СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6580/25
ун. № 759/23920/25
13 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2025 року за № 42025110000000218, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Гостомель Бучанського району Київської області, громадянки України, яка здобула вищу освіту, обіймає посаду заступника начальника Гостомельської селищної військової адміністрації, одружена, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, -
10.10.2025 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2025 року за № 42025110000000218, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області за процесуальним керівництво Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025110000000218від 17.07.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 358, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 березня 2022 року Указом Президента України № 156/2022, як тимчасовий державний орган, що здійснює функції представника органів місцевого самоврядування в Гостомельській територіальній громаді на період дії воєнного стану створено Гостомельську селищну військову адміністрацію (далі - ГСВА). Відповідно до положень частини 5 статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження Гостомельської селищної ради достроково припинилися в день набрання чинності вищевказаного Указу Президента. Таким чином, ГСВА виконує роль правонаступника повноважень селищної ради, її виконавчого комітету та селищного голови у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до інформації з офіційного сайту ЦВК «Місцеві вибори України 2020 року», ОСОБА_5 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , член Політичної партії "Нові обличчя", Бучанського р-н., Гостомельської селищної ради.
Так, розпорядженням Начальника ГСВА від 09 червня 2023 року № 190-К, на посаду заступника начальника ГСВА призначено ОСОБА_5 .
Розпорядженням Начальника ГСВА від 19 липня 2023 року № 355 «Про розподіл обов'язків між начальником та заступниками начальника ГСВА на період дії воєнного стану» установлено, що серед іншого ОСОБА_5 , як заступник керівника ГСВА відповідає в тому числі за будівництво, реконструкцію та ремонт житлового фонду і комунального господарства.
Крім того, заступник начальника ГСВА організовує, координує та контролює роботу щодо прийняття рішень про обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій:
обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, що здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
здійснює розгляд документів з питань, що належать до його компетенції за своїм напрямком та визначає виконавців, а також підписує службові документи в межах своїх повноважень, визначених у розподілі обов'язків;
несе персональну відповідальність за невиконання своїх обов'язків.
У подальшому розпорядженням начальника ГСВА № 394 від 02.08.2023, утворено комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі Комісія). Цим же документом затверджено положення про вказану комісію та персональний склад комісії, до якого, серед інших, у якості голови, входить ОСОБА_5 .
Відповідно до додатку № 2, затвердженого розпорядженням начальника ГСВА № 394 від 02.08.2023, а саме Положенням про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, визначено, що комісія є консультативно-дорадчим органом ГСВА, який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичний актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф на території Гостомельської селищної територіальної громади (далі - знищені об'єкти нерухомого майна).
Так, комісія може виконувати функції з розгляду питань надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна у разі прийняття КМУ рішення щодо покладення на неї таких функцій.
Згідно з положенням до основних завдань комісії входить, у тому числі:
1) розгляд заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна (далі - заява);
3) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, шляхом перевірки наявних документів та/або інформації, в тому числі перевірки матеріалів фото- і відеофіксації знищеного об'єкта нерухомого майна;
4) забезпечення проведення обстеження об'єкта незавершеного будівництва або знищеного об'єкта нерухомого майна (крім випадків проведення обстеження до розгляду заяви), зокрема з метою встановлення факту проведення ремонтних робіт за рахунок інших джерел фінансування;
5) надання отримувачам компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна (у разі подання відповідного звернення) допомоги в поновленні або отриманні документів, які не додано до заяви внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення;
6) забезпечення підготовки рішень комісії для їх затвердження уповноваженим органом;
7) виготовлення за допомогою Реєстру та надіслання заявнику житлового сертифіката в електронній та/або паперовій формі (у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна).
8) під час розгляду заяви комісія приймає рішення поміж іншим про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна із зазначенням способу надання та розміру компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення комісія утворюється у складі не менше п'яти осіб, до її складу входять голова, заступник голови, секретар та інші члени комісії.
До складу комісії можуть за згодою залучатися представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб'єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, представники міжнародних та громадських організацій.
Відповідно до пункту 12 Положення - голова комісії: здійснює керівництво діяльністю комісії; видає доручення, обов'язкові для виконання членами комісії; розподіляє обов'язки між членами комісії; скликає та головує на засіданнях комісії; безпосередньо бере участь у прийнятті рішень комісією; підписує рішення та протоколи засідань комісії, інші документи, підготовлені комісією; вносить пропозиції щодо зміни персонального складу комісії; залучає в разі потреби до роботи комісії представників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб'єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, представників міжнародних та громадських організацій за їх згодою.
Відповідно до пункту 15 Положення - члени комісії: беруть участь у засіданнях комісії; беруть участь в голосуванні щодо прийняття рішень комісії; виконують доручення голови комісії з підготовки та розгляду матеріалів засідань; вивчають документи та матеріали, що подаються на розгляд комісії; повідомляють комісії про наявність конфлікту інтересів з отримувачем компенсації і не беруть участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень комісією у разі наявності такого конфлікту; підписують протоколи засідань та рішення комісії; виконують інші доручення голови комісії.
Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , перебуваючи у складі комісії, являється службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, якими особа тимчасово наділена органом місцево самоврядування.
У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше травня 2024 року, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел на зловживання своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка з метою реалізації своєї злочинної цілі, підбурила ОСОБА_5 вчинити дії, всупереч інтересам служби, під час реалізації державної програми щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 600 від 30 травня 2023 року.
Для досягнення свого злочинного плану ОСОБА_5 залучила членів Комісії, а саме заступника голови комісії ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , члена Комісії ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а також у якості пособника експерта з технічного обстеження будівель та споруд ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без участі яких досягнути мети кримінального правопорушення було неможливо.
Так, ОСОБА_10 , використовуючи веб-портал «Дія», 18.05.2024 подала заяву № ЗВ-18.05.2024-104914 з метою реалізації державної програми про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна передбаченого Постановою Кабінету міністрів України № 600 від 30 травня 2023 року, за фактом пошкодження (знищення) житлового будинку, який належить їй на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_3 .
У подальшому, 10.06.2024 експертом з технічного обстеження будівель та споруд ОСОБА_13 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, проведено технічне обстеження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з метою визначення можливості виконання робіт по ліквідації наслідків збройної агресії рф проти України. За результатом обстеження, ОСОБА_13 складено технічний звіт, в якому констатовано, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по більшості класифікаційних ознак технічного стану будівлі відносяться до «4-ї» категорії «Аварійний», потребує негайного виконання аварійних робіт по демонтажу конструкцій пошкоджених у наслідок збройної агресії росії проти України, з метою передачі його комісії для винесення рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату.
Однак, фактичний стан вказаного об'єкта нерухомого майна, не відповідає зазначеній у звіті інформації, оскільки об'єкти для дослідження відсутній та демонтований ще у 2021 році.
У подальшому на підставі вищевказаного технічного звіту, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими членами комісії складено акт обстеження житла № 548 від 24.06.2024, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації.
Так, достовірно знаючи про невідповідність фактичних даних відомостям, викладеним в технічному звіті ОСОБА_13 , на виконання свого протиправного умислу, направленого на зловживання своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_5 , за попередньою змовою з іншими членами комісії, затвердила вищевказаний акт обстеження житла, відповідно до якого комісією встановлено, що характер пошкоджень свідчить про повне руйнування будинку.
На підставі вищевказаного акту обстеження житла № 548 від 24.06.2024, комісією здійснено розрахунок розміру компенсації за зруйнований об'єкт нерухомого майна (будинок), який склав 2 926 675 гривень 15 копійок (два мільйони дев'ятсот двадцять шість тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень п'ятнадцять копійок), що підтверджується чек-листом розрахунку компенсації.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_10 № 3B-18.05.2024-104914, на підставі акту обстеження житла від 10.06.2024 та розрахунку вартості компенсації від 26.06.2024, з метою доведення до кінця спільного злочинного плану, комісією винесено рішення № 950/3 від 26.06.2024 за підписом голови комісії ОСОБА_5 , про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, у вигляді грошової компенсації, житлового сертифікату на суму 2 926 675 гривень 15 копійок.
Отже, дії ОСОБА_5 , які виразились в підписанні та затвердженні документів, в тому числі акту обстеження, чек-листів розрахунку компенсації та рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що стали підставою для затвердження незаконного рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату, призвели до завдання матеріальної шкоди державному бюджету України, у сумі 2 926 675 гривень 15 копійок, що є тяжкими наслідками згідно з приміткою до ст. 364 КК України.
08.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України підтверджується наступними доказами: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; заявою про злочин; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ; листом з Державного космічного агентства; протоколами оглядів; протоколами обшуків; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, остання може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- ОСОБА_5 обіймає посаду заступника начальника Гостомельської селищної військової адміністрації користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- перебуваючи на посаді заступника начальника Гостомельської селищної військової адміністраціїОСОБА_5 може впливати на працівників, свідків та заявника у даному кримінальному провадженні, з метою тиску на них, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: враховуючи, що злочинна діяльність ОСОБА_5 пов'язана з зловживанням службовим становищем, то вона може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваної ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, або перешкоджати цьому іншим шляхом.
Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , строком 60 днів з визначенням розміру застави підтримали та просили задовольнити, посилаючись на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що підозра необґрунтована, ризики не обґрунтовані та не доведені належними доказами. Зазначила, що розмір застави який просить визначити прокурор є завідомо не помірним для ОСОБА_5 , просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Долучила заяву помічника консультанта народного депутата України ІХ скликання Верховної Ради України ОСОБА_22 , Президента ГО «Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу України» ОСОБА_23 щодо передачі підозрюваної ОСОБА_5 на поруки.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, зазначивши що підозра не обґрунтована ризики не обґрунтовані та не доведені належними доказами. Просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав позицію колег та зазначив, що в ОСОБА_5 вже обрано запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні у виді домашнього арешту, який вона не порушує, обґрунтованість підстав для обрання ще одного запобіжного заходу прокурором не доведено.
ОСОБА_23 в судовому засіданні заяву про взяття на поруки ОСОБА_5 підтримав.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію своїх захисників.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ході судового розгляду встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області за процесуальним керівництво Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025110000000218від 17.07.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 358, ч. ч. 4, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
08.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
На стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України").
Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України підтверджується наступними доказами: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; заявою про злочин; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ; листом з Державного космічного агентства; протоколами оглядів; протоколами обшуків; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, остання може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- ОСОБА_5 обіймає посаду заступника начальника Гостомельської селищної військової адміністрації користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- перебуваючи на посаді заступника начальника Гостомельської селищної військової адміністраціїОСОБА_5 може впливати на працівників, свідків та заявника у даному кримінальному провадженні, з метою тиску на них, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: враховуючи, що злочинна діяльність ОСОБА_5 пов'язана з зловживанням службовим становищем, то вона може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Що стосується клопотання сторони захисту та долученої заяви помічника консультанта народного депутата України ІХ скликання Верховної Ради України ОСОБА_22 , Президента ГО «Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу України» ОСОБА_23 щодо передачі підозрюваної ОСОБА_5 на поруки, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов'язуються в разі необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста явка особи, яка поручається за обвинувачену є обов'язкова до суду, оскільки поручителю роз'яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
Однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
При розгляді даної заяви слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є співмірним зі встановленими ризиками та не забезпечить належного виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви.
Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, і за яке, згідно санкції, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі підозрювана може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваної, її стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваної, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваної ухилитись від досудового провадження та суду, продовження кримінально караної діяльності, для забезпечення виконання процесуальних рішень, вважаю необхідним застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України.
Слідчий суддя, знаходить правові підстави для визначення ОСОБА_5 застави, у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та вважає, що саме такий розмір здатний забезпечити виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таким чином, керуючись ст.ст.131, 132, 176-179, 183, 184, 193-197, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні заяви помічника консультанта народного депутата України ІХ скликання Верховної Ради України ОСОБА_22 , Президента ГО «Українська асоціація розвитку дитячого та юнацького футболу України» ОСОБА_23 щодо передачі підозрюваної ОСОБА_5 на поруки - відмовити.
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 грудня 2025 року включно, і утримувати її в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Взяти підозрювану ОСОБА_5 під варту в залі суду.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на неї обов'язків, у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд України; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити ОСОБА_24 , що у разі невиконання, покладених на неї обов'язків застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити підозрюваній та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 15 жовтня 2025 року о 12 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1