16 жовтня 2025 рокуСправа №199зп-25/160
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву № 199зп-25/160 про забезпечення позову ОСОБА_1 , що подана до подачі позовної заяви, -
13.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла заява про забезпечення позову до його подання ОСОБА_1 , в якій заявник просить:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь - які дії пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовною заявою про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 року зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 152 КАС України зазначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України - сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Матеріалами справи встановлено, що заяву про забезпечення позову подано ОСОБА_1 , однак до заяви не додано копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 .
Заява про забезпечення позову до його подання містить підпис, проте не конкретизовано яка саме особа підписала цю заяву. Поруч з підписом відсутні прізвище, ім'я та по-батькові особи, що підписала цю заяву, а також до заяви не додано копію паспорту громадянина України.
Норми КАС України встановлюють, що позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження (Постанова ВП ВС від 06.07.2023 у справі № 990/36/23).
Суд зазначає, що такі саме вимоги застосовуються і до заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Відтак, заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 152 КАС України, оскільки підписана невідомою особою, а також до заяви не додано копію паспорту громадянина України.
Враховуючи вищевикладене, суддя доходить до висновку про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву № 199зп-25/160 про забезпечення позову ОСОБА_1 , що подана до подачі позовної заяви - повернути заявнику - ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук