17 жовтня 2025 року Справа 160/29815/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
1. ВИЗНАТИ ПРОТИПРАВНИМИ та НЕЧИННИМИ дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1.1. Відмову розглядати по суті заяву позивача від 08.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", подану засобами поштового зв'язку відповідно до вимог пункту 60 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 03.06.2024.
1.2. Направлення листа від 12.09.2025 № 1504/1 з необґрунтованою вимогою обов'язкового особистого прибуття позивача до територіального центру комплектування для подання документів, що не передбачено чинним законодавством України.
1.3. Порушення встановленого пунктом 60 Постанови Кабінету Міністрів України №560 семиденного строку для розгляду заяви про відстрочку від призову.
1.4. Бездіяльність у прийнятті рішення про надання або мотивовану відмову у наданні відстрочки від призову протягом строку, встановленого законодавством.
2. ЗОБОВ'ЯЗАТИ ІНФОРМАЦІЯ_2 :
2.1. Розглянути по суті заяву позивача від 08.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
2.2. Протягом 7 (семи) днів з дня набрання чинності рішенням суду прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 60 Постанови КМУ № 560:
- про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; або
- про мотивовану відмову у наданні відстрочки з письмовим обґрунтуванням правових підстав та фактичних обставин, що стали причиною відмови.
2.3. У випадку прийняття рішення про надання відстрочки - внести відповідні відомості до військово-облікового документа позивача та в систему військового обліку з повідомленням позивача про прийняте рішення.
3. ЗОБОВ'ЯЗАТИ відповідача на майбутнє:
3.1. Розглядати всі заяви військовозобов'язаного ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову, які будуть подані засобами поштового зв'язку (Укрпошта) з дотриманням вимог чинного законодавства України.
3.2. Не висувати вимоги обов'язкового особистого прибуття військовозобов'язаного до територіального центру комплектування для подання заяв про відстрочку, якщо таке особисте прибуття не передбачено імперативними нормами закону.
3.3. Дотримуватися встановлених законом строків розгляду заяв про відстрочку незалежно від способу їх подання (особисто, через представника, засобами поштового зв'язку).
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
І. Приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено щодо позивача: повне місце проживання чи перебування, поштовий індекс.
ІІ. Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Прохальна частини позовної заяви складається з підпунктів щодо визнання різних дій та бездіяльності протиправними, а також одна з зобов'язальних частин позову стосується вимог на майбутнє, що суперечить нормам КАС України, оскільки захисту підлягають саме порушені права особи на момент звернення до суду.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За таких обставин позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій чітко викласти позовні вимоги, враховуючи обраний спосіб судового захисту порушених прав та інтересів.
ІІІ. Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначені розміри ставок судового збору.
Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову: позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на те, як позивачем сформульовані позовні вимоги, то ним заявлено щонайменше 7 вимог немайнового характеру (щодо визнання протиправними дій пп.1.1, 1.2, 1.3, щодо визнання протиправною бездіяльності, а також вимоги зобов'язального характеру на майбутнє (пп.3.1, 3.2, 3.3).
Відтак розмір судового збору складає 6782,72 грн. (1211,20*7*0.8)
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію №2485-6696-9806-7682 від 14.10.2025 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, за звернення з даною позовною заявою позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі - 5571,52 грн. (6782,72-1211,20) за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
ІV. Згідно з частиною 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
В позовній заяві позивачем зазначено, що він позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки.
Проте копію зазначеної заяви до позову не долучено.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, а тому згідно з ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме надати:
- уточнену позовну заяву, в якій чітко сформулювати позовні вимоги із зазначенням належного способу захисту прав позивача, з урахуванням ст.5 КАС України, яка має бути оформлена відповідно ст.160 КАС України, зокрема п.2 ч.5 (із доказами її направлення відповідачу);
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 5571,52 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- копію заяви про надання відстрочки від 08.09.2025 року.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова