17 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8982/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач) про визнання протиправними дій щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням дати розрахунку 31.05.2021 на суму 53422,57 гри, та 30.11.2021 на суму 28948,26 грн та за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 на суму 19270,88 грн, з урахуванням дати розрахунку 09.07.2025 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Рішеннями Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/1209/21, 140/6861/21, №140/16589/21 відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за різні періоди його служби.
Виплату коштів на виконання рішень суду відповідач провів 31.05.2021, 30.11.2021 та 09.07.2025 відповідно.
При цьому, відповідачем в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив та вказав, що позивач проходив військову службу та одержував грошове забезпечення за рахунок держави, тобто, не знаходився в трудових відносинах з військовою частиною, то відносно нього не розповсюджуються положення статей 116, 117 КЗпП України. Позивач погодився з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.08.2018 №158, з даним наказом у день виключення був ознайомлений, згідно якого позивача було розраховано та виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення.
Вищезазначений наказ військової частини НОМЕР_1 позивач не оскаржував. Питання щодо виплати індексації грошового забезпечення він підняв, подавши відповідні позови до військової частини НОМЕР_1 у Волинський окружний адміністративний суд (справи №140/1209/21, №140/6861/21 та № 140/16589/21).
Вважає, що при визначенні розміру коштів, які слід стягнути з військової частини за нездійснення нарахування компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення при звільненні, не слід враховувати період затримки розрахунку, оскільки у даний період сума та підстави виплати позивачу індексації грошового забезпечення була спірною та встановлювалась у судовому порядку.
На переконання відповідача, коли суми доходу нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Військовою частиною НОМЕР_1 вчасно виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/1209/21, №140/6861/21 та №140/16589/21, а тому підстави для виплати компенсації відсутні.
Відтак вважає, що Військова частина НОМЕР_1 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В свою чергу, позивачем не було належним чином обґрунтовано вимог компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №158 від 09.08.2018 позивача виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення (а.с.6).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №140/1209/21, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно.
На виконання рішення суду від 29.03.2021 у справі №140/1209/21 відповідачем 31.05.2021 проведено виплату в користь позивача індексацію грошового забезпечення в сумі 53422,57 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №253 від 31.05.2021 (а.с.16).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі №140/6861/21, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця - січня 2014 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум).
На виконання рішення суду від 06.10.2021 у справі №140/6861/21 відповідачем 29.11.2021 проведено виплату в користь позивача індексацію грошового забезпечення в сумі 28948,26 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №628 від 29.11.2021 (а.с.17).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №140/16589/21, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 09.08.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 включно із урахуванням вимог абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
09.07.2025 відповідач виконав рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №140/16589/21, перерахувавши в користь позивача 19270,88 грн індексації грошового забезпечення, що підтверджується копією платіжної інструкції №336 від 09.07.2025 (а.с.18).
Разом з тим, відповідачем в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із положеннями ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно із ст. 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-III).
Використане у ст. ст. 3, 4 Закону №2050-III формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Суд зазначає, що компенсація частини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а саме з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.
При цьому, виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі №826/8319/16 та від 18.07.2023 у справі №200/10663/21.
Аналізуючи вищезазначене, оскільки несвоєчасне нарахування та виплату частини грошового забезпечення позивача відбулось у зв'язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, що встановлено судовим рішенням, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Як було встановлено судом вище, нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №140/1209/21 відбулася лише 31.05.2021. Виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року на виконання рішення суду від 06.10.2021 у справі №140/6861/21 відбулося 29.11.2021.
В свою чергу, перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 включно із урахуванням вимог абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 на виконання рішення суду від 01.02.2024 у справі №140/16589/21 проведено відповідачем лише 09.07.2025.
Таким чином, несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбулось у зв'язку з протиправними діями Військової частини НОМЕР_1 , тобто з вини органу, що нараховував і виплачував таке грошове забезпечення позивачу під час проходження ним військової служби.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 сформував правову позицію, згідно якої аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-III та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
Крім того, судова палата у вищевказаній постанові зазначила, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-III не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-III, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-III і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку суду, позивачем надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують висновків суду щодо протиправності його дій.
Таким чином, врахувавши вищенаведену правову позицію Верховного Суду у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20, суд приходить висновку, що невиплата відповідачем компенсації втрати частини доходу разом з виплатою позивачу заборгованості (суми індексації грошового забезпечення) слід вважати відмовою у виплаті такої компенсації.
З огляду на те, що разом з виплатою індексації за минулі періоди відповідачем не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
З метою відновлення та захисту права позивача на отримання належного грошового забезпечення, суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1
нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням дати розрахунку 31.05.2021 на суму 53422,57 грн та 30.11.2021 на суму 28948,26 грн;
нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 з урахуванням дати розрахунку 09.07.2025 року
Судові витрати позивачем не понесені, тому підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням дати розрахунку 31.05.2021 на суму 53422,57 грн та 30.11.2021 на суму 28948,26 грн відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.08.2018 з урахуванням дати розрахунку 09.07.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 17 жовтня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Н.В. Стецик