17 жовтня 2025 року Справа №160/20474/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 11.07.2025 р. засобами поштового зв'язку позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1, ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області), 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2, 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо:
- стягнення військового збору із виплат на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23 в більшому розмірі ніж визначено чинним законодавством за період виникнення спірних правовідносин;
- ненарахування та невиплати позивачу компенсації податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 при нарахуванні індексації грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 р. по справі №160/23284/23;
- ненарахування та невиплати суми-різниці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.06.2020 року в розмірі 4463 гривень 15 копійки із одночасною компенсацією суми податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44.
2. Зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:
- нарахувати та виплатити позивачу різницю величини військового збору в розмірі 3,5 % із суми виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23;
- нарахувати та виплатити позивачу компенсацію податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2,3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 за виплачену індексацію грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23;
- нарахувати та виплатити суму-різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.06.2020 року в розмірі 4463 гривень 15 копійки із одночасною компенсацією суми податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44.
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо:
- стягнення військового збору із виплат на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23 в більшому розмірі ніж визначено чинним законодавством за період виникнення спірних правовідносин;
- ненарахування та невиплати позивачу компенсації податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 при нарахуванні індексації грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23.
4. Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:
- нарахувати та виплатити позивачу різницю величини військового збору в розмірі 3,5 % із суми виплати індексації грошового (забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23;
- нарахувати та виплатити позивачу компенсацію податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів]України від 15 січня 2004 р. №44 за виплачену індексацію грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23.
Вищезазначена позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 р. остання була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 28.07.2025 р. (вх.№61734/25).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
Окрім того, в ухвалі від 01.08.2025 р. суд зобов'язав відповідачів надати до суду разом із відзивом на позов:
Зобов'язати відповідачів надати до суду разом із відзивом на позов:
-документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
- належним чином засвідчені копії детальних розрахунків виплат ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 року по справі №160/23284/23.
- інші докази та документи, які на думку відповідачів мають значення для вирішення цієї справи.
05.08.2025 р. до суду надійшов від ГУ ДСНС у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву з додатками, в якому відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив у задоволенні позову відмовити.
07.08.2025 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшло від 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
15.08.2025 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшов від 3 ДПРЗ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву з додатками, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив у задоволенні позову відмовити.
20.08.2025 р. до суду надійшли направлені відповідачем-2 засобами поштового зв'язку додаткові документи по справі.
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що станом на 24.09.2025 р. вимоги вищезазначеної ухвали суду відповідачами не виконано у повному обсязі.
Так, в рамках даного спору ОСОБА_1 оскаржується протиправна бездіяльність відповідачів, пов'язана з нарахуванням та виплатою позивачу суми-різниці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 30.06.2020 р. та індексації грошового забезпечення, здійснених на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23.
Водночас, у матеріалах справи були відсутні деталізовані відомості щодо нарахування та виплати на користь позивача відповідних сум індексацій (зокрема: за періоди з 01.12.2015 р. по 23.01.2017 р. (ГУ ДСНС у Дніпропетровській області) та з 24.01.2017 р. по 28.02.2018 р. (3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області).
При цьому, зміст наявних у матеріалах справи доказів та заяв по суті спору (позовна заява, відзиви на позовну заяву) не давали суду змоги встановити факт проведення (зокрема, щодо періоду з 24.01.2017 р. по 28.02.2018 р.) позивачу відповідних нарахування, а також яким чином відповідачами були розраховані відповідні суми індексацій грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду по справі №160/23284/23.
З огляду на викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 р. витребувано від Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області:
- деталізовані відомості (в т.ч. у вигляді розрахунків, пояснень) про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 23.01.2017 р. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23.
Також у цій ухвалі суд витребував від 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:
- інформацію про нарахування або не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 24.01.2017 р. по 28.02.2018 р. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23;
- деталізовані відомості (в т.ч. у вигляді розрахунків, пояснень) про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23 (у разі проведення відповідних виплат).
Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем-1 направлено засобами поштового зв'язку разом із супровідним листом докази, а саме:
- розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 р. по 31.07.2017 р. (базовий місяць - січень 2018 року).
07.10.2025 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшла від представника 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області заява про виконання ухвали суду, до якої відповідачем-2 долучені наступні докази:
- довідка про нарахування ОСОБА_1 індексації за період з 24.01.2017 р. по 28.02.2018 р. (базовий місяць - січень 2018 року) по рішенню ДОАС від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23;
- виписка з рахунка 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;
- платіжна інструкція №487 від 25.03.2024 р. на суму 40 178, 20 грн. про перерахунок коштів ОСОБА_1 за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі №160/23284/23 (платіж проведено 27.03.2024 р. о 10:46).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 р. провадження по справі поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 р. клопотання 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви, - повернуто без розгляду.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано з порушенням вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з наступних підстав.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини 1 статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами 2 та 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями КЗпП України.
Верховним Судом неодноразово досліджувалося питання застосування приписів статті 122 КАС України у співвідношенні до положень КЗпП України і практика Верховного Суду у подібних спорах сформована так, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі (постанова Верховного Суду від 30.05.2024 р. у справі №280/6009/23).
Однак, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 р. по справі №240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
Вказану позицію Судової палати Верховного Суду підтримано Верховним Судом у постановах від 07.02.2023 р. у справі №480/2878/22, від 09.03.2023 р. у справі №380/493/21, від 16.03.2023 р. у справі №160/20711/21, від 28.06.2023 р. у справі №560/11489/22, від 29.06.2023 р. у справі №640/13028/21, від 07.09.2023 р. у справі №160/914/23, від 28.09.2023 у справі №420/5436/22, від 31.10.2023 р. у справі №240/15141/22, від 23.11.2023 р. у справі №420/10397/23 та від 09.01.2024 р. у справі №620/3102/20.
Натомість, строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців. Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах норми КЗпП України.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу і таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 08.10.2025 р. по справі №560/19282/2 зауважив, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, а відтак, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеної виплати обмежується місячним строком (частина 5 статті 122 КАС України).
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, висловленій у постанові від 11.02.2021 р. в справі №240/532/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 фактично оскаржуються дії та бездіяльність ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, вчинені та допущені ними (в т.ч.) під час виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23, а саме:
- стягнення військового збору із виплат на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23 в більшому розмірі ніж визначено чинним законодавством за період виникнення спірних правовідносин;
- ненарахування та невиплати позивачу компенсації податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 р. при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23;
- ненарахування та невиплати позивачу суми-різниці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 30.06.2020 р. в розмірі 4463 гривень 15 копійки із одночасною компенсацією суми податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 р.
У свою чергу перебіг строку звернення до суду з цим позовом розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем.
ОСОБА_1 направлено вищезазначену позовну заяву з додатками засобами поштового зв'язку 11.07.2025 р., однак у позовній заяві позивач не зазначив про те, коли він дізнався про порушення власних прав та інтересів.
В ході розгляду даної справи із наданих на виконання вимог ухвал суду відповідачами документів судом встановлено, що нарахування позивачу виплат на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. по справі №160/23284/23 здійснено ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 22.04.2025 р. (нарахування індексації за період з 01.12.2015 р. по 23.01.2017 р. на загальну суму 26 601, 97 грн., про що свідчить відмітка банківської установи на платіжній інструкції від 21.04.2025 р.) та 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 11.03.2025 р. (нарахування індексації за період з 01.03.2018 р. по 30.06.2020 р. на загальну суму 104 336, 96 грн., про що свідчить відмітка банківської установи щодо проведення платежу на платіжній інструкції №2711 від 10.03.2025 р.).
Таким чином, правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, щодо позовних вимог, звернених ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області виникли з 23.04.2025 р. та щодо позовних вимог, звернених до 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з 12.03.2025 р., однак з даним позовом ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду шляхом направлення його засобами поштового зв'язку 11.07.2025 р., тобто з істотним пропуском місячного строку, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач не надав, судом таких також не встановлено.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, однак заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску згідно з частиною 6 статті 161 КАС України до суду (в т.ч. разом із позовною заявою) не подав.
Відтак, при зверненні до суду із відповідною позовною заявою ОСОБА_1 не дотримано вимог ч. 6 ст. 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Передбачений частиною 5 статті 122 КАС України строк є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас, ані під час звернення до суду з цим, ані у подальшому під час розгляду цієї справи про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом ОСОБА_1 суд не повідомив й клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом від позивача до суду не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити вищезазначену позовну заяву без руху позов та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, ч.ч. 14, 15 ст.ст. 171, 174, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 7 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса