Номер провадження 2/754/4028/25
Справа № 754/11988/24
Іменем України
15 жовтня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Кирилова А.
за участі: позивачки - ОСОБА_1
відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2
представника відповідача - адвоката Матківського Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та способу участі у вихованні,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , 3-тя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та способу участі у вихованні.
Підготовче провадження у справі закрито 19 травня 2025 року.
30 липня 2025 року представником відповідача (позивача за зустрічним позовом) адвокатам Матківським Т.О. подано клопотання про поновлення строків подання клопотання та клопотання про призначення у справі судової - психологічної експертизи, на розгляд якої заявник просив поставити наступні питання: Чи страждає ОСОБА_1 на психічний/психологічний розлад? Чи має ОСОБА_1 схильність до афектних (агресивних) реакцій, істерик та конфліктної поведінки? Чи має ОСОБА_1 ознаки викривленого сприйняття реальності (вигадування неіснуючих подій, неадекватну ревність, марення, вигадані звинувачення)? Чи потребує ОСОБА_1 спостереження в лікаря-психіатра, медикаментозного лікування або госпіталізації? Чи впливає психологічний стан ОСОБА_1 на здатність належним чином піклуватися про малолітніх дітей? Який психологічний вплив має (може мати) поведінка матері ОСОБА_1 на психічний стан і розвиток малолітньої ОСОБА_3 ?
Також, заявник просив провадження в цивільній справі № 754/11988/24 зупинити до отримання висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи.
Клопотання обґрунтував наступним.
Позивачці ОСОБА_1 ввижаються не існуючі обставини які остання інтерпретує в судових засіданнях як дійсність, на думку ОСОБА_2 в матері дітей ОСОБА_1 наявні ознаки маніакального переслідування та психо-емоційних відхилень, зокрема в клопотанні про долучення доказів від 26.03.2025 ОСОБА_1 вказує про наступне "втрату зубів ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку а також ще 6 нещасних випадків які засекречені лікарями"; "підкуплені лікарі"; "з 2017 року з незрозумілих підстав ОСОБА_2 повідомляв Голосіївське УП ГУНП в м. Києві щодо мене, скоріш за все з метою позбавлення мого та моїх дітей життя та здоров'я а в подальшому заволодіння моїм майном" - звертаємо увагу суду, що дата народження спільної доньки 2021 рік, а реєстрація шлюбу відбулась у 2022 році " ОСОБА_2 почав торгувати дитиною" "Взяв фіктивну характеристику з Голосіївського відділу поліції".
В клопотанні від 01.04.2025 ОСОБА_1 зазначає такі твердження:
"Відповідач та його адвокат намагаються вплинути на психолога, адміністрацію закладу Педіатрія. При цьому відповідач зриває зустрічі та заважає спілкуванню дитини з психологом" - означене спростовується відповіддю закладу "Педіатрія" на запит батька, що долучена до справи. "Причина цьому тільки одна - особистий страх Відповідача, що дитина розповість про те, що батько намагався втопити її влітку 2024 року на Десні в Зазим'ї зі слів дитини пряма мова "і не вбив і не утопив, кинув воду а потім волна, глибоко" по цей час дитина боїться води" - що може свідчити виключно про хворобливий психо-емоційний стан ОСОБА_1 оскільки із заключення наданого психологом дитина в своєму віці навіть не має об'єктивної можливості виражати власні емоції в складних довгих реченнях. "8 липня 2024 відповідач бажав настання тяжких наслідків ОСОБА_6 , так як направив дитячий автомобіль з донькою умисно в дерево, звернувши з дороги в кювет та після чого не допомагав дочці стояв і усміхався". "планує вивезти сина інваліда в Німеччину а додаткові витрати покласти на мене і прокормити жінку та двох позашлюбних дітей в Німеччині"
В клопотанні про долучення доказів від 10.03.2025 ОСОБА_7 зазначає:
" Брав доньку на побачення з іншої жінкою, також коли брав доньку до батьківської квартири, після чого донька розповідала, що їй там давали снодійне, від чого вона спала цілий день, донька ОСОБА_6 розповіла моїй матері, що вона не хотіли приймати снодійне і прикинулась одного разу сплячою, але в якійсь момент вона чхнула і на це прийшла ОСОБА_9 , так вона називає свекруху, перевірити чи не випала таблетка з рота, після чого затовкала їй в рота багато таблеток, від яких вона одразу заснула. Потім дочка ОСОБА_6 розповідала моїй матері і батькові, що свекруха ОСОБА_10 та інша жінка давали їй лимонад зі снодійним, від чого вона спала цілий день, ні де не гуляла, на вулицю не виходила. Після таких вихідних зі свекрами та іншою жінкою, у ОСОБА_6 була істерика, вона била ногами, не могла заспокоїтись, в ночі плакала та кричала." "6 липня 2024 я з дитиною і Відповідачем приїхали до його батьків. вони накормили дитину ОСОБА_6 борщем після чого дитина спала з 18.00 6 липня і прокинулась лише в 12.00 наступного дня 7 липня 2024, при цьому ми заносили дитину в таксі, вона не прокинулась, потім заносили в мою квартиру, дитина спала, не прокидаючись. В ранці 7 липня, коли дитина не проснулась в 9.00, потім 10.00 спить, потім 11.00 спала глибоким сном, я одразу попередила Відповідача, що якщо дитина не проснеться до 12.00 буду визивати поліцію та швидку одночасно. бо я знала, що його матір дає снодійне, Відповідача я дуже часто просила, щоб його матір не давала снодійне ОСОБА_6 , але, коли дитина не проснулась в 11.45 я забила тривогу, Відповідач почав бити дитину по щокам, трусити, бризгати водою і в 12.00 Відповідач спромігся розбудити дитину, яка навіть стати на ноги одразу не могла, її шатало. Наразі я розумію, що сталось свекруха 6 липня 2024 р накачала дитину снодійним і мабудь перебільшила дозу снодійного. Після чого я ні в якому разі не можу віддавати дитину ОСОБА_11 Відповідачу та його батькам до їх квартири. Всі зустрічі Відповідача з донькою новинні бути на моїй території та в моїй присутності."
Крім того, при очікуванні виходу судді з нарадчої кімнати, в приміщенні Голосіївського районного суду ОСОБА_1 при свідках відкрито насилала прокльони на адресу ОСОБА_2 та їх спільних дітей, що також свідчить про не врівноваженість, агресію та потенційну загрозу для нормального виховання та безпечного дитинства спільних дітей.
В тексті останнього клопотання від 28.07.2025 ОСОБА_1 зазначає наступне «мої поїздки до Києва є вкрай рідкісними (раз на рік або рідше) і виключно з метою вирішення особистих справ.», що є введенням суду в оману оскільки як вбачається з трекінгів рекомендованих відправлень отриманих ОСОБА_2 від ОСОБА_1 в межах розгляду даної справи, а саме чотири конверти з примірниками заявлених нею клопотань, всі конверти були направлені з відділення АТ «УКРПОШТА», розташованого неподалік від місця її зареєстрованого місця проживання в місті Києві. (докази додані до справи) 21.07.2025 ОСОБА_1 разом із новим чоловіком ОСОБА_12 , який за інформацією з відкритих реєстрів перебуває в СЗЧ, також перебувала в м.Києві, де новий чоловік погрожував ОСОБА_2 , чинив психологічний тиск і судячи з інтонації розмови перебував у не тверезому стані на думку ОСОБА_2 (аудіозапис розмови додається). Того ж дня, 21.07.2025 ОСОБА_1 із чоловіком після розмови з ОСОБА_2 по відеозв'язку викликали за адресою проживання ОСОБА_2 та сина ОСОБА_4 поліцію і швидку медичну допомогу при цьому стверджували на гарячу лінію, що в квартирі знаходиться мертва дитина. По приїзду поліції та швидкої, батькові ОСОБА_2 була надана довідка від ШМД що з малолітнім ОСОБА_4 все в порядку.
Крім того, ОСОБА_1 за останні два місяці звинувачувала: лікарів, представників партії "СЛУГИ НАРОДУ", працівників поліції, працівників служби у справах дітей, працівників ювенальної поліції, працівників судів, адвоката Матківського Т.О. та навіть своїх останніх двох адвокатів Каращука та ОСОБА_13 в некомпетентності, корупційних зв'язках з ОСОБА_2 та інших злочинах, регулярно висловлює ідеї переслідування та змови:стверджує що всі учасники процесу нібито змовились та діють проти неї, розмовляє на підвищених тонах з переходом у крик, в тому числі в судових засіданнях по цій справі та інших супутніх справах.
В судовому засіданні, представник відповідача,, відповідач клопотання підтримали в повному обсязі, позивач за первинним позовом ОСОБА_1 проти клопотання категорично заперечувала.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції.
Відповідно до положень процесуального Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)
Відповідно до вимог ст.. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Згідно положень ч.1 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч.2 ст.102 ЦПК України).
У відповідності до п.п.1.2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: експертиза у сфері інтелектуальної власності: літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
В роз'ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі №917/50/17.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
Отже, питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20).
З урахуванням наведеного, суди не позбавлені можливості з власної ініціативи призначити експертизу для з'ясування питання, що потребує спеціальних знань (23 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 5015/45/11 (914/1919/20), ЄДРСРУ № 102736035).
Заслухавши пояснення сторін, та представника, вивчивши заявлене клопотання та матеріали справи суд дійшов висновку про безпідставність заявленого клопотання з огляду на те, що поставні представником перед експертами питання не стосуються предмету спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.103-106, 251 ЦПК України, суд
Клопотання про призначення судової експертизи залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 17 жовтня 2025 року.
Суддя