Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 жовтня 2025 року Справа№826/7643/18
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Науково-виробничого приватного підприємства «ПЛАСТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Науково-виробниче приватне підприємство «ПЛАСТ» звернулось до суду з даним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0125581212 від 23.02.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 826/7643/18.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 826/7643/18 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Крилової М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 826/7643/18, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.. Здійснено заміну відповідача у справі № 826/7643/18 - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 4341267) - на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за наслідками камеральної перевірки складено Акт від 09.02.2018 № 472/26-15-12-12-12/14347180 у висновках якого зазначено, що позивачем порушено строки сплати (перерахування) грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні (форма «Р») № 0001982280 від 16.07.2013 з податку на прибуток та порушено терміни сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік. На підставі Акту відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення № 0125581212 від 23.02.2018 року.
Позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0125581212 від 23.02.2018 року до Державної фіскальної служби, проте рішенням ДФС від 26.04.2018 року № 14981/6/99-99-11-0301-25 відмовлено у задоволенні скарги та залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0125581212 від 23.02.2018 року.
Вважає рішення відповідача протиправним та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції вказує, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI підприємства НАУКОВЕ-ВИРОБНИЧЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПЛАСТ» з питань своєчасності сплати податку на прибуток. Перевіркою встановлено порушення платником п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме порушено строки сплати податкового зобов'язання визначеного у поданій податковій декларації. За результатами перевірки складено акт від 09.02.2018 року №472/26-15-12-12- 12/14347180, направлено платнику листом з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано НВПП «ПЛАСТ» 13.11.2017 року. На підставі акту винесені податкові повідомлення-рішення від 29.11.2017 року № 0188701201 та від 30.11.2017 №0189011201, якими до платника застосовано штрафну санкцію на підставі ст. 126 ПК України
Також, в матеріалах справи наявна відповідь на відзив зі змісту якої позивач не погодився із доводами наведеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх необґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що контролюючим органом на підставі п. пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 ПК України, головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФМ у м. Києві Парасюком Я,І. проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток НВПП «ПЛАСТ».
За результатом перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки від 09.02.2018 року № 472/26-15-12-12-12/14347180, відповідно до висновків якого встановлено:
-порушення термінів сплати (перерахунку) грошового зобов'язання НВПП «ПЛАСТ» визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні (форма «Р») № 0001982280 від 16.07.2013 з податку на прибуток. Фактична дата погашення податкового боргу 09.03.2017, 05.01.2018 (граничний термін сплати 06.12.2016);
- порушення термінів сплати (перерахунку) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на прибуток НВПП «ПЛАСТ» задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік. Фактична дата погашення податкового боргу 05.01.2018, 09.01.2018 (граничний термін сплати 11.03.2017).
Відповідальність за порушення правил сплати (перерахунку) податку на прибуток передбачена ст. 126 ПК України.
На підставі висновків Акта перевірки та виявлених у ході перевірки порушень, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року № 0125581212, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 146 783,55 грн.
07.03.2018 позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.04.2018 року № 14981/6/99-99-11-0301-25 відмовлено у задоволенні скарги та залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0125581212 від 23.02.2018 року
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі
органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки
платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових
накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
У статті 76 Податкового кодексу України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу України.
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 п.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі, визначення грошового зобов'язання контролюючим орган за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3,6 пункту 54.3 статті кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Разом з тим, п. 126.1 ст. 126 Кодексу встановлено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 статті 126) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 114.1 статті 114 Кодексу передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників відповідають строкам давності для - врахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 Кодексу.
Пунктом 102.1 статті 102 Кодексу передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, зазначених пунктом 102.2 статті 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів, (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як вбачається з Акту перевірки, граничний термін сплати за податковим повідомленням-рішенням № 0001982280 від 16.07.2013 (грошове зобов'язання у розмірі 109 526,00 грн) - 06.12.2016, дата погашення податкового боргу 09.03.2017 (кількість днів затримки сплати - 93) та 05.01.2018 (кількість днів затримки сплати - 395). Граничний термін сплати податкової декларації - 11.03.2017 (грошове зобов'язання у розмірі 37 260,00 грн) - 11.03.2017, дата погашення податкового боргу 05.01.2018 (кількість днів затримки сплати - 300) та 09.01.2018 (кількість днів затримки сплати - 304).
З ІКП позивача (код класифікації доходів бюджету 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств) судом встановлено що 09.03.2017 зараховано сплату коштiв у рахунок погашення податкового боргу / заборгованості з єдиного внеску Платiжне доручення № 131 вiд 09.03.2017 на суму 37 260,00 грн, 05.01.2018 зменшено боргу по ОП за актом нарахованим у минулих роках Податкове повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 0001982280 по Платіжне доручення N 1416 вiд 05.01.2018 на суму 72 263,55 грн, 05.01.2018 зменшено боргу минулих рокiв Податкова декларацiя з податку на прибуток пiдприємства (базовий звiтний перiод рiк) N 9270337470 по Платiжне доручення N 1416 вiд 05.01.2018 на суму 35 684,81 грн, 09.01.2018 зменшено боргу минулих рокiв Податкова декларація з податку на прибуток пiдприємства (базовий звiтний перiод рiк) N 9270337470 по Платіжне доручення N 1421 вiд 09.01.2018 на суму 1575,19 грн.
Так, згідно платіжного доручення № 131 від 09.03.2017 року позивачем сплачено 39 260,00 грн податку на прибуток за 2016 рік єдиним платежем. Таким чином, позивачем у встановлений законом термін було сплачено податок на прибуток розмірі 39 260,00 грн.
При цьому, у рішенні про результати розгляду скарги від 26.04.2018 року № 14981/6/99-99-11-03-01-25 Державна фіскальна служба України посилається на п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України та зазначає: «У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків».
При посиланні відповідача на зазначену правову норму, можна зробити висновок, що позивач має податковий борг, проте ані в Акті, ані в своїй відповіді на заперечення до Акту, відповідач не зазначив та не конкретизував, що позивач має податковий борг, суму такого податкового боргу та підстави його виникнення.
Судом встановлено, що позивач, вважаючи податкову вимогу від 08.12.2016 за № 12655-17 незаконною, у зв'язку з застосуванням податкового компромісу і відсутністю грошових зобов'язань по податковим повідомленням-рішенням № 0001982280, № 0001992280 від 16.07.2013 року, звернувся до Окружному адміністративному суді м. Києва із позовною заявою про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві за № 12655-17 від 08.12.2016 (справа № 826/43/17).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 року по справі № 826/43/17 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року та прийнято рішення про задоволення адміністративного позову Науково-виробничого приватного підприємства «Пласт». Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.12.2016р. № 12655-17.
У даній справі судом встановлено, що Науково-виробничим приватним підприємством «Пласт» було подано до податкового органу заяву про застосування податкового компромісу (отримано 30.03.2015р.).
Платіжним дорученням від 10.04.2015р. № 1001190934 позивач здійснив оплату податку на прибуток у розмірі 5 463 грн. Проте, 5% від суми податкового зобов'язання визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 16.07.2013р. № 0001982280 становить 5 476,22 грн. (109 524,58 грн. х 5%).
Крім того, платіжним дорученням від 10.04.2015р. № 1001190924 позивач здійснив оплату податку на прибуток у розмірі 4 624,00 грн. Проте, 5% від суми податкового зобов'язання визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 16.07.2013р. № 0001992280 становить 4 611,45 грн. (92 229,07 х 5%).
Відповідно до ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому суд зазначає, що ані Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, ані відповідач, не взяли до увагу на той факт, що позивач застосував податковий компроміс згідно Закону України № 63-УІІІ, від 25.12.2014 р.
На підставі п. 8 зазначеного Закону податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.
Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, до набрання судовим рішенням по справі № 826/43/17 законної сили, у позивача відсутній податковий борг відповідно до податкової вимоги від 08.12.2016 року за № 12655-17.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подактвое повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0188701201 від 29.11.2017 року, № 0125581212 від 23.02.2018 є протиправним та підлягаює скасуванню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого приватного підприємства «ПЛАСТ» підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 1762,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 6-10, 77, 90, 139, 227, 241-243, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Науково-виробничого приватного підприємства «ПЛАСТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0125581212 від 23.02.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ: 4341267) на користь Науково-виробничого приватного підприємства «ПЛАСТ» (адреса: м. Київ, вул. Тропініна, 1; код ЄДРПОУ: 14347180) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова