16 жовтня 2025 року Справа №160/18236/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/18236/21,-
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа 160/18236/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача 2 - Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача 2 - Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає в неналежній відповіді на запит ОСОБА_1 від 22.09.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 повну, обґрунтовану, точну інформацію, яка запитувалася згідно пунктів 1-4 прохальної частини запиту.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, 49101, м. Дніпро, пл. Троїцька, 20-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набрало законної сили 14.07.2022 року.
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/18236/21.
Подана заява обґрунтована тим, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №160/18236/21 щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 повну, обґрунтовану, точну інформацію, яка запитувалася згідно пунктів 1-4 прохальної частини запиту залишається не виконаним.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановлено Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпровському районному управлінню Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/18236/21.
До суду від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшли заперечення, в яких відповідач не погоджується із заявою про встановлення судового контролю та зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №160/18236/21, листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.07.2025 № 141336-2025 (копія якого додається), 20.07.2021 ОСОБА_1 надано відповідь на звернення від 22.09.2021 №413зі, відповідно кожного пункту прохальної частини запиту надано відповідь. Враховуючи викладене Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області вважає, що існують підстави для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, тобто виконуючи судове рішення відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні у ньому.
Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Крім того, згідно ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Приписами Закону України “Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у справі Soering vs UK Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 р. вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Так, у справі “Півень проти України» Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 р. вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У поданих Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області запереченнях міститься посилання на лист від 14.07.2025 року №141336-2025, яким позивачу надано відповідь на його запит на виконання рішення суду від 22.02.2022 року. Також відповідач зазначає про лист - відповідь за вих. №43/2-Д-72.
Однак доказів направлення та отримання ОСОБА_1 лист від 14.07.2025 року №141336-2025 разом із запереченнями до суду не надано.
Не надано також і лист - відповідь за вих. №43/2-Д-72, а також докази його направлення та отримання ОСОБА_1 .
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1 та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що не виконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
Таким чином, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 обізнаний зі змістом листів на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року.
Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч.3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/18236/21.
Керуючись статтями 248, 381-1, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/18236/21,- задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року у справі №160/18236/21.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області відповідно до статті 382-1 КАС України протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року у справі №160/18236/21.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року у справі №160/18236/21.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області направити звіт про виконання разом із відповідними доказами ОСОБА_1 , а докази такого направлення надати до суду разом із звітом.
Попередити начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.10.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса