Ухвала від 16.10.2025 по справі 640/16811/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

(про закриття провадження у справі)

16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 640/16811/19

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Ілєком" до Головного управління ДПС у м.Києві про скасування акту,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-IX, надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Ілєком" до Головного управління ДФС у м.Києві про скасування акту.

Ухвалою від 17.03.2025 справу прийнято до спрощеного позовного провадження суддею Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В..

Ухвалою від 16.10.2025 замінено відповідача у справі з Головного управління ДФС у м.Києві на його правонаступника - Головного управління ДПС у м.Києві.

Позивач просить скасувати Акт № 507/26-15-14-06-03/40367506 пpо результати документальної позапланової перевірки ТОВ "ВК Ілєком", код 40367506, з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 01.06.2016 року № 2 з нерезидентом "ILEKOM" Sp 7. 0.0 (Польща) та від 01.02.2018 року № 5 з нерезидентом "MULTIFOAM" SP 7 0.0. (Польща) згідно листа ПАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" від 05.02.2019 р. № 178-3/12 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2019 р. № 29719/10) та визнати його незаконним.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі направлення від 16.05.2019 р. № 1202/26-15-14-06-03, виданого ГУ ДФС У місті Києві, ОСОБА_1 - головним державним ревізором інспектором, радником податкової та митної справи III рангу, відділу перевірок ЗЕД У сфері торгівлі та послуг Головного управління ДФС у м. Києві згідно пункту 78.1.1.пункту 78.1. статі 78 Податкового кодексу України Податкового кодексу України та Наказу ГУ ДФС У М. Києві від 13.05.2018 р. №5819, проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складений Акт № 507/26-15-14-06-03/40367506 від 28.05.2019.

Зокрема, перевіркою встановлено порушення ТОВ "ВК Ілєком" ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті" із змінами та доповненнями, а саме: ненадходження коштів ТОВ "ВК Ілєком" в сумі 6401,81 дол. США (еквів. 16701,96 грн.) від нерезидента "ILEKOM" Sp z. 0.0 (Польща) за контрактом від 01.06.2016 P. №2 та ненадходження коштів ТОВ "ВК Ілєком" в сумі у розмірі 1 827,15 дол. США (еквів. 47711,36 грн.) від нерезидента "MULTIFOAM" Sp z. 0.0 (Польща) за контрактом від 01.02.2018 Р. №5. Також встановлено порушення вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", а саме порушення строку декларування станом на 01.01.2019 р. З висновками зазначеного акту ТОВ "ВК Ілєком" не згідне та вважає його незаконним, оскільки товариство неодноразово зверталось до закордонних партнерів з нагадуванням про необхідність оплати товару за контрактами, а після закінчення терміну повернення виручки-сплати боргу, шляхом ведення офіційного листування.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва Арсірія Р.О. від 13.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у поданому відзиві позовні вимоги не визнав та просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до пп. 19-1.1.4 п.19.1 ст.19 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 цього Кодексу визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп.78.1.1 п.78 ст.78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пп.86.1.1 п.86.1 ст.86 ПКУ).

Згідно п. 86.8 ст.86 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254).

Згідно п.3 ч.1 цього Порядку контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема, згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів).

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини першої статті 4 КАС України).

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас право на судове оскарження не є абсолютним, наявність лише формальної або процедурної помилки, без врахування рішення, яке має для суб'єкта конкретні юридичні наслідки, не є підставою для звернення до суду.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Суд зазначає, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов'язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

При цьому, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таким чином, провадження у справі в щодо оскарження акта перевірки відповідача підлягає закриттю.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України (в нині діючій редакції) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 640/16811/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Ілєком" (вул. Якова Гніздовського, 1,м. Київ,02094, ЄДРПУО 40367506) до Головного управління ДПС у м.Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) про скасування акту.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Капинос

16.10.25

Попередній документ
131078325
Наступний документ
131078327
Інформація про рішення:
№ рішення: 131078326
№ справи: 640/16811/19
Дата рішення: 16.10.2025
Дата публікації: 20.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.10.2025)
Дата надходження: 17.02.2025
Предмет позову: скасування акту