Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 жовтня 2025 року Справа№200/6794/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Король Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
04.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов позов адвоката Король Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 2) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.08.2025 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести з 28.07.2025 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках від 25.07.2025 року №СХ/2/7386-25, від 21.08.2025 №СХ/2/131-ЗВ-25, від 25.07.2025 року № СХ/2/7387-25 врахуванням виплачених сум, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 12.12.2016 по 25.012021 з 26.01.2021 по 11.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення його на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», надавши довідки встановленої форми про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Проте відповідач відмовив з посиланням на те, що станом на 01.05.2016 позивач не займав посади державного службовця та не мав 20 років стажу державної служби.
Позивач вказав, що має необхідний вік та страховий стаж, передбачений абзацом 1 частини 1статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На дату набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ стаж державної служби позивача становив 12 років 7 місяців 16 днів, проте він не працював на цей час (з 07.10.2015 по 12.12.2016). Однак відповідно до ч.1 статті 37 Закону України «Про державну службу»№3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII за ним зберіглося право на зарахування стажу державної служби після 01.05.2016, а тому рішення відповідача є протиправним.
Відповідач -1 правом на подання відзиву не скористався.
Відповідач -2 позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що оскільки ОСОБА_1 , на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889 (01.05.2016), не займав посаду державної служби та не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, в Позивача відсутнє право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889. Зарахування до стажу державної служби періодів роботи з 12.12.2016 по 25.01.2021 та з 26.01.2021 по 11.06.2025 для призначення пенсії відповідно до Закону №889 не передбачено законодавством, оскільки, враховуючи вищевикладене, право на призначення пенсії визначається станом на 01.05.2016 (на день набрання чинності Закону №889).
Ухвалою судді від 09.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.07.2021 є пенсіонером за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
28.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», додавши до заяви: паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку, наказ №175/сх- від 11.06.2025, довідку про джерела доходів сх/2/7387-25 від 25.07.2025, довідку сх/2/7386-25 від 25.07.2025, що підтверджується розпискою-повідомленням.
Заява позивача, яка зареєстрована 28.07.2025 за №988, розглянута відповідачем та за результатами розгляду заяви прийнято рішення від 04.08.2025 №050750001632 про часткову відмову в перерахунку пенсії.
Підставою відмови у рішенні відповідач зазначив, що пенсія за віком державним службовцям, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723, призначається, якщо станом на 01.05.2016:
- державних службовців, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України;
- осіб, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016) мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України (незалежно від факту роботи на 01.05.2016).
Вказав, що згідно до записів трудової книжки б/н від 03.03.1979 та НОМЕР_1 ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 не займав посади державного службовця та не мав 20 років стажу державної служби (стаж державного службовця ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 складає 12 років 7 місяців 16 днів).
Дослідивши записи трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 від 03.03.1979, трудової книжки НОМЕР_1 від 03.04.2012, позивач працював, зокрема:
- з 03.04.2012 по 07.10.2015 у Територіальній державній інспекції з питань праці у Донецькій області на посаді головного державного інспектора з питань праці відділу контролю за додержанням законодавства про працю;
- з 12.12.2016 по 25.01.2021 у Головному управлінні Держпраці у Донецькій області на посаді головного державного інспектора з питань праці відділу нагляду в агропромисловому комплексі, житлово-комунальному господарстві та соціально-культурній сфері управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки;
- з 26.01.2021 по 13.06.2025 у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці на посаді головного державного інспектора відділу нагляду західного напрямку управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки за переведенням з Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 11.06.2025 ОСОБА_1 звільнено 13.06.2025 з головного державного інспектора відділу нагляду з питань безпеки праці західного регіону управління інспекційної діяльності як державного службовця, який виходить на пенсію відповідно до п.7 ч.1 ст. 83 Закону України "Про державну службу".
Отже, станом на час подання заяви про перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 досяг 64-річного віку, станом на 01.05.2016 не займав посади державного службовця та не мав 20 років стажу державної служби, при цьому стаж державного службовця станом на 01.05.2016 складав 12 років 7 місяців 16 днів та до стажу державної служби відповідачем не зараховано періоди роботи в органах Державної служби України з питань праці з 12.12.2016 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 11.06.2025.
Вважаючи, що відповідач неправомірно не зарахував до стажу державної служби періоди роботи з 12.12.2016 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 11.06.2025 та відмовив у переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернувся до суду з цим позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Питання пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було урегульовано Законом України від 16.12.1993 №3723-ХІІ Про державну службу (надалі - Закон №3723-ХІІ).
Так, відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VIII), статтею 90 якого визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України /пункт 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ/.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
14.09.2016 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (надалі - Постанова №622), якою затвердив Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок).
Пунктом 2 Постанови №622 визначено, що з 1 жовтня 2017 р. пенсії, призначені після набрання чинності Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу, у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу, а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України Про прокуратуру, Про судоустрій і статус суддів, виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу:
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
В силу пункту 3-1 Порядку державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні відносини в цій справі стосуються переведення позивача з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.
Суд ураховує, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 19.12.2023 у справі №600/947/23-а, від 22.05.2024 року у справі №500/1404/23, що врахований судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, та не заперечується самим позивачем, що станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не мав стаж державної служби 20 років та не займав посаду державної служби, оскільки, згідно із записами трудової книжки 07.10.2015 звільнений з посади головного державного інспектора з питань праці відділу контролю за додержанням законодавства про працю Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області та працевлаштований у Головному управлінні Держпраці у Донецькій області на посаді головного державного інспектора з питань праці відділу нагляду в агропромисловому комплексі, житлово-комунальному господарстві та соціально-культурній сфері управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки 12.12.2016.
Стосовно позиції позивача щодо протиправних дій відповідача в частині не зарахування до стажу державної служби періодів роботи з 12.12.2016 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 11.06.2025, суд зазначає наступне.
Як зазначено судом вище, при призначенні пенсії на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII (відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII) після 01.05.2016 необхідно враховувати три критерії: вік особи, страховий стаж та стаж державної служби.
При цьому до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01.05.2016 та обрахований у відповідності до положень Порядку № 283.
Разом з тим, стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби, зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23.12.2022 № 3-р/2022, в якому зазначено, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та для набуття у зв'язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-XII.
Наведене правове регулювання зарахування стажу роботи, набутого на посадах державної служби або прирівняних до них посад, враховуючи збережену законодавцем можливість вибору особою на підставі якого закону їй має бути призначена пенсія (тобто збереження права особи на вибір найбільш сприятливого для неї варіанту поведінки), відповідає вимогам частини третьої статті 46 Конституції України (пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом), вимогам стосовно якості та передбачуваності закону, а також має легітимну мету, що спрямована на реформування системи соціального забезпечення в України, яке, серед іншого, включає в себе побудову нової системи соціального захисту, заснованої на принципах соціальної справедливості, доступності та максимального застосування для всіх осіб.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22.05.2024 по справі № 500/1404/23.
З огляду на зазначене вище, суд зазначає, що стаж, набутий на посадах державної служби після 01.05.2016, зараховується до страхового стажу, а не стажу державної служби, а відтак позовні вимоги в частині необхідності зарахування до стажу державної служби позивача періоду його роботи з 12.12.2016 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 11.06.2025 не підлягає задоволенню.
Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача та зазначає, що оскільки ОСОБА_1 , на день набрання чинності Закону №889 (01.05.2016), не займав посаду державної служби та не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, у нього відсутнє право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку, що пенсійний орган не вчиняв протиправних дій та не порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Позовні вимоги в частині нарахування й виплати пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках від 25.07.2025 №СХ/2/7386-25 та №СХ/2/7387-25 виданих Східним Міжрегіональним управлінням державної служби України з питань держпраці, задоволенню не підлягають, як похідні вимоги від основних вимог щодо зобов'язання перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у задоволенні яких відмовлено.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову адвоката Король Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв