Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 жовтня 2025 року Справа№640/17751/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» (ідентифікацій код: 42067282; 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 23) до Київської митниці (ідентифікацій код: 43997555; 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А) про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови,
У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100430/2022/000004/2 від 23.08.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100430/2022/000075 від 23.08.2022.
На обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» посилається на те, що не погоджується з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, вважає прийняте митним органом рішення незаконним.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 18.08.2022 № UА100430/2022/113079 встановлено, що документи, які подані декларантом ТОВ «Комтранс Україна» для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості не підтверджено документально. На думку відповідача, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): оскільки документи, зазначені у статті 53 Митного кодексу України (далі - МКУ) містять неповні дані, а подані декларантом до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі.
Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 травня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» уклало контракт №050522ЕХ від 5 травня 2022 року з компанією «Future Innovations Aluminyum Plastik Oto Elektronik Karoser Ekipmanlar I San ve Ticaret Ltd Sti», Туреччина, (надалі також -продавець), за умовами якого позивач, як покупець купує у вказаного нерезидента товари відповідно до Інвойсу. Ціни за вказаним контрактом включають упакування та маркування. Термін дії контракту до 31 грудня 2023 року.
Відповідно до інвойсу № GIB2022000000002 від 05.08.2022 предметом поставки стала наступна продукція: № 1 замки (для моторних транспортних засобів): арт. 100.15.003, замок контейнера - 200 шт., арт. 100.10.017 запірний пристрій малий в комплекті 16мм, оцинкований - 30 комплектів, виробник FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: FUTURE; № 2 профілі зі сплаву алюмінію порожнисті (тип алюмінію - сплав АW6063): арт. 103.01.086 алюмінівий профіль анодований L=6000мм - 234м, виробник FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: FUTURE; № 3 профіль фасонний постійного поперечного перерізу, не порожнистий, виготовлений з листового чорного металу: арт. 100.11.019, направляюча зсувного даху оцинкована L=7500мм - 15 шт., арт.100.11.021, направляюча зсувного даху оцинкована L=7500мм - 20 шт. виробник FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: FUTURE; № 4 кран бака для води пластиковий не змішувальний: арт. 104.09.052-2 - 50 шт. виробник FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: FUTURE; № 5 вироби з полівінілхлориду, бризговики універсальні, арт. GР1460 бризговик універсальний (350x2400) з малюнком сині очі - 60 шт., арт GР1455 бризговик універсальний (350x2400) з написом LONG VETIONS -60 шт виробник FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: FUTURE; № 6 арматура для кріплення з недорогоцінних металів (для транспортних засобів): арт. 100.05.002 фіксатор дверей нерж. - 200 шт ., арт. 100.09.031 кронштейн бокового захисту 540мм оцинк. - 400 шт.,арт. 100.09.029 кронштейн бокового захисту 700мм оцинк. - 40шт виробник FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: FUTURE; № 7 арматура для кріплення з недорогоцінних металів (завіси): арт. 100.01.003, петля велика 316мм оцинк.-105 шт., арт. 100.01.012, петля бічних дверей нерж.-50 шт. виробник FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: FUTURE; № 8 гумовий профіль являє собою профіль з формованими краями, виготовлений з пористої гуми, арт. 102.11.001, профіль даху гумовий (рулон 28м) - 8 шт., виробник: Акyuzler, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: Акyuzler; № 9 вироби кріпильні з пластмаси для транспортних засобів: арт. 104.02.003, пластикова заглушка ал.профілю -1000 шт., арт. 104.02.002 -1000 шт., виробник FUTURE INNOVATIONS DIS TICARET LTD.STI, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: FUTURE; №10 вироби з вулканізованої непористої гуми для вантажних автомобілів: арт. 101.01.001, буфер ролер одинарний - 40 шт., виробник: Акyuzler, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: Акyuzler; №11 пристрої освітлення для транспортних засобів: арт. 105.03.303 ліхтар внутрішнього освітлення діод. - 100 шт., виробник Оzcanlar, країна виробництва: ТR, торгівельна марка: Оzcanlar; арт. 105.01.202 ліхтар габаритний боковий жовтий 24 вт- 208 шт., виробник Тunc оtо (Таs Light), країна виробництва: ТR, торгівельна марка: Тunc оtо (Таs Light) (надалі також - товар, товари).
18 серпня 2022 року позивачем, з метою митного оформлення вказаних товарів, подано до митну декларацію №UA100430/2022/113079 від 18.08.2022.
Позивач зазначив, що відповідно до вартості товару за контрактом, позивач, у декларації визначив нарахування митних платежів з розрахунку: 63059,74 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 020) та 176771,70 грн. податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 028).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: пакувальний лист б/н від 05.08.2022; проформа-інвойс 010822-08 від 01.08.2022; рахунок - фактура (Інвойс) GIB2022000000002 від 05.08.2022; автотранспортна накладна А №200441 від 05.08.2022; сертифікат про походження товару NO V 0619880 від 05.08.2022, платіжне доручення в іноземній валюті №76 від 08.08.2022 на суму 20290,60 доларів США; рахунок на оплату №421/109 від 09.08.2022 за надані транспортні послуги; довідка про транспортно-експедиційні витрати № 159 від 09.08.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 050522ЕХ від 05.05.2022; договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню вантажних перевезень автомобільним транспортом №29 від 19.01.2022; договір організації транспортного перевезення № 61 від 16.02.2022; заявка №104 від 02.08.2022 про надання організації транспортних послуг на підставі договору № 61 від 16.02.2022; технічна довідка позивача №111 від 15.08.2022 щодо товару; копія митної декларації країни відправлення товару №22341300ЕХ00638418 від 05.08.2022.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом було надано: видаткові накладні попередніх поставок товарів, що подано на митне оформлення для підтвердження ціни товару; замовлення товару без номеру від 28.07.2022 року; прайс на товар без номера від 15.08.2022 року; прибуткові накладні попередніх поставок від 18.07.2022 року; звіт № 058 від 19.02.2022 про оцінку вартості товару: арматура для кріплення для транспортних засобів, згідно Комерційному інвойсу № GIB2022000000002 від 05.08.2022 до Контракту № 050522ЕХ від 05.05.2022; лист постачальника товарів № 21 від 17.08.2022, в якому останній повідомляє, що в СМR №200441 на партію вантажу, який поставляється по інвойсу GIB2022000000002 від 05.08.2022 року, допущена помилка в графі 4. Місце завантаження товару. Постачальник у листі просить вважати місце завантаження товару Стамбул; лист постачальника товарів № 22 від 17.08.2022 року в якому останній повідомляє, що компанія «КОМТРАНС Україна» є єдиним та ексклюзивним партнером компанії в Україні, тому ціни, за якими вона постачають товари в Україну є спеціальними. Переклад митної декларації країни експорту №22341300ЕХ00638418 від 05.08.2022.
23 серпня 2022 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100430/2022/000004/2, яким визначено митну вартість товару за резервним методом відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України.
Відповідно до вказаного рішення відповідач додатково нарахував: 33078,05 грн мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 020) та 72771,71 грн податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 028).
В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості UA100430/2022/000004/2 від 23.08.2022 відповідач зазначив, що на виконання положень ст.ст. 52-55, 57, 58, 335 МКУ, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за МД №UA100430/2022/113079 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
1) відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати від 08.09.2022 №159, рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 09.08.2022 № 421/109 та заявки про надання організацїї транспортних послуг від 02.08.2022 №104 адреса завантаження м. Стамбул (Туреччина) а в СМR від 05.08.2022 А №200441 в графі 4 «Місце завантаження» зазначено м. Анкара (Туреччина);
2) відповідно до п.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) куплі-продажу товару від 05.05.2022 №050522ЕХ зазначено, що поставка товару здійснюється у відповідності до письмового замовлення покупця. До митного оформлення не надано письмове замовлення;
3) до митного оформлення надано митну декларацію країни експорту. Однак такий документ надано без перекладу. Відповідно до ст. 254 МКУ неохідно надати переклад митної декларації країни експорту;
4) у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не грунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.
Відвідач у спірному рішенні вказав, що відповідно до ч.2 ст. 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимогам ч. 2 та 3 ст.53, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений ч.3 ст.53, п.2 ч.2 ст.255 МКУ, декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі. При цьому надані додатково документи не підтверджують об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість, зокрема декларантом документально не підтверджено розбіжність щодо місця завантаження (надано лише лист щодо помилки стосовно місця завантаження). Крім того, декларантом надано лист від виробника товару від 17.08.2022 № 22, згідно з яким позивач є єдиним та ексклюзивним партнером компанії в Україні, тому їм пропонуються спеціальні ціни. Проте, у гр. 44 МД № UA100430/2022/113079 зазначено зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.05.2022 № 050522ЕХ під кодом документа «4100» («не прямий» контракт), однак сторонами якого є позивач та «FUTURE INNOVATIONS ALUMINYUM PLASTIK OTO ELEKTRONIK KAROSER ЕКІРМАНLАRІ SAN. VE TIC. LTD. STI» (виробник товару). Отже, вищезазначене призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не грунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, ураховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Також, наданий декларантом Звіт про оцінку вартості товару від 22.08.2022 № 058 взято митницею до уваги, але він не став підставою для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. Зазначений Звіт виданий на підставі аналізу наданих Імпортером документів та інформації, отриманої від виробника про вартість контрактних цін саме за поставкою оцінюваного товару. Експерт робить висновок про відповідність контрактних цін кон'юктурі ринку, при цьому посилаючись у додатках до Звіту на сайт «http://www.fi-fruck.ru», хоча на сторінці 13 Звіту від 22.08.2022 № 058 джерелами інформації зазначено сайт «http://www.fi-fruck.com». У зв'язку із зазначеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст.ст. 62, 63 МКУ, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ -резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар № 1 - 4,51 USD/кг (МД від 08.04.2022 №UА100430/2022/007107); товар № 6 - 6,76 USD/кг (МД від 21.02.2022 №UА902020/2022/201660).
На підставі рішення про коригування Київською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100430/2022/000075 від 23.08.2022
Незгода позивача із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів зумовила його звернення до суду з цим адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Статтею 49 Митного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з частинами а 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Приписами ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Також приписами ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
7) витрати на страхування цих товарів.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Суд також зазначає, що відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено. Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №815/5791/17.
Згідно з пунктом 3 статті 53 МК України митний орган має право у виняткових випадках на витребування додаткових документів.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №809/872/17.
Неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №826/8799/16, від 19.12.2019 у справі №810/5295/15, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 зазначив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Щодо адреси завантаження (м. Стамбул) позивачем наданий лист постачальника товарів № 21 від 17.08.2022, в якому останній повідомляє, що в СМR №200441 на партію вантажу, який поставляється по інвойсу GIB2022000000002 від 05.08.2022 року, допущена помилка в графі 4. Місце завантаження товару. Постачальник у листі просить вважати місце завантаження товару Стамбул (Туреччина).
Зазначене відповідає іншим наданим позивачем до відповідача документам (договором, заявка довідкам).
Письмове замовлення покупця не передбачене ч. 2 і ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Водночас позивач надав відповідне письмове замовлення на вимогу митного органу.
Також позивач надав переклад митної декларації країни експорту.
Наявність митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару не може бути самостійною підставою для не врахування заявленої декларантом митної вартості товару.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач не вказав, які саме документи не подані, у чому полягає неповнота відомостей саме про митну вартість та які розбіжності в числових значеннях ним виявленні.
В оскаржуваному рішення відповідач зазначив, що декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі. При цьому надані додатково документи не підтверджують об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість.
Проте відповідач не вказав які саме документи не надані на вимогу митного органу, без яких останній позбавлений можливості підтвердити правильність визначення митної вартості товарів за ціною контракту.
Крім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Отже, ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.
При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Отже, відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.
Викладене, а також та обставина, що відповідачем наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом не доведено, як і не доведено того, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та/або наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товару необхідними документами, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
За таких обставин, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України товару за заявленою у митній декларації митною вартістю, а тому оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Позивачем надане платіжне доручення № 2014 від 13.10.2022 про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4962,00 грн
Відповідно до ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, з стягненню на користь позивача підлягає 4962,00,00 грн сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» (ідентифікацій код: 42067282; 18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 23) до Київської митниці (ідентифікацій код: 43997555; 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А) про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100430/2022/000075 від 23 серпня 2022 року.
Визнати протиправними і скасувати рішення про корегування митної вартості № UA100430/2022/000004/2 від 23 серпня 2022 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці суму судових витрат у розмірі 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Повне рішення суду складено 17 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков