Справа № 420/8093/25
17 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність (відмову) суб'єкта владних повноважень - Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (зі змінами) додаткової щомісячної винагороди в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000 грн. щомісячно, а з 01.06.2022 по 31.12.2022 - у розмірі до 30000 грн. на місяць пропорційно до кількості відпрацьованих календарних днів у місяці, з врахуванням пункту 8 «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5;
зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (зі змінами) додаткову щомісячну винагороду в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000 грн. щомісячно, а з 01.06.2022 по 31.12.2022 - у розмірі до 30000 грн. на місяць пропорційно до кількості відпрацьованих календарних днів у місяці, з врахуванням пункту 8 «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період травня 2019 року по 13.02.2023 позивач проходив службу в органах Державної-виконавчої служби. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова №168) позивач, як особа державно-виконавчої служби, протягом цього часу мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. Але, відповідач протиправно не виплачував позивачу зазначену винагороду, а на звернення позивача відповів відмовою у виплаті.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 21.03.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
07.04.2025 року за вхід.№ЕС/32545/25 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки Позивач не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, не ніс службу (чергування, наряди тощо). Сам факт проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби в установах, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" не є достатнім для виплати вказаної додаткової винагороди, оскільки зазначені суми є додатковою виплатою, що потребує виконання додаткових умов.
Жодного наказу директора Центру пробації про залучення Позивача для захисту безпеки населення та інтересів держави України на території її проходження служби в уповноваженому органі пробації на час воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», не видавалось.
Ухвалою суду від 07.04.2025 у задоволенні заяви представника ДУ «Центр пробації» Міністерства юстиції України за вх. №ЕС/27851/25 про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 21.04.2025 у задоволенні заяви представника ДУ «Центр пробації» Міністерства юстиції України за вх. №ЕС/34902/25 від 11.04.2025 про залучення до участі у справі третьої особи відмовлено.
Ухвалою суду від 21.04.2025 у задоволенні заяви представника ДУ «Центр пробації» Міністерства юстиції України за вх. №ЕС/32547/25 про залишення позову без розгляду відмовлено.
Наказом Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області «Про особовий склад» від 12.05.2016 №39/0016 ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Красноокнянського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України в Одеській області та в подальшому, відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» від 23.06.2005 №2713-ІV (зі змінами), проходив службу як особа начальницького складу кримінально-виконавчої служби.
Наказом Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України «Про особовий склад» від 26.06.2018 №57/к, відповідно до пункту 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України, наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» від 13.03.2018 №685/5, наказу Міністерства України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» від 28.03.2018 №925/5, наказу Міністерства юстиції України «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань» від 17.06.2014 №957/5 (зі змінами) та Положення про Державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2017 №4322/5 ОСОБА_1 , підполковника внутрішньої служби, було призначено на посаду начальника Окнянського районного сектору (у подальшому - Подільського районного сектору №3) філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
Наказом Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України «Про особовий склад» від 23.01.2023 №71/к на підставі пункту 5 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ОСОБА_1 , підполковника внутрішньої служби, з 13.02.2023 звільнено з посади начальника Подільського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
23.02.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Державної установи «Центр пробації» з проханням здійснити нарахування та виплату, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (зі змінами) додаткової щомісячної винагороди в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000 грн. щомісячно, а з 01.06.2022 по 31.12.2022 - у розмірі до 30000 грн. на місяць пропорційно до кількості відпрацьованих календарних днів у місяці, з врахуванням пункту 8 «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5; а також надати завірені належним чином табелі обліку робочого часу за період з 01.02.2022 по 31.12.2022.
Листом Державної установи «Центр пробації» від 11.03.2025 №66/П-52/11Ян-25 повідомлено позивача, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168) установлено розмір додаткових винагород за виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні», зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби. Порядок і умови виплати додаткової винагороди визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Особи начальницького складу уповноважених органів з питань пробації у період воєнного стану виконували службові обов'язки згідно з посадовими інструкціями, Положеннями про відділи (сектори) філій Державної установи «Центр пробації», Колективним договором між Адміністрацією та Профспілковою організацією персоналу Державної установи «Центр пробації» на 2020-2023 роки (редакція станом на дату виникнення спірних правовідносин).
До виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не залучалися.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди, що передбачені постановою №168, особам начальницького складу уповноважених органів з питань пробації на період дії воєнного стану відсутні.
Судовий контроль за суб'єктами владних повноважень, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.
Приписами ч. 1 ст. 2 Закону України від 5 лютого 2015 року №160-VIII "Про пробацію" (далі - Закон№160-VIII) визначено, що орган пробації - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації; персонал органу пробації - працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
Згідно зі ст. 18 Закону №160-VIII орган пробації у межах своїх повноважень організовує: забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених; здійснення нагляду за засудженими; виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням; соціально-виховну роботу із засудженими; підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.
Державну установу "Центр пробації" утворено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №655-р від 13.09.2017р. та наказом Міністерства юстиції України №4322/5 від 28.12.2017р.
Згідно Положення про Державну установу "Центр пробації", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №4242/5 від 08.12.2020 року, Центр пробації є неприбутковою державною установою, що створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №160-VIII права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005р. №2713-IV (далі по тексту - Закон №2713-IV) до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Частиною 1 ст. 24 Закону №2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5 (далі по тексту - Порядок №925/5).
Пунктом 3 розділу І Порядку №925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку №925/5 визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров'я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні було продовжено, який діє і на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з пунктом 5 Постанови №168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 до пункту 1 Постанови №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів та поліцейським словами а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінено словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Як зазначено у постановах Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 і від 07.07.2022 №793, ці постанови набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
В решті зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року) не змінювався.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно з додатком, у якому значиться і Одеська область, де розташовувався Подільський районний сектор філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області, в якому працював позивач.
З підстав наведеного суд дійшов висновку, що підстави для виплати додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року до 05 березня 2022 року включно є необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині, оскільки Одеська область ввійшла до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" з 06.03.2022.
З наведеного вбачається, що Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень щомісячно, зокрема особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Зазначені вище висновки щодо правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 08.08.2024 року у справі №160/12981/22, від 25.07.2024 року у справі №400/1895/23, від 21.03.2024 року у справі №160/12980/22.
Судом встановлено, що позивач у період з 06.03.2022 по 01.06.2022 відносився до осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а відтак мав право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. на місяць, однак, таку винагороду не було нараховано та виплачено позивачу, що підтверджується матеріалами справи.
Отож, не здійснивши нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди у згаданий період в розмірі 30000,00 грн. щомісячно відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168, яка набрала чинності 08.07.2022, внесено зміни до абзацу 1 Постанови №168, зокрема: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Як зазначено у постанові Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
Отже, з 01.06.2022 додаткову винагороду мають право отримувати особи «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (який діяв у період з квітня 2022 по грудень 2022) «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року» визначено перелік таких територіальних громад:
V. Одеська область - Ізмаїльський район: Вилківська міська територіальна громада (селище Біле) (в редакції 25.04.2022);
VI. Одеська область - Ізмаїльський район: Вилківська міська територіальна громада(селище Біле) (в редакції 29.04.2022);
VI. Одеська область - Ізмаїльський район: Вилківська міська територіальна громада (селище Біле) (в редакції 03.05.2022);
в редакції станом на 10.05.2022 та подальших редакціях до 10.12.2022 Одеська область не включена до цього Переліку.
Відтак, позивач, проходячи службу в Подільському районі Одеської області не набув права з 01.06.2022 року на отримання додаткової щомісячної винагороди згідно Постанови №168.
Окремо, суд зазначає, що Постановою №1146 від 08.10.2022 року внесені зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме: слова «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та “(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключено та
доповнити абзац реченням такого змісту: «Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування питань, пов'язаних із військовополоненими в особливий період» прийнятим 24.03.2022 було внесено зміни, зокрема в статтю 12 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», в якій зазначено, що воєнізовані формування - підрозділи, які відповідно до закону діють у складі органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, призначені для їх охорони та запобігання і припинення дій, що дезорганізують роботу виправних установ.
Під час дії воєнного стану в Україні воєнізовані формування можуть брати участь у відсічі збройної агресії проти України та охороні органів виконання покарань.
Спільно із Збройними Силами України, органами військового управління, з'єднаннями та іншими підпорядкованими складовими сил оборони держави воєнізовані формування можуть брати участь в охороні та переміщенні військовополонених, захоплених внаслідок ведення воєнних (бойових) дій у зв'язку з відсіччю збройної агресії проти України.
Жодного наказу директора Центру пробації про залучення Позивача для захисту безпеки населення та інтересів держави України на території її проходження служби в уповноваженому органі пробації на час воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», не видавалось.
Позивачем вказані обставини не спростовані.
Отже, позовна вимога ОСОБА_1 стосовно виплати додаткової винагороди щомісячно не має законного обґрунтування, оскільки підстави можливого призначення такої виплати були скасовані ще 01 вересня 2022 року.
Разом з цим, суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на те, що позивач не ніс службу у розумінні нормативно-правових актів, зазначених вище, а виконував лише свої службові обов'язки, пов'язані з реалізацією завдань та функцій пробації відповідно до посадової інструкції, Положення про Подільський районний сектор №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області та Колективного договору, тому правові підстави для виплати Позивачу додаткової винагороди, визначеної Постановою №168 відсутні.
Суд звертає увагу, що у даному випадку поняття "несення служби", яке зазначено у пункті 1 Постанови №168, тотожні поняттю "проходження служби", оскільки законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання, проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть.
При цьому, положення пункту 1 Постанови №168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді тощо.
Тобто, Постанова №168 (у редакції постанови від 22 березня 2022 року) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану.
Верховним Судом у постанові від 02.11.2023 у справі №160/11851/22 сформовано висновок щодо застосування п. 1 постанови №168 в аспекті схожих доводів Державної установи "Центр пробації", яку надалі підтримано Верховним Судом й в інших справах за подібних обставин, зокрема у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №200/297/23, від 25.01.2024 у справі №520/8343/22, від 21.03.2024 у справі №160/12980/22, від 28.03.2024 у справі №480/1364/23, від 25.04.2024 у справі №160/10532/22, від 25.07.2024 у справі №400/1895/23, від 24.10.2024 року у справі №200/5154/22, від 29.10.2024 року у справі №160/4039/23 та від 31.10.2024 року у справі №200/4975/22.
У постанові від 02.11.2023 у справі №160/11851/22, де позивач - підполковник внутрішньої служби, який обіймав посаду начальника Чечелівського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області - оскаржував бездіяльність Державної установи "Центр пробації" щодо ненарахування і невиплати йому винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, Верховний Суд вже надав оцінку схожим доводам Державної установи "Центр пробації", який уважав, що право на отримання додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168, мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (зокрема і Державної установи "Центр пробації"), які саме "несуть службу" в органах та установах зазначеної Служби.
Відповідаючи на такі аргументи, Верховний Суд у пунктах 41-43 постанови від 02.11.2023 у справі №160/11851/22 зазначив, що у цьому випадку поняття "несення служби", яке зазначено у пункті 1 Постанови №168, тотожні поняттю "проходження служби". Оскільки, законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання, проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 Постанови №168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді, тощо. Тобто, Постанова №168 (у редакції від 22.03.2022) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.
У справі №160/12980/22 Верховний Суд відхилив аргументи Державної установи "Центр пробації" щодо відмінності терміну "несення служби" від "проходження служби", які були обґрунтовані посиланням на пункт 5 глави 13 розділу ІІІ Порядку №925/5, оскільки розділ ІІІ під назвою "Компенсаційні виплати" містить лише 2 глави, в яких відсутнє поняття "несення служби".
Верховний Суд зазначив, що таке визначення наведене лише в підпункті 5 пункту 13 "Порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу" розділу ІІ "Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу" Порядку №925/5 і стосується саме преміювання. Аналіз змісту указаної норми свідчить про вузьке використання цього поняття лише в аспекті виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу в нічний час, що жодним чином не стосується предмету спору у справі, що розглядається.
У справі №200/297/23 Верховний Суд констатував безпідставність доводів Державної установи "Центр пробації" про те, що за відсутності відповідних наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, відсутні і підстави для нарахування та виплати такої винагороди, позаяк, вказане свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Відтак, доводи відповідача про те, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а отже за відсутності таких підстав для нарахування та виплати такої винагороди відсутні, свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
При цьому, суд звертає увагу, що приписи постанови №168 (у редакції до 18.10.2022 року) не містили застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які залучені до виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" (з відповідними змінами), або особам, які несуть службу у складі наряду чергової частини, блокпосту, оперативно-пошукової групи, групи швидкого реагування; несуть службу у нічний час: несуть гарнізонну та вартову службу, тощо.
Посилання ДП "Центр пробації" на правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №640/13029/22, а також в постанові Верховного Суду від 18.09.2023 у справі №420/6607/22 суд не приймає до уваги, оскільки вони не впливають на вирішення даної справи.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його частково задоволення.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (зі змінами) додаткової щомісячної винагороди в період з 06.03.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000 грн. щомісячно.
Зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (зі змінами) додаткову щомісячну винагороду в період з 06.03.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30000 грн. щомісячно.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Державна установа «Центр пробації» Міністерства юстиції України (адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, ЄДРПОУ 41847154)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА