (H) - Csop (UA) hataratkelo складають 22500 грн. (відстань - 760 км.). Визначено, що страхування рефрижераторного напівпричіпа не проводилося, а витрати на завантажувальні роботи відсутні. Зазначений документ надає можливість в повній мірі пересвідчитись про співмірність понесених витрат із заявленим напрямком руху.
Щодо неточностей у платіжної інструкції, то суду слід зазначити наступне.
Так, у графі 59 платіжної інструкції зазначено технічну адресу банку отримувача, а не адресу сторін договору. Це не є критерієм для оцінки достовірності платежу.
Графа 59 SWIFT-повідомлення або інструкції банку часто вказує адресу обслуговуючого банку, що жодним чином не заперечує факту здійснення платежу.
Щодо твердження контролюючого органу, що експортна декларація не містить відміток митного органу, що анулює її доказову силу, то суду слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 53 МК України, експортна митна декларація є додатковим, а не визначальним документом. Її відсутність або формальні недоліки не позбавляють доказової сили інших документів, що підтверджують ціну угоди (рахунки, контракт, платіжка, переписка тощо). Крім того, український митний орган не має повноважень оцінювати законність дій іноземної митниці та не може ставити під сумнів оформлення за кордоном у спосіб, який йому просто не зрозумілий.
Крім того, відсутність умов поставки в контракті чи інвойсах - не скасовує дійсність угоди. Комерційні умови поставки (наприклад, DDP, FCA, EXW) уточнюють відповідальність сторін, але не є визначальними для митної вартості, якщо є інші ключові реквізити: ціна, валюта, реквізити сторін, дата, опис товару. Якщо в інвойсі або договорі зазначено загальну ціну та кількість, цього достатньо для розрахунку митної вартості.
Таким чином, суд зазначає, що такі підстави для коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, які не стосується питання визначення складових митної вартості товарів, оскільки перелік обов'язкових для надання документів з метою митного оформлення товарів чітко визначений частиною другою статті 53 МК України.
Приписи МК України зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Зазначивши про вищенаведені розбіжності, відповідач не зазначає як це впливає на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору.
Частина шоста статті 54 МК України: “Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».
Частина сьома статті 54 МК України: “У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».
Частина перша статті 55 МК України: “Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».
Частина друга статті 55 МК України: “Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду».
Частина перша статті 256 МК України: “Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом».
Частина дванадцята статті 264 МК України: “У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».
Отож, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Проте, оскаржуване Рішення №UA204130/2025/000006/2 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали саме на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.
Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
В оскаржуваному Рішенні №UA204130/2025/000006/2 також зазначено, що митниця володіє інформацією щодо іншого рівня цін на товари та посилається на МД №UA400040001397U1 від 23.01.2025 - 12000,00 Євро/од.
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж заявлена декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролюючим органом митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
При цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товарів (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі - Правила).
Графа 33 “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:
“У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».
При здійсненні коригуванням митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), митний орган повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною МД не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Разом з тим, оскаржуване Рішення №UA204130/2025/000006/2 не містить ані порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), ані джерел інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів.
Частина перша статті 57 МК України: “Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».
Частина друга статті 57 МК України: “Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».
Частина третя статті 57 МК України: “Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».
З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.
Суд констатує, що оскаржуване Рішення №UA204130/2025/000006/2 не відповідає критерію “обґрунтованості».
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішення, у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2422,40 грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції від 22.08.2025 № 6098.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства “Ед Марліс» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2025/000006/2 від 07.02.2025.
Стягнути на користь Приватного підприємства “Ед Марліс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕД МАРЛІС» (вул. Вокзальна, буд.2А,с-ще Бородянка,Бучанський р-н, Київська обл.,07802, ЄДРПОУ/РНОКПП 32430824)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Д.П. Зозуля