16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/15111/25
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головне управління ДПС у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість сумі 23704,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 23704,42 грн, яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була. Вказує, що у зв'язку із пропуском граничних строків сплати, вказане податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. У зв'язку із несплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДПС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звертається до суду щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Для з'ясування місця реєстрації позивача судом, за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", отримано відповідь №1469484 від 11.06.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджено адресу місце проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 .
Копію ухвали суду від 11.06.2025 надіслано на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яка вказана в матеріалах справи.
В свою чергу, поштова кореспонденція повернулась з відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно частин 8, 11 статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини 6 статті 7, частини 11 статті 126 КАС України ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи вважається врученою належним чином, оскільки судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо своєчасного повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.
Крім того, 29.07.2025 судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі судової влади з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Однак, даним відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду відзиву на позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відтак, суд, з урахуванням приписів ст.162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Частиною 4 статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
13.06.2025 та 19.09.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні, з 07.07.2025 по 25.07.2025, з 05.08.2025 по 25.08.2025 - у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.
Зі змісту зведеного рахунку встановлено, що відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 23704,42 грн.
Оскільки податковий борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до пункту 6.1. статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За приписами п.п.20.1.34. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п.54.3.3. п.54.3. ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3. ст.57 ПК України).
Як встановлено судом, за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 23704,42 грн, з яких 13919,50 грн - основного платежу, 9773,20 грн - штрафної санкції, 11,72 грн - пені.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з актом перевірки від 07.09.2022 №5299/06-30-24-06/2469820547 та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення п.п. 49.18.5., п.49.18. ст.49, п.п.177.11. п.177 ст.177 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, згідно із п.п.54.3.1. п.54.3. ст.54, п.120.1. ст.120, Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 680,00 грн (податкове повідомлення-рішення від 07.10.2022 №0057922406).
Згідно з актом перевірки від 07.09.2022 №5299/06-30-24-06/2469820547 встановлено порушення п.п.16.1.2. п.16.1. ст.16, п.44.1. ст.44, п.177.2, п.п.177.4.5. п.177.4., п.177.10. ст.177 Податкового кодексу України, п.п.5, п.п.6 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481. У зв'язку з цим, згідно із п.п.54.3.2. п.54.3. ст.54, п.58.1. ст.58, п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 5501,45 грн, з яких, 5001,32 грн - основного платежу, 500,13 грн - штрафні санкції (податкове повідомлення-рішення від 07.10.2022 №0057912406).
Згідно із ст.129 Кодексу відповідачу в автоматичному режимі нараховано пеню за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 10,82 грн.
Згідно з актом перевірки від 07.09.2022 №5299/06-30-24-06/ НОМЕР_1 встановлено порушення п.п.162.1.1. п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1. п.163.1. ст.163, п.п.164.1.3. п.164.1. ст.164, п.п.1.1., п.п.1.2. п.16 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, згідно із п.п.54.3.2. п.54.3. ст.54, п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями та відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 458,45 грн, з яких 416,78 грн - основного платежу, 41,67 грн - штрафна санкція (податкове повідомлення-рішення від 07.10.2022 №0057902406 ).
Крім того, згідно ст.129 Кодексу відповідачу нараховано пеню за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 0,90 грн.
Відповідачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №9932/фоп від 16.12.2019, відповідно до якої платником обрано ставку 20% до розміру мінімальної заробітної плати та 2-гу групу. Згідно зазначеної заяви відповідачу нараховано заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 8501,40 грн основного платежу, з яких не сплачено в строки визначені Податкового кодексу України 8501,40 грн основного платежу.
Згідно з актом перевірки від 07.09.2022 №5299/06-30-24-06/ НОМЕР_1 встановлено порушення п.п.16.1.4., п.16.1. ст.16, п.295.1. ст.295 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, згідно із ст.122 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов'язання в сумі 8501,40 грн, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% 4250,70 грн (податкове повідомлення-рішення від 07.10.2022 №0057982406).
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку. Доказів протилежного суду не надано.
Пунктом 59.1. статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 24.02.2020 №16293-51 на суму 1889,20 грн.
Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів оскарження податкової вимоги у матеріалах справи не міститься.
Докази сплати відповідачем податкового зобов'язання у загальній сумі 23704,42 грн відсутні.
Відтак, згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання у загальній сумі 23704,42 грн вважається податковим боргом.
Пунктом 95.1. статті 95 ПК України визнано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п.87.11. ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані представником позивача докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов'язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов'язання у загальній сумі 23704,42 грн.
Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до положень ст.139 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 44096781) податкову заборгованість в сумі 23704 (двадцять три тисячі сімсот чотири) грн 42 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
16.10.25