17 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8340/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства “Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства “Універсам» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Дочірнє підприємство “Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства “Універсам» (далі - ДП “Агрофірма Луга-Нова» ПП “Універсам», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - Волинська митниця, митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2025 №UA205100/2025/000012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000221.
Позов мотивовано тим, що під час митного оформлення ввезеного на територію України комбайна Claas Lexion 670 (2013 р.), жатки Claas Vario 930 (2016 р.) та візка Tucholski (2016 р.) митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості товарів, попри надання позивачем усіх документів, що підтверджують дійсну ціну придбання згідно договору купівлі-продажу від 29.05.2025 №115/2025, укладеного з Claas Polska Sp. z o.o., та підтверджених платіжними й транспортними документами.
Позивач зазначає, що митна вартість визначена відповідно до першого методу - за ціною договору, що відповідає вимогам статей 49, 50, 52, 53 та 57 Митного кодексу України (далі - МК України), а всі надані документи (інвойс, контракт, платіжна інструкція, транспортна накладна, довідка про транспортні витрати, сертифікат країни відправлення, висновок експертної організації) підтверджують її достовірність.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості та картка відмови ухвалені з порушенням приписів статей 54 та 55 МК України, без наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності задекларованих даних.
У зв'язку з цим позивач просить суд визнати оскаржувані рішення та картку відмови митного органу протиправними та скасувати їх.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву Волинська митниця просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що під час перевірки правильності визначення митної вартості встановлено невідповідність окремих документів вимогам законодавства, а саме - платіжна інструкція не містить усіх обов'язкових реквізитів, визначених Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 “Про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах», та не підтверджує фактичну оплату товару.
Відповідач посилається на частину 3 статті 53 МК України, відповідно до якої у разі виявлення розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларант зобов'язаний надати додаткові документи.
На думку митниці, надані позивачем документи не дозволяли перевірити повноту ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, тому на підставі статті 54 та 55 МК України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
У відзиві також зазначено, що контроль правильності здійснено відповідно до пункту 4 статті 337 МК України із застосуванням системи управління ризиками, передбаченої Наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків», що дало підстави сумніватися в заявленій митній вартості.
У зв'язку з цим митниця дійшла висновку, що відсутні підстави для визнання заявленої митної вартості, а тому було правомірно прийнято рішення про її коригування та картка відмови.
У відповіді на відзив позивач вказує, що посилання митниці на спрацювання ризиків системи автоматизованої системи управління ризиками (АСУР) не може бути правовою підставою для відмови у прийнятті митної декларації або коригуванні митної вартості, оскільки відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, така система має лише рекомендаційний характер і спрямована на підвищення ефективності митного контролю, а не на автоматичне визнання задекларованої вартості недостовірною.
Позивач посилається на усталену судову практику Верховного Суду, зокрема: постанову від 02.07.2020 у справі №826/23118/15, постанову від 21.12.2018 у справі №815/228/17, постанову від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, постанову від 02.03.2021 у справі № 809/857/17, де зроблено висновок, що сам факт спрацювання ризиків АСУР або наявність у базах даних митниці інформації про інші рівні вартості подібних товарів не є доказом недостовірності даних декларанта й не може бути достатньою підставою для коригування митної вартості.
Також позивач наголошує, що обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, а митниця не довела наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.
Усі документи, передбачені статтею 53 МК України, надано в повному обсязі, тому рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними.
Ухвалою суду від 18.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
29.05.2025 між ДП “Агрофірма Луга-Нова» ПП “Універсам» (Покупець) та Claas Polska Sp. z. o.o. (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №115/2025.
Предметом договору є зернозбиральний комбайн Class Lexion 670, 2013 рік, серійний номер С6400423, країна походження Німеччина, код УКТЗЕД 8433510000, жатка Class Vario 930, 2016 рік, серійний номер 52804382, країна походження Угорщина, код УКТЗЕД 8433209000, візок Tucholski, 2016 рік, серійний номер CLT-44, країна походження Польща, код УКТЗЕД 8716398000 (надалі по тексту - Товар).
Згідно умов цього договору Продавець продає, а Покупець купує, на умовах - FCA Kaszewy Dworne, Польща, (INCOTERMS 2010) Товар. Ціна за одиницю Товару, що поставляється в рамках цього договору (в Євро, без ПДВ) становить 96 000,00 Євро (дев'яносто шість тисяч Євро 00 євроцентів).
Поставка Товару FCA Kaszewy Dworne, Польща, (INCOTERMS 2010) Продавцем (проводиться на умовах 100% передоплати Покупцем. Не пізніше 10 днів з моменту надходження 100% передоплати за цим договором за Товар, товар повинен бути готовий для відвантаження і постачання на територію України. Товар буде поставлено на територію України протягом 180 днів, але не більше. Форма оплати - банківський переказ.
Право власності на Товар вважається таким що перейшло від Продавця до Покупця тільки після отримання Продавцем повної оплати Товарів Покупцем.
Відповідно до Договору від 29.05.2025 №115/2025 Покупець здійснив попередню 100% оплату за товар згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №4 від 05.06.2025.
З метою перевезення Товару ДП “Агрофірма Луга-Нова» ПП “Універсам» уклало з ТОВ “Профагротранс» договір від 10.06.2025 №10062025-1 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів.
02.07.2025 декларантом позивача Волинською торгово-промисловою палатою подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №25UA205100004614U8 з метою митного оформлення товарів, а саме:
- товар №1: “Комбайн зернозбиральний самохідний, бувший у вжитку: - марки - Claas - модель - Lexion 670 - серійний номер - С6400423 - номер - 01601449 - двигун номер - н/в, тип двигуна - дизельний, - вага спорядженого - 17500 кг - робочий об'єм двигуна - 9300 см3, - потужність 329 кВт - об'єм зернового бункера - 11000 л. - календарний рік випуску - 2013, - модельний рік випуску - 2013. Комбайн зернозбиральний ввозиться для власного використання. Призначений для збирання та обмолоту сільськогосподарських культур. Переміщується в розібраному вигляді для зручності в транспортуванні»;
- товар №2: “Візок (причіп) двовісний для транспортування жниварки 2016 р. в., б/в., марка - Hedera, серійний номер CLT-44, номер 21601449, двовісний, несамохідний для перевезення жниварки для власного використання»;
- товар №3: “Зернова жатка до зернозбирального комбайна: - марка Сlaas - модель Vario 930, 2016 р.в., б/в - 1шт. - номер 11601449 - ширина захвату - 9,22 м., серійний номер 52804382, ввозиться для власного використання».
У вказаній декларації митна вартість товарів визначена за основним - першим методом, а саме: товару №1 - 79 000,00 євро; товару №2 - 2 000,00 євро; товару №3 - 15 000,00 євро, а загалом - 96 000,00 євро. З урахуванням витрат на транспортування товару до митного кордону України у сумі 144 744,00 грн, митна вартість визначена у графі 12 МД від 12.07.2025 №25UA205100004614U8 у сумі 4 888 036,80 грн.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №6161431694 від 09.06.2025; автотранспортну накладну №б/н від 30.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 05.06.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №368 від 02.07.2025; довідку про транспортні витрати №82 від 01.07.2025; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №529/1 від 01.07.2025; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №115/2025 від 29.05.2025; договір про надання послуг митного брокера №23 від 18.04.2025; договір (контракт) про перевезення №10062025-1 від 10.06.2025; копію митної декларації країни відправлення №25PL3610100041НВВ7 від 30.06.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару та вартість; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов Контракту; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товару 1 та 3, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;10) проформу №115/2025 від 29.05.2025.
Витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 03.07.2025 б/н.
Внаслідок цього Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2025 №UA205100/2025/000012/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000221.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 03.07.2025 №UA205100/2025/000012/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Пунктом 3.1 Контракту від 29.05.2025 №115/2025 (далі - Контракт) передбачена 100% передоплата за товар. Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII “Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі - Постанова №216). З урахуванням викладеного, надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №4 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, зокрема підпису(ів) (власноручного (их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком. Слід зазначити, що в графі 70 (призначення платежу) зазначений номер Контракту та інвойс-проформа №115/2025 від 29.05.2025, яка декларантом не надана до митного оформлення. Умови поставки товару, вказані в п. 3.1 Контракту - FCA Kaszewy Dworne. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA, - вибір місця постачання впливає на зобов'язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до Контракту є CLAAS POLSKA SP Z.O.O. компанія, яка зареєстрована в місті Непрушево, тоді як завантаження товару відбулося в Kaszewy Dworne (згідно графи 4 CMR). В довідці про транспортні витрати №82 від 01.07.2025 вказана сума транспортних витрат за маршрутом перевезення т
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які відповідають умовам ст. 59, 60, 61 МК України (час експорту яких збігається або є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару), методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість товару 1 та 3 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято: - вартість товару 1, митне оформлення якого вже завершено, - бувшого у використанні зернозбирального комбайна без жниварки марки John Deere, моделі S670, країна походження - США, рік виготовлення - 2013, який ввозився з США на умовах поставки FCA Clinton, з робочим об'ємом двигуна 9000 л, номінальною потужністю 373 к.с. (278 кВт), власною вагою 16834,59 кг, з урахуванням обсягу партії товару (1 шт.). Рівень митної вартості становить 103 899,94 євро за шт. (ЕМД від 14.02.2025 №25UA205030002028U0); - вартість товару 3, митне оформлення якого вже завершено - бувша у використанні жатка до зернозбирального комбайну, марки “Claas», модель “Vario 930», ширина захвату 9,3 м, країна походження - HU, рік виготовлення - 2015, виробник - Claas Hungaria KFT (Угорщина), яка ввозився з Німеччини на умовах поставки FCA Landsberg Koth, з урахуванням обсягу партії товару (1 шт.). Рівень митної
Додатково зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або в судовому порядку.
Товар випущено у вільний обіг згідно з МД №25UA205100004638U3 від 03.07.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД від 02.07.2025 №25UA205100004614U8 декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №6161431694 від 09.06.2025; автотранспортну накладну №б/н від 30.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 05.06.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №368 від 02.07.2025; довідку про транспортні витрати №82 від 01.07.2025; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №529/1 від 01.07.2025; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №115/2025 від 29.05.2025; договір про надання послуг митного брокера №23 від 18.04.2025; договір (контракт) про перевезення №10062025-1 від 10.06.2025; копію митної декларації країни відправлення №25PL3610100041НВВ7 від 30.06.2025.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, договором купівлі-продажу №115/2025 від 29.05.2025 визначено предмет та умови поставки, ціну товару, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.06.2025 №6161431694 (96 000,00 євро) відповідає ціні договору, платіжній інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №4 на суму 96 000,00 євро, та, як наслідок, фактурній вартості, зазначеній в МД від 02.07.2025 №25UA205100004614U8 (графа 22). При цьому вартість транспортування товару до митного кордону України (144 744,00 грн), яка включена до митної вартості, відповідає такій вартості, яка зазначена в довідці про транспортні витрати від 01.07.2025 №82. Тобто, декларант під час розмитнення надав митниці усі документи, що підтверджують складові митної вартості, які не містять розбіжностей.
Відтак, декларантом надано достатню кількість документів для підтвердження ціни товару та витрат на транспортування товару.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Щодо вказаних в оскаржуваному рішенні розбіжностей у поданих документах суд зазначає наступне.
Як зазначено митним органом в оскаржуваному рішенні, пунктом 3.1 Контракту від 29.05.2025 №115/2025 передбачена 100% передоплата за товар. Надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №4 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, зокрема підпису(ів) (власноручного (их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком.
Відтак, митниця вказала, що документ про оплату не містить підписів відповідальних осіб, які розпоряджаються рахунком, тому не може підтверджувати факт оплати.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови оплати товару, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках- фактурах (інвойсах). Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Водночас банківський платіжний документ підтверджує лише факт оплати за придбаний товар. При цьому, сума оплати може не відповідати фактурній вартості, оскільки може підтверджувати також оплату за інші товари, які підлягають розмитненню за іншими інвойсами.
Розділ 2 Положення №216 регламентує “Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах». А пункт 4 даного Положення зазначає, що термін “платіжна інструкція» уживається у значеннях, визначених у Законі про платіжні послуги та нормативно-правовому акті Національного банку з питань автентифікації та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку. Натомість підпункт 54 п. 1 ст. 1 Закону “Про платіжні послуги» від 30.06.2021 №1591-ІХ, зазначає, що платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Тобто розпорядження від платника банківській установі про проведення платежу. Його подає платник до банку і відповідно підписує його.
Відповідно до вимог статті 40 Закону України “Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом. Платіжна інструкція може бути відкликана в порядку, визначеному цим Законом. Надавач платіжних послуг
зобов'язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.
Частиною другою статті 47 Закону України Закону України “Про платіжні послуги» встановлено, що у разі зазначення платником у платіжній інструкції дати валютування надавач платіжних послуг платника зобов'язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок надавача платіжних послуг отримувача протягом операційного дня в зазначену дату валютування. До настання дати валютування сума платіжної операції обліковується на рахунку надавача платіжних послуг платника.
За приписами частини першої статті 48 Закону України Закону України “Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов'язані забезпечити виконання платіжної операції в повній сумі, зазначеній у платіжній інструкції, якщо інше не визначено цим Законом або договором між надавачем платіжної послуги та користувачем.
Платіжна інструкція в іноземній валюті від 05.06.2025 №4 виготовлена через систему Інтернет-банкінг ПАТ Акціонерний Банк “Південний» із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та ДП “Агрофірма Луга-Нова» ПП “Універсам», із дотриманням вимог постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.
Використання кваліфікованого електронного підпису регулюється Законом України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ч. 6 ст. 18 цього Закону). Відтак, твердження митного органу про відсутність підпису платника на платіжній інструкції в іноземній валюті є безпідставним.
Відсутність фізичного підпису уповноваженої особи платника обумовлена тим, що надана копія платіжної інструкції є лише роздруківкою проведеного платежу в електронному вигляді, тобто із використанням електронного підпису уповноваженої особи платника, а тому відсутній фізичний підпис такої особи.
На запит позивача ПАТ Акціонерний Банк “Південний» листом від 25.07.2025 вих. №17/0301/21014/2025 повідомило, що діючими нормативними документами не передбачено проставляння додаткових відміток банку (підписів) та клієнтів банку на платіжних інструкціях в іноземній валюті, виготовлених через систему Інтернет-банкінг ПАТ Акціонерний Банк “Південний». Підтвердження про перерахування коштів є відмітка в графі “Відмітка про виконання» з накладанням цифрового підпису і печатки банку, та суб'єкта господарювання.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 висловив позицію, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Разом з тим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Таким чином, митниця не мала правових підстав сумніватися у сплаті товару, яка ще раз підтверджує фактурну вартість.
Відносно того, що в графі 70 (призначення платежу) зазначений номер Контракту та інвойс-проформа №115/2025 від 29.05.2025, яка декларантом не надана до митного оформлення.
Суд наголошує на тому, що лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару, а не проформа, яка лише є попереднім, інформаційним документом, схожим на рахунок-фактуру, який надає покупцеві деталі майбутньої угоди, але не створює зобов'язання оплати ані для покупця, ані для продавця. Вона слугує для оголошення вартості товарів чи послуг, узгодження умов, або як основа для оформлення остаточного, комерційного рахунку-фактури.
Відтак, інвойс-проформа лише визначає попередній розмір оплати за товар, а тому не впливає на визначення митної вартості. Крім того, позивач зазначає, що написання в графі 70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №4, а саме інвойс-проформи №115/2025 від 29.05.2025 є суто механічною помилкою, оскільки оплата здійснювалась відповідно до умов та ціни, визначеній в договорі купівлі-продажу №115/2025 від 29.05.2025.
Стосовного того, що умови поставки товару, вказані в п. 3.1 Контракту - FCA Kaszewy Dworne. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA, - вибір місця постачання впливає на зобов'язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до Контракту є CLAAS POLSKA SP Z.O.O. компанія, яка зареєстрована в місті Непрушево, тоді як завантаження товару відбулося в Kaszewy Dworne (згідно графи 4 CMR). В довідці про транспортні витрати №82 від 01.07.2025 вказана сума транспортних витрат за маршрутом перевезення та вказано, що навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника, однак, зазначене документально не підтверджено. В графах 21 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження.
Згідно пункту 1.2 Контракту №115/2025 від 29.05.2025 року “Продавець продає, а Покупець купує, на умовах - FCA Kaszewy Dworne, Польща “Інкотермс 2010», машини та або обладнання, зазначені в підпункті 1.1. цього Договору з обов'язком Продавця завантажити Товар в транспортний засіб і провести митне оформлення для експорту.
Відповідно, оскільки обов'язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на Продавця, то така складова митної вартості товару, як витрати на навантаження/ розвантаження у цьому випадку не потребує додаткового підтвердження.
Згідно офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Варто зауважити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання з навантаження й розвантаження товару в цьому місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.
Відтак, поставки на умовах FCA покладає зобов'язання по завантаженню покладає на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.
Отже, контрактом та встановленими ним умовами поставки FCA передбачено, що витрати на навантаження/завантаження товару несе продавець, а відтак позивач не несе будь-які витрати.
Таким чином, твердження відповідача про те, що відсутні відомості щодо того, хто несе витрати за навантаження і як наслідок відсутня така складова митної вартості як витрати на навантаження є безпідставними.
Відносно того, що компанія CLAAS POLSKA SP Z.O.O. зареєстрована в місті Непрушево, тоді як завантаження товару відбулося в Kaszewy Dworne (згідно графи 4 CMR), суд зазначає, що місце реєстрації компанії-продавця і приміщення продавця, де завантажується товару, можуть не збігатися, що не звільняє від обов'язку продавця завантажити товар за власний рахунок, в тому числі на виконання умов договору.
Вищенаведене пояснює те, що в МД відсутня інформація про витрати на завантаження товару.
Умови FCA не зобов'язують продавця страхувати вантаж, але покупець може укласти договір страхування на свій розсуд, щоб захистити вантаж від ризиків під час транспортування, оскільки всі ризики з моменту передачі товару лежать на покупцеві, саме він несе відповідальність за будь-які втрати або пошкодження товару з цього моменту і може самостійно вирішити питання щодо страхування.
Невключення до митної вартості товару витрат вантажно-розвантажувальних послуг також відображено у довідці про транспортні витрати від 01.07.2025 №82, де вказано, що завантаження здійснювалось за рахунок вантажовідправника, а страхування товару не здійснювалось, тому позивачем не було понесено таких витрат, та відповідно не включено їх до митної вартості.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Як зазначено судом вище, на підтвердження митної вартості декларантом було надано банківський платіжний документ про оплату за товар, а саме копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №4 та довідку про транспортні витрати №82 від 01.07.2025, які додатково підтверджують задекларовану митну вартість, а тому повторне їх витребовування митницею є безпідставне.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Аналогічно позивач не може надати страхових документів, оскільки страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №82 від 01.07.2025.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Ненадання проформи-інвойсу обумовлена №115/2025 від 29.05.2025 обумовлена помилковістю її зазначення у платіжній інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №4.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби за товар №1 на рівні 103 899,94 євро за шт. відповідно до МД від 14.02.2025 №25UA205030002028U0, а за товар №3 - на рівні 215 000 євро за шт. відповідно до МД від 26.05.2025 № 25UA205050020150U0, зміст яких перевірити суд позбавлений можливості.
На вимогу суду в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 01.08.2025 митниця не надала усіх документів, на підставі яких здійснила коригування митної вартості товарів, зокрема не надала МД від 14.02.2025 №25UA205030002028U0 та від 26.05.2025 № 25UA205050020150U0, які взяла за основу для збільшення митної вартості. В той же час, частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 03.07.2025 №UA205100/2025/000012/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне, та, як наслідок, підлягає визнанню протиправною та скасуванню картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000221.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 5 795,96 грн, сплачений платіжною інструкцією від 31.07.2025 №1181.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.07.2025 №UA205100/2025/000012/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000221.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Дочірнього підприємства “Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства “Універсам» судовий збір у сумі 5 795,96 грн (п'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Дочірнє підприємство “Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства “Універсам» (45325, Волинська область, Володимирський район, село Мишів; ідентифікаційний код 31979873).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя Н. В. Стецик