СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17264/25
пр. № 3/759/6263/25
17 жовтня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Кравець В.М., за участю ОСОБА_1 , захисника Дмитренко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396010 від 19.07.2025, 19.07.2025 о 03:30 год. у м. Києві по Гостомельському шосе, 19 км., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахувала дорожню обстановку та здійснила наїзд на перешкоду, а саме на електроопору, яку вона об'єктивно спроможна була виявити. При ДТП транспортний засіб і електроопора отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396004 від 19.07.2025, 19.07.2025 о 03:30 у м. Києві по Гостомельському шосе, 19 км., ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер Alcotest 7510 ARMF-0340, тест 1354, результат огляду 2,25 проміле, чим порушила вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
09.10.2025 від захисника Дмитренко О.О. надійшло клопотання про повернення матеріалів адміністративної справи для належного оформлення, яке вона підтримала в судовому засіданні та просила матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_2 повернути до УПП в м. Києві ДПП НП України, в обгрунтування чого зазначила, що протоколи про адміністративні правопорушення не містять повної інформації про місце скоєння правопорушень, що унеможливлює визначення підсудності даної справи.
Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання за безпідставністю, з огляду на те, що в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396010 від 19.07.2025, серії ЕПР1 № 396004 від 19.07.2025, визначено місце вчинення правопорушень, а саме: м. Київ, Гостомельське шосе, 19 км., яке, як вбачається з відкритих джерел інформації, розташовано в межах Святошинського району м. Києва. Також у зазначених вище протоколах вказано місце розгляду адміністративної справи - Святошинський районний суд м. Києва.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнала та підтвердила обставини викладені в протоколі. Вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнала, обставини справи заперечувала та пояснила, що алкогольні напої не вживає, тієї ночі вимушена була поїхати до свого малолітнього сина, який гостював у її подруги та куми ОСОБА_3 , оскільки у нього раптово погіршився стан здоров'я та йому потрібно було невідкладно зробити укол для зниження температури. Їхала в нервовому стані, дуже поспішала, не впоралась з керуванням та злетіла з траси. Пізніше поліцейські під'їхали для з'ясування обставин справи, після чого, не оголосивши жодних ознак сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що вона погодилась. В наступному поліцейський дістав прилад "Драгер" та вставив муштук, контрольного забору повітря не зробив та сказав дути у муштук, що вона і зробила. За декілька секунд поліцейський оголосив результат, який вона не зрозуміла, екран приладу їй не показали. Оскільки їй було відомо, що при ДТП обов'язково проводиться огляд на стан сп'яніння в медичному закладі з проведенням лабораторних досліджень крові, то вважала, що результати приладу "Драгер" не мають ніякого значення, та очікувала, що поліцейські відвезуть її до медичного закладу. Натомість, за деякий час поліцейський надав їй акт огляду на стан алкогольного сп'яніння для ознайомлення, в якому було зазначено результат 2,25 проміле, з яким вона була не згодна та відмовилася підписувати. Пізніше поліцейський надав їй на підпис протоколи про адміністративне правопорушення та інші матеріали, показав місце підпису та сказав підписати, наслідків складання протоколів працівники поліції їй не роз'яснили. На її запитання про те, коли її повезуть на огляд до медичного закладу, так як вона не була згодна з результатами тестування приладом "Драгер", поліцейський їй відповів, що при такій ДТП не проводиться огляд в лікарні, на що вона повідомила, що не довіряє результатам тестування та наполягала на проведенні огляду у медичному закладі, проте поліцейський відмовив їй та сказав, що свою незгоду вона зможе висловити в суді. Окремо ОСОБА_1 зауважила, що вона перебувала у шоковому стані через що не в повній мірі розуміла, що відбувається, при спілкуванні з поліцейськими.
Захисник Дмитренко О.О. просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що матеріалами адміністративної справи підтверджується, що її підзахисна вчинила дії з керування транспортним засобом в умовах крайної необхідності, оскільки на момент події існувала безпосередня небезпека, яка полягала у тому, що молодший син ОСОБА_4 , перебуваючи на ночівлі у куми останньої, захворів і у нього піднялась температура до 39°C. Знаючи особливості організму своєї дитини, ОСОБА_4 розуміла, що потрібно невідкладно зробити укол сину, а швидка в такому випадку на виклик не приїздить. Своєчасне усунення такої небезпеки було можливим виключно шляхом особистого прибуття ОСОБА_5 до місця перебування дитини, використання громадського транспорту або залучення інших осіб для вирішення ситуації не забезпечувало б негайного реагування та усунення небезпеки. Окрім того, захисник зазначила про те, що поліцейськими не було встановлено у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, відповідно підстави для проходження огляду були відсутні, а також не було запропоновано її підзахисній пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, попри те, що остання не погодилася з результатами огляду, який проводився на місці скоєння ДТП. Також поліцейський не проводив контрольний замір приладу "Драгер", що ставить під сумнів результат проведеного в подальшому огляду. Окремо захисник зауважила, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що діяння вчинено 19.07.2025 о 03-30 год., натомість з відеозапису вбачається, що поліцейські прибули на місце ДТП о 03-23 год., матеріали адміністративної справи складені із суттєвим порушенням, зокрема, її підзахисній не було забезпечено право на юридичну допомогу , не роз'яснено суть правопорушення та наслідки складання протоколу.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що тієї ночі у малолітнього сина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , який гостював у неї, піднялась температура до 39 °C, яка не збивалась, про що вона у телефонній розмові повідомила матір дитини, та остання терміново виїхала до них, так як дитина складно переносить температуру, і у таких випадках ОСОБА_1 робить сину укол.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника Дмитренко О.О., покази свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч. 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно пп. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 - ч. 4 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Пунктами 2,3 Порядку № 1103 передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Аб. 1 п. 4 Порядку № 1103 встановлено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аб. 1 п. 5 Порядку № 1103 визначено, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до аб. 1 п. 6 Порядку № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З вказаних положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку № 1103 вбачається, що водію транспортного засобу, щодо якого в поліцейського є підстави вважати, що той перебуває у стані сп'яніння, поліцейським має бути запропоновано провести огляд на місці зупинки транспортного засобу, за результатами такого огляду має бути складено акт огляду на стан сп'яніння. У разі відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або у разі незгоди водія з результатами огляду, водій направляється для проведення огляду до закладу охорони здоров'я.
Винуватість ОСОБА_1 в порушенні вимог п. п. 2.9.а, 12.3 ПДР та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 396010 від 19.07.2025 року та ЕПР1 № 396006 від 19.07.2025 року; тестом 1354 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARMF-0340, результат тесту 2,25 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2025; схемою місця ДТП від 19.07.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_7 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5257410 від 19.07.2025; відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, що містяться на компакт-дисках.
Так, з відеозаписів вбачається, що працівники поліції встановлюють обставини ДТП та з'ясовують чи травмована ОСОБА_1 , на що остання повідомляє, що фізично не постраждала, перебувала в транспортному засобі марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , сама, разом з тим зауважує, що вона наразі переживає складний життєвий період, пов'язаний з розлученням, тому відчуває моральне пригнічення, на запитання поліцейського чи вживала вона алкоголь, остання відповідає ствердно. Надалі поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер", на що ОСОБА_1 спочатку відмовляється, проте після роз'яснення працівниками поліції наслідків такої відмови все ж погоджується пройти огляд. В наступному, поліцейський демонструє водієві прилад «Драгер», сертифікат, свідоцтво та інші документи стосовно приладу, остання відповідає, що не потребує детального ознайомлення. Після перевірки герметичності упакованого мундштука, ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого 2,25 проміле, ОСОБА_1 результат не заперечує. За деякий час поліцейський ознайомлює її з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 спочатку відмовляється підписувати даний акт та з'ясовує у працівника поліції, яка допустима норма алкоголю в крові, на що їй поліцейський роз'яснює, що допустима норма 0,2 проміле, а в неї зафіксовано 2,25 проміле, ОСОБА_1 погоджується з результатами такого огляду про що ставить свій підпис в акті. В наступному, працівники поліції переходять до оформлення адміністративних матеріалів, з якими ознайомлюють ОСОБА_1 .
Наведені вище докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення.
Доводи сторони захисту про те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено з порушенням встановленої законодавстовм процедури, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів, що були досліджені в судовому засіданні. При цьому суд зауважує, що огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу було проведено зі згоди останньої, з досліджених відеозаписів та зі змісту акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки погодилась, жодних зауважень не висловлювала.
Порушень вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, які могли бути підставою для визнання огляду ОСОБА_1 недійсним, працівниками поліції не допущено.
Протоколи про адміністративні правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності були роз'яснені водію з дотриманням вимог чинного законодавства, про що також свідчить підпис ОСОБА_1 у відповідних графах протоколів.
Щодо доводів захисника про те, що дії ОСОБА_1 можна вважати крайньою необхідністю, оскільки вона керувала транспортним засобом вимушено, через потребу терміново прибути до місця перебування її малолітнього сина, який захворів, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.ст.17,18 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.
Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , оскільки з аналізу відозаписів з нагрудних бодікамер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 жодного разу не повідомила про те, що вона їхала до малолітнього сина, який потребував невідкладної медичної допомоги, натомість вона неодноразова розповідала про те, що розлучається з чоловіком, з яким перебувала у шлюбі більше 20 років, що її сімейне життя зруйноване, тому вона перебуває у сильному емоційному стресі, також підтвердила, що вживала алкоголь. Поведінка ОСОБА_1 , зафіксована на відеозаписі, не дає суду підстав дійти висновку про існування такого стану, обставин, дій та намірів, про які наголошено в судовому засіданні в день та час подіі адміністративного правопорушення, з огляду на що, суд сприймає такі пояснення, як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності.
Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного спяніння. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, та ст. 124 КУпАП, оскільки недотримання ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху перебувають в причинно - наслідковому зв'язку із виникненням ДТП, що мала місце 19.07.2025.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на вимоги ст. 36 КУпАП, суд накладає на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27, 36, 40-1, 124, 130, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Кравець