14.10.2025
Справа № 646/9067/25
Провадження № 3/646/2610/2025
іменем України
14.10.2025 року Основ'янський районний суд міста Харкова у складі судді Глоби М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління Служби безпеки України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Червоний Луч Луганської області, громадянки України, освіта вища, працюючої в ТОВ «ПрАТ Харківський завод транспортного устаткування» начальником режимно-секретного відділу, заміжня, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника режимно-секретного відділу ТОВ «ПрАТ Харківський завод транспортного устаткування», згідно посадової інструкції від 25.07.2019 року відповідальна за здійснення контролю за станом режиму секретності, забезпечує збереження державної таємниці та дотримання умов режиму секретності, у порушення вимог ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» та Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року № 939, вчинила правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці з наступних обставин.
08.09.2025 року під час проведення спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державної таємницею у ТОВ «ПрАТ Харківський завод транспортного устаткування», що знаходиться за адресою: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 3, комісією Управління СБ України в Харківській області, були виявлені порушення ОСОБА_1 пунктів Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року № 939, а саме п. 8, в заяві на надання дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею ТОВ «ПрАТ Харківський завод транспортного устаткування» від 23.07.2025 року № 19 дск не вказані підстави для отримання спеціального дозволу (обґрунтування); п.п. 207, 208 та п. 3.8 «Державних будівельних норм України. Будинки і споруди. Приміщення для зберігання секретних документів та роботи з ними. ДБН В.2.2-14-2004», у вікні режимного приміщення (каб. № 1) відсутні пристрої, які не дозволяють оглядати приміщення зовні (штори, жалюзі та інше); п. 7461 в порядку дій посадових осіб щодо здійснення заходів із забезпеченням режиму секретності у разі виникнення загрози захоплення матеріальних носіїв секретної інформації № 25 дск від 30.10.2024 року, не визначено місця та маршрути можливого переміщення носіїв секретної інформації у безпечні місця в межах підприємства та осіб, відповідальних за здійснення кожного заходу, чим ОСОБА_1 порушила вимоги Закону України «Про державну таємницю», за що передбачена адміністративна відповідальність за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, як невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про час та місце його проведення завчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, провину у фактичному скоєному визнає в повному обсязі.
Положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Більш того, суд вважає необхідним зазначити про те, що у своєму рішенні від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку порушника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (порушника) питання, що розглядається.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 212-2 КУпАП розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи у її відсутність, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності останньої.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення № 32 від 08.09.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника режимно-секретного відділу ТОВ «ПрАТ Харківський завод транспортного устаткування», згідно посадової інструкції від 25.07.2019 року відповідальна за здійснення контролю за станом режиму секретності, забезпечує збереження державної таємниці та дотримання умов режиму секретності, у порушення вимог ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» та Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року № 939, вчинила правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці з наступних обставин. 08.09.2025 року під час проведення спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державної таємницею у ТОВ «ПрАТ Харківський завод транспортного устаткування», що знаходиться за адресою: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 3, комісією Управління СБ України в Харківській області, були виявлені порушення ОСОБА_1 пунктів Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року № 939, а саме п. 8, в заяві на надання дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею ТОВ «ПрАТ Харківський завод транспортного устаткування» від 23.07.2025 року № 19 дск не вказані підстави для отримання спеціального дозволу (обґрунтування); п.п. 207, 208 та п. 3.8 «Державних будівельних норм України. Будинки і споруди. Приміщення для зберігання секретних документів та роботи з ними. ДБН В.2.2-14-2004», у вікні режимного приміщення (каб. № 1) відсутні пристрої, які не дозволяють оглядати приміщення зовні (штори, жалюзі та інше); п. 7461 в порядку дій посадових осіб щодо здійснення заходів із забезпеченням режиму секретності у разі виникнення загрози захоплення матеріальних носіїв секретної інформації № 25 дск від 30.10.2024 року, не визначено місця та маршрути можливого переміщення носіїв секретної інформації у безпечні місця в межах підприємства та осіб, відповідальних за здійснення кожного заходу, чим ОСОБА_1 порушила вимоги Закону України «Про державну таємницю», за що передбачена адміністративна відповідальність за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, з яким ОСОБА_1 була згодна (а.с. 1-4).
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз'яснені її права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз'яснені положення ст. 63 Конституції України.
Даними витягу з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею в ТОВ «ПрАТ Харківський завод транспортного устаткування»№ 70/26-6231 дск від 15.08.2025 року (а.с. 5).
Даними довідки (а.с. 6-8).
Даними зобов'язань від 18.07.2016 року (а.с. 9).
Даними довідки № 25-1004 від 02.09.2025 року (а.с. 10).
Даними наказу № 232 від 30.11.2016 року народження (а.с. 11).
Даними посадової інструкції начальника режимно-секретного відділу (а.с. 12-14).
Даними довідки № 25-1005 від 02.09.2025 року (а.с. 15).
Диспозиція п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Об'єктом правопорушення за ст. 212-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про державну таємницю» забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.
Згідно ст. 27 Закону України «Про державну таємницю» доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково - дослідної діяльності або навчання.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну таємницю» керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці. Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, що розміщують замовлення у підрядників, зобов'язані контролювати стан охорони державної таємниці, яка була передана підрядникам у зв'язку з виконанням замовлення.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржувала заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Таким чином, при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшує та, що обтяжує відповідальність за скоєне, суд вважає за можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, як особі яка не вжила заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33-38, 40-1, 212-2, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача
(МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Основ'янський районний суд міста Харкова.
Суддя