Рішення від 16.10.2025 по справі 240/20703/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/20703/24

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами про стягнення податкового боргу до бюджету у сумі 14860,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 14860,00 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками засобами поштового зв'язку за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, ухвала опублікована в Єдиному реєстрі судових рішень. Проте, конверт повернувся з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі.

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з 02.06.2021 року зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області як платник єдиного податку.

Відповідачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №14482/АП від 10.06.2021 року, відповідно до якої платником обрано ставку 20 % до розміру мінімальної заробітної плати та другу групу.

В інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 14860,00 грн. із заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №14482/АП від 10.06.2021 року терміном сплати:

20.01.2022 на суму 1 300,00 грн;

20.02.2022 на суму 1 300,00 грн;

20.03.2022 на суму 1 300,00 грн;

20.08.2023 на суму 1 340,00 грн;

20.09.2023 на суму 1 340,00 грн;

20.10.2023 на суму 1 340,00 грн;

20.11.2023 на суму 1 340,00 грн;

20.12.2023 на суму 1 340,00 грн;

20.01.2024 на суму 1 420,00 грн;

20.02.2024 на суму 1 420,00 грн;

20.03.2024 на суму 1420,00 грн.

Загалом -14860,00 грн.

Відомості та належні докази на підтвердження сплати відповідачем вказаних зобов'язань у встановлений термін та у повному обсязі у матеріалах справи відсутні.

Отже, загальна сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 складає 14860,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 293.2. статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України - податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).

Відповідно до норм статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Житомирській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" №0000236-1302-0630 від 30.03.2023 року, яка була направлена на податкову адресу платника податків засобами поштового зв'язку та повернута з причини «За закінченням терміну зберігання» та "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як передбачено пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 14860,00 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (10003, м. Житомир, вулиця Юрка Тютюнника, будинок 7, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України в особі Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області ДПС України у сумі 14860,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

Попередній документ
131078213
Наступний документ
131078215
Інформація про рішення:
№ рішення: 131078214
№ справи: 240/20703/24
Дата рішення: 16.10.2025
Дата публікації: 20.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.10.2025)
Дата надходження: 28.10.2024
Предмет позову: стягнення податкового боргу