16 жовтня 2025 року м. Житомир
справа № 240/19494/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області, про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену у виконавчому провадженні №74438244 державним виконавцем Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області О.А.Ластовецькою від 14.03.2024 про арешт коштів боржника щодо ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену у виконавчому провадженні №74438244 начальником відділу Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Железною Т.С., від 11.09.2024 про арешт майна боржника щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) скасувати арешт грошових коштів ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в межах виконавчого провадження №74438244 державним виконавцем Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області О.А.Ластовецькою винесено постанову від 14.03.2024 про арешт коштів боржника, згідно з якою в межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів, яка становить 69134,1 грн, на користь стягувача накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також кошти, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів.
Крім цього, вказує, що 11.09.2024 відповідачем в особі начальника відділу Коростишівського відділу держаної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів, у розмірі 69134,1 грн.
Зазначає, що 25.07.2025 отримав виклик державного виконавця, однак у зв'язку з отриманням виклику поза межами часу, лише 28.07.2025 прибув до виконавця та ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, та відповідно, саме під час ознайомлення дізнався про існування постанов про арешт майна боржника від 11.09.2024 та про арешт коштів боржника від 14.03.2024.
Вказує, що з метою скасування постанов про арешт майна та арешт коштів боржника, 29.07.2025 звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак відповіді від нього не отримав.
Наголошує, що постанова про арешт майна боржника винесена безпідставно та позбавляє його єдиного житла, не відповідає чинному законодавству та не може бути виконана, а постанову про арешт коштів боржника від 14.03.2024 вважає незаконною та здійсненою з перевищенням повноважень державного виконавця.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу, відповідачу та третій особі за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача.
Відповідач - Коростишівський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі не надіслав до суду відзив на позовну заяву, причин неможливості вчасно подати відзив на позовну заяву відповідач суду не повідомив.
Водночас, на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2025, відповідач 21.08.2025 надіслав до канцелярії суду витребувані документи, а саме завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №74438244.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, не надіслала до суду письмові пояснення по суті справи.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Складення рішення у повному обсязі відкладалось у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 22.08.2025 по 19.09.2025 та у зв'язку з перебуванням на періодичному навчанні в Національній школі суддів України у період з 22.09.2025 по 26.09.2025.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 у справі №240/9272/23, яке згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2023 залишено без змін, позов Головного управління ДПС у Житомирській області задоволено, та стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Житомирській області податкову заборгованість в сумі розміром 62721 (шістдесят дві тисячі сімсот двадцять одна) грн 71 коп.
У зв'язку з набранням рішенням законної сили, 25 січня 2024 року Житомирський окружний адміністративний суд видав Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області виконавчий лист.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 квітня 2025 року, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2023 залишено без змін.
Головним державним виконавцем Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ластовецькою О.А., винесено постанову від 14.03.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №74438244 з виконання виконавчого листа №240/9272/23, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 25.01.2024.
14 березня 2024 року Головним державним виконавцем Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ластовецькою О.А., винесено постанову про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 .
Згідно з вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 69134,1грн.
11 вересня 2024 року Начальником відділу Коростишівського відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Желєзною Т.С. винесено постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 .
Відповідно до вищевказаної постанови накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 69134,1 грн.
Позивач, вважаючи постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Статтею ст.129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
На підставі пункту 1, підпункту 1 частини другої статті 17 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 7 ч. 3 ст.18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону №1404-VIII, в якій установлено також перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено.
Відповідно до частини 1 ст. 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з абз. 2 ч.2 ст.48 Закону №1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Частинами 5, 6 статті 48 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
За змістом положень частин 1-4 статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Аналіз вищезазначених положень вказує на те, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження проводить перевірку виконання боржниками рішень та накладає арешт на кошти боржника у розмірі суми стягнення задля забезпечення реального виконання рішення.
Судом встановлено, що Головним державним виконавцем Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ластовецькою О.А., винесено постанову від 14.03.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №74438244 з виконання виконавчого листа №240/9272/23, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 25.01.2024.
Цією ж постановою зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації та внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як свідчать матеріали виконавчого провадження №74438244, у ході виконання виконавчого листа №240/9272/23, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 25.01.2024, Головним державним виконавцем Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ластовецькою О.А., винесено постанову від 14.03.2024 про арешт коштів боржника.
Як свідчить зміст з оскаржуваної постанови від 14.03.2024, головний державний виконавець визначив банківським установам відповідний порядок виконання цієї постанови. Зокрема, ця постанова містить застереження для банків про неможливість накладення арешту на кошти на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Статтею 59 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від банку, документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
Тобто, повідомлення державного виконавця про рахунки, які не підлягають арешту є завданням банку та самого боржника.
Матеріали виконавчого провадження не містять повернутої банком постанови державного виконавця про арешт коштів боржника з підстав, передбачених, зокрема, частиною третьою статті 52 Закону №1404-VІІІ.
Отже, суд дійшов висновку, що державним виконавцем при винесенні постанови про арешт коштів боржника дотримано вимоги чинного законодавства.
Водночас, у ході виконавчого провадження, державним виконавцем направлялися запити, а саме:
- 14.03.2024 до Пенсійного фонду України;
- 14.03.2024 до Державної фіскальної служби України;
- 14.03.2024 до Міністерства внутрішніх справ України.
У відповідь на запит Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Згідно з відповіддю на запит Державна фіскальна служба України повідомила, що боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявністю) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Пенсійний фонд України у відповіді на запит державного виконавця, зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 2921,74 грн, місяць та рік останнього місця роботи фізичної особи - боржника, або нарахованої пенсії: 01.03.2024.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 68 Закону №1404-VІІІ стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувана або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина 3 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами 2 та 3 ст. 70 Закону №1404-VІІІ визначено, що із пенсії боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома 1 виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Таким чином, державний виконавець має повноваження звернути стягнення на пенсійні виплати боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можна звернути стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа. Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» чітко визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, і лише у разі недостатності у боржника таких коштів, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові, у черговості, визначеній частини шостої статті 52 цього Закону.
Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 року у справі №904/9386/14, зазначено що частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. В той же час, з системного аналізу положень, статей 26, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що арешт майна боржника є одним із заходів виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення суду для задоволення законних вимог інтересів стягувача. При цьому, за змістом статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти, а черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Аналізуючи матеріали справи, а саме винесену відповідачем 14.03.2024 постанову про арешт коштів боржника та від 11.09.2024 про арешт майна боржника у ВП №74438244, суд дійшов висновку, що відповідач не порушив встановлений ст.48 Закону №1404-VІІІ порядок звернення стягнення на майно, оскільки, забезпечуючи реальне виконання виконавчого документу, визначив такий порядок: накладення арешту як на кошти боржника, так і інше майно боржника.
Крім цього, як вже зазначалося судом, відповідачем після відкриття виконавчого провадження 14.03.2024 вживалися заходи щодо з'ясування наявності у боржника рахунків у банках та наявності коштів на рахунках.
Як свідчать матеріали справи, 11.09.2024 Начальником відділу Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Желєзною Т.С. винесено постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 , у зв'язку з наявністю боргу.
Вказаною постановою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 69134,1 грн.
Так, матеріали справи свідчать, що державним виконавцем вжито заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, проте не звернуто стягнення на належну боржнику частку квартири, яка перебуває у спільній сумісній власності позивача.
Суд зазначає, що державним виконавцем не вчинялися дії щодо звернення стягнення на майно, а накладено лише арешт на майно боржника для забезпечення реального виконання рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо винесення постанов про арешт коштів боржника та арешт майна боржника, відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», тому підстави для скасування вказаних постанов відсутні.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Шевченка, 1, м. Коростишів, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12501, код ЄДРПОУ 35006734), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, з урахуванням ч.6. ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення складено у повному обсязі 16 жовтня 2025 року.
Суддя А.В. Горовенко