Справа № 991/10584/25
Провадження 1-кс/991/10670/25
13 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
заявника клопотання
про особисту поруку ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024,
1. Суть клопотання
13.10.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2775 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8402700 (вісім мільйонів чотириста дві тисячі сімсот) гривень та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК):
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , іншим підозрюваним ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозрі у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 52024000000000101 від 05.03.2024, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
На переконання детектива, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку детектива, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
2. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
Захисники підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості підозри, недоведеності ризиків та стану здоров'я підозрюваного. Захисники надали письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які обґрунтовані недоведеністю ризиків, міцністю соціальних та сімейних зв'язків підозрюваного, відсутністю наміру знищити, сховати речові докази та впливати на свідків у кримінальному провадженні. Крім того, сторона захисту посилалась на необґрунтованість та непомірність розміру застави, оскільки вона у рази перевищує розмір доходів ОСОБА_4 . Просили відмовити у задоволенні клопотання.
ОСОБА_7 під час судового засідання заявив клопотання про застосування до ОСОБА_4 особистої поруки. Разом із клопотанням надав письмову характеристику підозрюваного.
3. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.1. Оцінка обґрунтованості підозри
3.1.1. Зміст повідомлення про підозру
09.10.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52017000000000841 від 29.11.2017 за підозрою ОСОБА_9 (дані особи у кримінальному провадженні змінені) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 290, ч. 1 ст. 366 КК.
ОСОБА_9 протягом 2024 року, побоюючись, що може бути безпідставно притягнутий до кримінальної відповідальності, час від часу обговорював деякі обставини вказаного кримінального провадження із своїм давнім знайомим, адвокатом ОСОБА_12 .
10.02.2025 та 24.02.2025 ОСОБА_12 ініціював зустрічі з ОСОБА_9 , під час яких запропонував йому декілька варіантів уникнення від кримінальної відповідальності. Один з таких варіантів передбачав участь знайомих ОСОБА_12 - прокурорів Офісу Генерального прокурора, які за неправомірну вигоду та залучення до вирішення питання третіх осіб обіцяли допомогти із вирішенням питання про закриття кримінального провадження.
18.03.2025 ОСОБА_12 познайомив ОСОБА_9 з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , таким чином залучивши його до процесу вирішення питання про закриття вказаного кримінального провадження.
18.03.2025 під час зустрічі у кафе «Ідіаліст Кофе енд Ко» за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, ОСОБА_11 , у присутності ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_9 , що він та його знайомі адвокати підтримують відносини з суддями ВАКС, у тому числі з головою суду. Попередньо, ними презентовано певним суддям ВАКС інформацію про процесуальні порушення у кримінальному провадженні, та отримано згоду допомогти.
У зв'язку з цим ОСОБА_11 пояснив, що ними розроблено план вирішення питання щодо закриття кримінального провадження. Для цього необхідно буде подати до САП скаргу про недотримання розумних строків слідчим під час досудового розслідування. Після того, як прокурор відмовить у її задоволенні, необхідно подати скаргу до ВАКС у порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК. Далі, коли скарга попаде на розгляд слідчому судді ВАКС, який діятиме спільно з ними, той винесе ухвалу по справі, якою буде констатовано факт закінчення строку досудового розслідування у провадженні.
ОСОБА_9 погодився на пропозицію ОСОБА_11 , який у відповідь сказав передати йому найближчим часом копії документів по провадженню, щоб адвокати починали готувати відповідний документ.
09.06.2025 приблизно о 18 год. під час зустрічі ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_9 , що ОСОБА_11 під час попередніх розмов наголосив, що за вирішення питання щодо закриття кримінального провадження необхідно буде надати неправомірну вигоду у розмірі 3,5 млн. доларів США, з яких 1,5 млн. необхідно буде передати прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і цим займеться ОСОБА_12 , а 2 млн доларів США необхідно передати як неправомірну вигоду суддям ВАКС. При цьому 1 млн. доларів США необхідно буде передати до винесення рішення суддею ВАКС, а ще 1 млн. доларів США - після винесення такого рішення. При цьому, якщо прокурори САП не погодяться на отримання неправомірної вигоди, то за 1,5 млн. доларів судді ВАКС готові у Апеляційній палаті ВАКС забезпечити винесення необхідного рішення на їх користь.
Під час наступної зустрічі, яка відбулась 10.06.2025, ОСОБА_11 у присутності ОСОБА_12 пояснив ОСОБА_9 , що адвокати, які працюють над вирішенням питання щодо закриття кримінального провадження та отримають кошти, для передачі у якості неправомірної вигоди суддям ВАКС - при негативному розвитку ситуації та невирішені озвученого питання із закриття кримінального провадження повернуть їх. Тому ОСОБА_9 необхідно передати 1 млн. доларів США до прийняття рішення суддею ВАКС на його користь.
26.06.2025 о 15 год. у офісі ТОВ «Лекснавігатор» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, ОСОБА_11 , організував зустріч ОСОБА_9 з адвокатами ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які займалися вирішенням питання закриття кримінального провадження. На зустрічі сторони обговорили стратегію захисту та необхідність отримання всіх матеріалів кримінального провадження, а також підписали договір про представництво інтересів ОСОБА_9 в суді.
Після зустрічі ОСОБА_4 , який діяв спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , запевнив ОСОБА_11 , що здійснює комунікацію з суддями ВАКС з питань передачі їм неправомірної вигоди та подальшого задоволення судом скарги в інтересах ОСОБА_9 .
У першій половині липня 2025 року ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що для передачі неправомірної вигоди судді ВАКС він повинен одразу передати 100000,00 доларів США неправомірної вигоди. Іншу частину - 900000,00 дол. США необхідно буде помістити у сейфову скриньку банківської установи, після чого ключ від скриньки передати ОСОБА_11 , виготовити доручення на визначену ОСОБА_11 особу та передати його після винесення слідчим суддею рішення по скарзі на користь ОСОБА_9
16.07.2025, перебуваючи у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 100000,00 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 4182110,00 грн., для її подальшої передачі судді ВАКС за прийняття в його інтересах рішення у провадженні, пояснивши, що решту - 900000,00 доларів США він покладе у скриньку визначеного ними банку.
Далі, ОСОБА_11 наголосив, що 900000,00 доларів США ОСОБА_9 необхідно помістити у банківську скриньку до прийняття рішення слідчим суддею. А після винесення ухвали слідчим суддею ВАКС на користь ОСОБА_9 . ОСОБА_11 отримає кошти та передасть їх як частину неправомірної вигоди судді ВАКС. Іншу половину - буде передано після отримання ухвали.
На початку серпня 2025 року ОСОБА_10 , не будучи обізнаною у злочинних намірах ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , подала до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скаргу на недотримання слідчим розумних строків у кримінальному провадженні.
12.08.2025 прокурором САП відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_10 . 15.08.2025 ОСОБА_10 на виконання вказівок ОСОБА_4 подала до ВАКС скаргу на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування та бездіяльність прокурора (далі - скарга), яка надійшла на розгляд слідчому судді ОСОБА_13 .
18.08.2025 о 17 год. 40 хв. під час зустрічі ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11 , що скарга розподілена судді ВАКС ОСОБА_13 , якого він добре знає по попередніх його рішеннях у кримінальному провадженні, а тому краще відкликати скаргу, бо на його думку, суддя скаргу не задовільнить. На що ОСОБА_11 відповів, що узгодить подальші дії з ОСОБА_4
19.08.2025 о 13 год. 57 хв. під час зустрічі ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що ОСОБА_4 запевнив його, що особисто спілкується з ОСОБА_13 і добре знає його батька - ОСОБА_14 , і ввечері цього ж дня вони повинні зустрітися та вирішити питання щодо задоволення скарги та передачі неправомірної вигоди.
20.08.2025 о 14 год. 33 хв. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що ОСОБА_4 зустрічався з ОСОБА_13 , запропонував йому неправомірну вигоду у розмірі 2 млн. доларів США за прийняття рішення на користь ОСОБА_9 , тобто за задоволення скарги, а той пообіцяв до 21.08.2025 дати свою відповідь.
22.08.2025 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що ОСОБА_4 знову ввечері зустрінеться з ОСОБА_13 для обговорення питання отримання неправомірної вигоди та прийняття позитивного для них рішення по скарзі.
25.08.2025 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_13 про надання йому неправомірної вигоди, проте на даний час між ними йде узгодження остаточної суми та способу передачі коштів.
03.09.2025 о 19 год. 40 хв. під час телефонної розмови ОСОБА_11 повідомив, ОСОБА_9 , що ОСОБА_13 прийняв пропозицію ОСОБА_4 про отримання неправомірної вигоди за прийняття рішення за скаргою на користь ОСОБА_9 , однак вони поки узгоджують спосіб передачі неправомірної вигоди.
04.09.2025 о 19 год. 40 хв. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що прийнято рішення про відкликання скарги. Крім того, він пояснив, що ОСОБА_9 необхідно відкрити скриньку у банківській установі, куди помістити 900 тис. доларів США. Та пообіцяв надати ОСОБА_9 дані особи, на яку тому необхідно виготовити доручення на отримання коштів.
Однак, 16.09.2025 ОСОБА_11 приблизно о 16 год. 10 хв. під час зустрічі з ОСОБА_9 пояснив, що суддя ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_4 , що 23.09.2025 розгляне скаргу, задоволить її та видасть учасникам повний текст ухвали. А тому ОСОБА_9 повинен до судового засідання передати ОСОБА_11 та ОСОБА_4 900 000,00 доларів США.
17.09.2025 ОСОБА_11 пояснив ОСОБА_9 , що кошти на передачу першої частини неправомірної вигоди нададуть частково ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 необхідно надати ще 100 000,00 доларів США, щоб ОСОБА_4 міг передати ОСОБА_13 частину неправомірної вигоди у розмірі 1 млн. доларів США до судового засідання - 23.09.2025.
У той же час, ОСОБА_9 необхідно у банківській скриньці розмістити 800 000,00. доларів США та виготовити доручення на довірену особу ОСОБА_15 для отримання коштів 23.09.2025 зі скриньки.
18.09.2025 приблизно о 17 год., перебуваючи в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 частину неправомірної вигоди у розмірі 100 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ становило 4 119 410,00 грн.), для її подальшої передачі судді ВАКС ОСОБА_13 за винесення ухвали про задоволення скарги.
23.09.2025 слідчим суддею ВАКС ОСОБА_13 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9
ОСОБА_11 о 19 год. 25 хв. під час зустрічі з ОСОБА_16 пояснив, що слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги через те, що ОСОБА_9 не передав всю суму неправомірної вигоди у розмірі 2 млн. доларів США як неправомірну вигоду судді до судового засідання, тобто до 23.09.2025. А коли ОСОБА_16 заперечив існування між ними такої домовленості, то ОСОБА_11 запевнив його, що ОСОБА_4 тримає процес вирішення питання про закриття кримінального провадження на своєму контролі та продовжує спілкування з представниками ВАКС.
У період з 25 до 30.09.2025 ОСОБА_11 переконував ОСОБА_9 , що ОСОБА_4 продовжує домовлятися зі слідчими суддями ВАКС, для цього ОСОБА_10 23.09.2025 повторно подала скаргу на недотримання слідчим розумних строків у кримінальному провадженні. А в подальшому, після відмови прокуратурою у задоволенні клопотання повторно буде подане скарга до ВАКС.
30.09.2025 об 11 год. 20 хв. у офісі ТОВ «Лекснавігатор» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37 під час зустрічі ОСОБА_4 пояснив ОСОБА_9 , що він обговорив питання закриття провадження за строками з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та з суддями ВАКС. За його словами, прокурори готові закрити провадження, навіть без рішення ВАКС. Однак, вони будуть подавати скаргу до суду, та після її задоволення, прокурорами САП буде прийнято рішення про закриття провадження.
02.10.2025 о 14 год. під час зустрічі у офісі ТОВ «Лекснавігатор» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, ОСОБА_4 пояснив ОСОБА_9 , що він спілкувався зі слідчою суддею ВАКС ОСОБА_17 , яка розглядає скаргу, і вона йому підтвердила, що задовольнить скаргу.
03.10.2025 слідчим суддею ВАКС ОСОБА_17 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 у період з 10.02.2025 до 03.10.2025 діючи спільно за попередньою змовою групою осіб підбурили ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди судді ВАКС, який є службовою особою яка займає особливо відповідальне становище та прокурорам САП в сумі 3 500 000,00 доларів США частина з яких у сумі 200 000,00 доларів США 16.07.2025 та 18.09.2025 передана ОСОБА_11 .
Отже, сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_4 у підбурюванні до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК.
3.1.2. Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не обов'язково повинні бути такими ж переконливими, як ті, що вимагаються для обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, зокрема:
- протоколами допиту свідка ОСОБА_9 (анкетні дані особи змінені на підставі постанови слідчого про застосування заходів безпеки) від 26.03.2025 та 25.03.2025, який повідомив, що ОСОБА_12 запропонував йому декілька варіантів уникнення від кримінальної відповідальності, один з яких передбачав участь знайомих ОСОБА_12 прокурорів Офісу Генерального прокурора та зафіксовано покази щодо деталей зустрічі з ОСОБА_11 , яка відбулась 18.03.2025 та під час якої ОСОБА_11 запевнив, що разом із залученими ним особами може посприяти у прийнятті рішення у порядку ст. 284 КПК України;
- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 16.07.2025, яким зафіксовано серії та номери купюр, які в подальшому були передані 16.07.2025 ОСОБА_11 як частина неправомірної вигоди;
- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 18.09.2025, яким зафіксовано серії та номери купюр, які в подальшому були передані 18.09.2025 ОСОБА_11 як частина неправомірної вигоди;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіоконтроль особи, від 10.04.2025 № 19/2-215, яким зафіксовано знайомство ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також розмови ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 щодо умови вирішення питання із закриттям кримінального провадження, а також поетапного «плану» закриття кримінального провадження;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіоконтроль особи, від 05.05.2025 № 19/2-340, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 , та ОСОБА_12 щодо обговорення умов вирішення питання із закриттям кримінального провадження;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіоконтроль особи, від 17.06.2025 № 19/2-462, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 , та ОСОБА_12 щодо обставин вирішення питання із закриттям кримінального провадження;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтроль особи, від 16.06.2025 № 19/2-458, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 щодо остаточних умов вирішення питання із закриттям кримінального провадження, а також деталей надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтроль особи, від 16.06.2025 № 19/2-459, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 щодо остаточних умов вирішення питання із закриттям кримінального провадження, а також деталей надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіоконтроль особи, від 23.06.2025 № 19/2-496, яким зафіксовано репліки ОСОБА_12 щодо попередніх зустрічей, де обговорювались обставин вирішення питання із закриттям кримінального провадження;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтроль, від 23.06.2025 № 19/2-494, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_9 , та ОСОБА_11 , де обговорювались деталі механізму почергового надання неправомірної вигодою;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтроль, від 22.08.2025 № 19/2-694, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 де обговорювались деталі юридичного супроводу реалізації плану із закриття кримінального провадження, а також повідомлення ОСОБА_11 про те що ОСОБА_4 готовий посприяти у вирішенні із прийняттям цього рішення;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтроль, від 23.09.2025 № 19/2-850, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_11 і передачі останньому першої частини неправомірної вигоди;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтроль особи, від 23.09.2025 № 19/2-852, яким зафіксовано репліки ОСОБА_12 щодо попередніх зустрічей, де обговорювались обставин вирішення питання із закриттям кримінального провадження;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіоконтроль особи, від 23.09.2025 № 19/2-851, яким зафіксовано репліки ОСОБА_12 щодо попередніх зустрічей та щодо слідчого судді, яким вперше буде розглядатись скарга;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіоконтроль, від 23.09.2025 № 19/2-863, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_11 де вони обговорюють деталі реалізації злочинного плану, подання відповідної скарги і її судового розгляду, а також розмов щодо її розгляду із суддею;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіоконтроль, від 23.09.2025 № 19/2-860, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_11 де він розповідає про свою можливість виїзду закордон у службове відрядження. Також обговорюють деталі відкриття банківської чарунки для поміщення в неї обумовленої суми грошових коштів для їх зберігання до факту винесення рішення. ОСОБА_11 повідомляє про єдиного посередника у реалізації злочинного плану, називаючи його ОСОБА_18 ;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтроль, від 23.09.2025 № 19/2-857, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , де ОСОБА_9 продемонстрував документи про відкриття банківської чарунки та грошові кошти, які збирається покласти на зберігання до банківської чарунки. ОСОБА_11 в свою чергу просить 500000 доларів США надати йому окремо для передачі особі, яка буде виносити рішення;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіоконтроль, від 23.09.2025 № 19/2-859, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_11 де він просить надати йому частину неправомірної вигоди раніше обумовленої дати для передачі її особам, які приймають участь у вирішенні питання щодо закриття кримінального провадження. А також повідомляє що згідно запланованого плану, його долею є 100000 доларів США;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.10.2025 № 19/2-949 на якій зафіксовано зустрічі ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 30.09.2025, 02.10.2025 та 06.10.2025, під час яких ОСОБА_4 підтверджує існуючу домовленість з судом про задоволення скарги, однак вона ніби-то не відбулася через «сбой»;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.10.2025 № 19/2-948, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_11 за результатами першого розгляду скарги, а також подальші зустрічі з ОСОБА_4 ;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.10.2025 № 19/2-947, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з ОСОБА_4 , а також стенограми зустрічей з ОСОБА_9 з ОСОБА_12 ;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відеоконтроль, від 24.09.2025 № 19/2-869, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , де ОСОБА_9 передає на вимогу ОСОБА_11 другу частину неправомірної вигоди;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіоконтроль, від 23.09.2025 № 19/2-852, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , де вони обговорюють обставини надання неправомірної вигоди та деталі реалізації злочинного плану;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіоконтроль, від 23.09.2025 № 19/2-851, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , де вони обговорюють обставини надання неправомірної вигоди та деталі реалізації злочинного плану;
- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіоконтроль, від 23.09.2025 № 19/2-858, яким зафіксовано розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_11 де він просить надати йому частину неправомірної вигоди раніше обумовленої дати для передачі її особам, які приймають участь у вирішенні питання щодо закриття кримінального провадження;
- протоколом про результати проведення спостереження за особою, передбаченого ст. 269 КПК України від 24.09.2025 № 19/2-868, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_11 з ОСОБА_4 одразу після отримання ОСОБА_11 частини неправомірної вигоди.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, насамперед протоколі аудіо-, відеоконтролю особи від 09.10.2025, якими зафіксовано розмови між ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
Під час вирішення питання про застосування до особи запобіжного заходу повноваження слідчого судді в частині оцінки допустимості доказів обмежуються випадками, передбаченими ст. 87 КПК України, втім доводи про наявність таких підстав стороною захисту не повідомлялися.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.2. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.2.1. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК приміткою до ст. 45 КК віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 від 16.05.2016), а тому може безперешкодно виїхати за межі України, що підтверджується відомостями про численні перетини підозрюваним державного кордону протягом 2021-2025 років.
Крім того, ОСОБА_4 зазначав про спілкування з представниками ВАКС та САП, а тому, у випадку наявності таких знайомств, може спробувати їх використати для переховування від органу досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів сторони обвинувачення щодо наявності цього ризику.
3.2.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 матиме можливість впливати на ОСОБА_9 , оскільки спілкувався з ним з приводу обставин, викладених у клопотанні, та має можливість й надалі контактувати із вказаним свідком.
Крім того, у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру, зокрема, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 , які діяли спільно із ОСОБА_4 . Таким чином, ОСОБА_4 може здійснювати вплив на інших підозрюваних у цьому провадженні з метою зміни ними показань, або їх викривлення чи спотворення.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів детектива в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань чи до перешкоджання в одержанні слідством документів, що мають істотне значення для досудового розслідування.
3.2.3. Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин розслідуваних кримінальних правопорушень
Слідчим суддею встановлено, що на цьому етапі досудового розслідування ще не здобуті всі докази, які мають значення для досудового розслідування, таким чином ОСОБА_4 може вдатись до знищення чи спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування.
Матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_4 зі спільниками підбурили ОСОБА_9 надати частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 200000 доларів США судді ВАКС та прокурорам САП. Всі купюри з вказаної суми були заздалегідь оглянуті та ідентифіковані. Водночас під час проведення обшуків виявлено лише частину переданих коштів. Тобто, частина грошових коштів, які є предметом вказаного кримінального правопорушення не знайдені органом досудового розслідування.
Зважаючи на вказане, ОСОБА_4 може з метою приховування своєї злочинної діяльності та можливої злочинної діяльності інших осіб, знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3.2.4. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Щодо вказаного ризику у клопотанні зазначається фактично посилання на ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення. Під час судового засідання прокурором також не наведено додаткових доводів на обґрунтування ризику перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, обставин, які б вказували на те, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчим суддею не встановлено. Отже, вказаний ризик стороною обвинувачення не доведено.
3.3. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Щодо клопотання ОСОБА_7 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слідчий суддя зазначає наступне.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, про застосування якого просив ОСОБА_7 , не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Крім того, ОСОБА_7 є керуючим партнером Адвокатського об'єднання «Лекснавіготор», засновником та партнером якого також є ОСОБА_4 . На підставі цього, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у слідчого судді виникають обґрунтовані сумніви щодо забезпечення поручителями виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків. Тому у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слід відмовити.
Однак, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши сторін кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які належать до тяжких корупційних кримінальних правопорушень, доведених ризиків, відомостей щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 з моменту повідомлення про підозру, його особу та стан здоров'я, слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру його процесуальна поведінка була належною, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які наявні у кримінальному провадженні, а тому враховуючи обставини кримінального провадження, докази, які містяться у матеріалах справи, обґрунтованим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 є застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину, 2014 року народження, не був затриманий та належним чином виконав свої процесуальні обов'язки, прибувши до слідчого судді.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, кількість спільної сумісної власності подружжя, а саме земельних ділянок, нерухомого майна, транспортного засобу, підтверджену інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.10.2025, реєстраційною карткою транспортного засобу та відомостями з Інформаційного порталу Національної поліції. Крім того, під час обшуку у житлі підозрюваного, проведеного 09.10.2025, виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 121900 доларів США та 30000 Євро. Отже оперування подібними крупними сумами готівки очевидно є звичним для підозрюваного.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
В цьому кримінальному провадженні така виключність є очевидною і обумовлюється: обґрунтованістю підозри щодо вчинення корупційного кримінального правопорушення; значними розмірами предметів цих кримінальних правопорушень; послідовністю прийнятих учасниками рішень та вчинених дій; особистим і професійним оточенням, що обумовлює можливість внесення застави не лише самим підозрюваним, а й іншими особами.
Отже, на думку слідчого судді, застава у сумі до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. При визначенні розміру застави враховуються визначені у цій ухвалі критерії в поєднанні зі встановленими ризиками. Слідчий суддя також оцінює матеріальне становище підозрюваного з тим, щоб розмір застави був достатнім для нівелювання ризиків кримінального провадження і одночасно не був завідомо непомірним для нього.
Таким чином, з урахуванням досліджених відомостей щодо фінансового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що запропонований детективом у клопотанні розмір застави, а саме 8402700 грн є невиправданим за наявних обставин, а тому не може бути застосований. Водночас, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, слідчий суддя дійшов висновку, що заставу слід встановити у розмірі 2119600,00грн. Саме такий розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваного та його причетності до кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
3.5. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , іншим підозрюваним ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозрі у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки, у цілому, релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Однак, щодо переліку осіб, від спілкування з якими необхідно утриматись підозрюваному, слід зазначити таке. У клопотанні детектива вказано невизначений перелік осіб. Слідчий суддя вважає, що список має бути конкретизованим. Отже вказане формулювання є недопустимим при визначенні обов'язків підозрюваного, оскільки обмежує його права без жодної конкретизації. За необхідності сторони не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу в цій частині.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
Отже, клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 177, 178, 182-184, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 700 (семисот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 2119600,00 (два мільйони сто дев'ятнадцять тисяч шістсот) гривень.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 , призначення платежу: прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного та відомості про заставодавців (номер телефону, адреса), кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
На строк дії ухвали покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за кожною вимогою;
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
В іншій частині клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, та також в разі невиконання обов'язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків - до 13.12.2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024.
У задоволенні клопотання керуючого партнера АО «Лекснавігатор» ОСОБА_7 про застосування особистої поруки - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1