Справа № 642/7625/14
Провадження №1-КП/639/49/25
за наслідками розгляду заяви обвинуваченого
15 жовтня 2025 року м. Харків
Колегія суддів Новобаварського районного суду м. Харкова у складі: головуючого - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , потерпілої - ОСОБА_8 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12013220480006960 від 27.12.2013 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України,
На розгляді в ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває вищезазначене кримінальне провадження №12013220480006960 від 27.12.2013 за обвинуваченням ОСОБА_6 за п. п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України.
08.10.2025 обвинуваченим ОСОБА_6 через канцелярію суду було подано клопотання, в якому він просив розгляд вказаної справи здійснювати судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.
При цьому в обґрунтування вказаного клопотання обвинувачений ОСОБА_6 посилався на те, що він, окрім іншого, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Після відновлення судового розгляду справи судом здійснюються дії, направлені на обмеження прав сторони захисту.
Всі подані клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, подані стороною захисту ігноруються і не розглядаються.
Після вступу у справу його захисника адвоката ОСОБА_7 та подання низки клопотань щодо очевидної недопустимості доказів судові засідання призначаються із доволі активною періодичністю раз на тиждень, коли в інших справах суддів, які входять до складу колегії здійснюються раз на місяць.
Неодноразово сторона захисту наголошувала на тому, що після вступу у справу нового представника необхідний достатній час проаналізувати матеріали кримінального провадження, які становлять 12 томів судової справи, 7 томів матеріалів провадження, які залишились у прокурора, численна низка відеозаписів допитів свідків, які вже допитувались під час судового розгляду справи, для забезпечення реалізації права на подання клопотань про очевидну недопустимість доказів і надання заперечень щодо інших доказів у справі.
Крім того вже подані стороною захисту клопотання про очевидну недопустимість всупереч імперативним вимогам КПК України ігноруються судом і щодо них не приймається жодного обґрунтованого і вмотивованого рішення за результатами його розгляду.
Крім того, не дивлячись на зауваження і заперечення сторони захисту, суд під час розгляду справи здійснював дослідження документів, складених російською мовою із порушенням мовної засади кримінального провадження, закріпленої ст. 29 КПК України.
На підставі п. 2 ч. 1 статті 75 Кримінальний процесуальний кодекс України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник.
Тобто, ця особа не може бути одночасно і перекладачем, оскільки суміщення цих процесуальних функцій є підставою для відводу.
Однак в порушення таких вимог КПК України судом здійснювався самостійний переклад документів і їх проголошення в судовому засіданні, фактично перебравши на себе функцію перекладача.
Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про упереджене ставлення суду до обвинувачення, намір скоріше розглянути справу, притягнувши обвинуваченого до відповідальності без забезпечення справедливого і неупередженого розгляду справи.
З урахуванням зазначеного обґрунтування, в якому обвинуваченим фактично висловлювались сумніви щодо неупередженості складу суду, на обговорення учасників судового провадження було поставлено питання щодо наявності підстав відводу колегії суддів від участі у розгляді цього кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 зазначили, що ними не заявляється відвід судові колегії, водночас, вищенаведені доводи та обґрунтування клопотання про здійснення кримінального провадження судом присяжних від 08.10.2025 вони підтримали.
Прокурор ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_8 та її представник - адвоката ОСОБА_9 вважали, що підстави відводу судової колегії, зокрема і обставини, які б свідчили про її неупередженість при розгляді кримінального провадження відсутні, а доводи клопотання сторони захисту про здійснення кримінального провадження судом присяжних від 08.10.2025 необґрунтованим.
Вислухавши осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, перевіривши доводи ОСОБА_6 , викладені у клопотанні про здійснення кримінального провадження судом присяжних від 08.10.2025, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
Таким чином, необхідно у кожній окремій справі вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_6 про невеликі проміжки часу між судовими засіданнями, які призначаються по справі, то такі дії суду повністю узгоджуються з положеннями ст. ст. 2, 28 КПК України, яким встановлені завдання кримінального провадження та критерії розумних строків, а також з реалізацією права самого обвинуваченого на розгляд його справи протягом розумного строку.
При цьому необхідно відзначити, що вперше обвинувальний акт, що є предметом даного судового розгляду, надійшов до суду (Ленінського районного суду м. Харкова) ще 02.09.2014, тобто це кримінальне провадження розглядається судами вже понад 11 років.
Крім того доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що в інших кримінальних провадженнях, в яких беруть участь судді, що входять до судової колегії, здійснюються раз на місяць є безпідставними.
Стосовно наданого захиснику ОСОБА_7 часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, то вперше він звернувся до суду з відповідним клопотанням ще 30.06.2025, додавши копію ордера на його ім'я, виданий адвокатським об'єднанням « ІНФОРМАЦІЯ_3 », згідно якого між ним та ОСОБА_6 було укладено договір б/н від 29.06.2025.
Цього ж дня, 30.06.2025, після вирішення судом питання про відновлення зупиненого судового провадження, яке було вирішене за участі обвинуваченого та іншого захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 , наступне судове засідання було призначено на 29.07.2025, тобто майже через місяць. При цьому матеріали справи були надані іншому адвокату адвокатського об'єднання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_11 та його помічникам для ознайомлення та копіювання без будь-яких обмежень у часі.
У подальшому, 29 липня 2025 року, до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_7 про припинення повноважень захисника, до якої було додано Додаткову угоду до Договору про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 26 липня 2025, згідно якої сторони прийшли до згоди про розірвання Договору про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 29 червня 2025, визначивши, що послуги за Договором надані Адвокатським об'єднанням в повному обсязі.
Водночас, в подальшому, вже 12.08.2025 між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_7 знов було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги, та подано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 12 год. 00 хв. 15 серпня 2025 року.
Судове засідання, призначене на 15.08.2025 було відкладено на 27.08.2025 13:00.
27.08.2025, прибувши до суду, захисник ОСОБА_7 , окрім іншого, також просив надати йому ще додатковий час на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вказане клопотання було задоволено, судове засідання відкладено на 05.09.2025 13:30.
З огляду на викладене, а також враховуючи обсяги справи - 12 томів на момент вступу адвоката ОСОБА_7 у справу, велика частина з яких становить процесуальні документи та хід судового розгляду до ухвалення у цій справі вироку ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.06.2018, який було скасовано постановою ККС ВС від 16.06.2020 з призначенням нового судового розгляду, кількість епізодів та характер обвинувачення, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про фактичне обмеження судом його захисника - адвоката ОСОБА_7 у достатньому часі для ознайомлення з матеріалами справи не відповідають дійсності та є безпідставними.
Щодо поданих стороною захисту клопотань про, на її думку, очевидну недопустимість доказів, то вони були вислухані колегією суддів, та, з огляду на те, що вони не містили обґрунтування, що відповідні докази були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема передбачені ч. 2 ст. 87 КПК України, у задоволенні клопотань про припинення їх дослідження було відмовлено, прийнято рішення надати оцінку щодо допустимості/недопустимості цих доказів у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення за наслідками розгляду кримінального провадження, що відповідає вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 89 КПК України.
Сама лише незгода сторони захисту з вказаними рішеннями колегії суддів не свідчить про її неупередженість.
Так само безпідставними є і посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на положення п. 2 ч. 1 ст. 75 КПК України, адже ані головуючи, ані члени колегії суддів не приймали участі у кримінальному провадженні в якості перекладачів, а лише на прохання самого обвинуваченого судом під час дослідження було оголошено висновки експертизи від 2014 року українською, ані мовою оригіналу (російською), хоча ОСОБА_6 при цьому вказував, що чудово розуміє і ту, і другу, та не заявляв клопотання про залучення йому перекладача.
З огляду на викладене, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 , які викладені у клопотанні про здійснення кримінального провадження судом присяжних від 08.10.2025, про начебто неупередженість та наявність підстав відводу колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_5 від участі у розгляді цього кримінального провадження є необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про наявність підстав відводу колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_5 від участі у розгляді кримінального провадження №12013220480006960 від 27.12.2013 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України, викладені в клопотанні про здійснення кримінального провадження судом присяжних від 08.10.2025, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3