Іменем України
16 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/6517/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - підприємство, позивач) до Державної податкової служби України (далі -відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги №1188/6/99-00-06-03-01-06 від 21.01.2022 в тій частині, в якій відповідач залишає без змін Податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 29.09.2021 №00140661812 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) за яким КП «Жилсервіс» має сплатити штраф у розмірі 193865, 22 грн;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) прийняти нове рішення, враховуючи ті обставини, що КП «Жилсервіс» потерпає від арешту рахунків, що не дає можливості вчасно здійснити сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість навіть при наявності коштів на рахунках і новим рішенням звільнити КП «Жилсервіс» від сплати штрафу, або зменшити суму штрафу на половину.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами камеральної перевірки комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489096) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року, податковим органом складено акт № 20853/04-36-18-12/36489096 від 09.09.2021, отриманий платником податків 15 вересня 2021 року (надалі - акт). Із висновками щодо порушення платником податків строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з червня 2019 року по липень 2020 року, які було викладено в акті, та складеним податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 29.09.2021 № 00140661812 позивач не погоджується та вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Позивач скористався досудовим порядком вирішення спору. За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 29.09.2021 № 00140661812 Державною податковою службою України винесено рішення про результати розгляду скарги від 21.01.2022 № 1188/6/99-00-06-03-01-06, яке отримане позивачем 26.01.2022.
Відповідно до зазначеного рішення скаргу позивача залишено без задоволення. Вважають, що відповідачем винесено рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягало скасуванню в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідачем, на думку позивача, не взято до уваги становища та наявність пом'якшуючих обставин неможливості виконання зобов'язань, а саме: накладення арешту на банківські рахунки відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 15.02.2021 ЗВП № 560677.
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято справу до провадження. Розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
За результатами камеральної перевірки комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 36489096) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року, податковим органом складено акт № 20853/04-36-18-12/36489096 від 09.09.2021, отриманий платником податків 15 вересня 2021 року (надалі - акт).
Із висновками щодо порушення платником податків строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з червня 2019 року по липень 2020 року, які було викладено в акті, та складеним податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 29.09.2021 № 00140661812, позивач не погодився, у зв'язку з чим звернувся до відповідача зі скаргою від 11.10.2021 за вих.№ 349 на податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 29.09.2021 № 00140661812.
За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 29.09.2021 № 00140661812 Державною податковою службою України винесено рішення про результати розгляду скарги від 21.01.2022 № 1188/6/99-00-06-03-01-06, яке отримане позивачем 26.01.2022. Вказаним рішенням скаргу позивача від 11.10.2021 залишено без задоволення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.
Згідно з пунктом 56.3 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 Податкового кодексу України).
Пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Рішення про результати розгляду скарги прийнято відповідачем з дотриманням строків, встановлених статтею 56 Податкового кодексу України.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, оскаржуючи рішення відповідача про результати розгляду скарги, позивач фактично не погоджується зі змістом даного рішення по суті та з результатами розгляду скарги.
Позивач, зокрема, на обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення відповідача про результати розгляду скарги, посилається на їх невмотивованість та необґрунтованість, оскільки вважає, що скарга мала бути задоволена та до уваги мало бути прийнято скрутне становище підприємства.
Суд зазначає, що у відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на рішення відповідача про відмову у задоволенні скарги.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження Державної податкової служби України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноважених органів.
Як слідує зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Отже, суд не може оцінювати повноту розгляду Державної податкової служби України скарги позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду.
Доводи позивача, викладені у скарзі, мають оцінюватися судом під час розгляду справи щодо оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень. Саме такий спосіб захисту порушеного права передбачено нормами Податкового кодексу України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача. У разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу вимога щодо скасування рішення про результати розгляду скарги не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.
Вказане рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не покладає на платника податків будь-якого обов'язку.
Таке рішення не створює для позивача юридичних наслідків, отже, за результатами вирішення податкового спору в порядку адміністративного оскарження, та не є актом реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 №К/9991/59435/12, від 27.10.2014 №К/800/281/14, 27.10.2014 №К/800/60766/13, та постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 810/101/16, від 10.08.2020 у справі № 640/6528/19.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Відтак у задоволенні позові слід відмовити у повному обсязі.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення прийнято не на користь позивача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.О. Кисельова