Справа №613/677/25 Провадження № 2/613/449/25
13 жовтня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі
головуючого - судді Шалімова Д.В.,
за участю секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/677/25, пров. № 2/613/449/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», представник позивача Тереняк В.І. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувсь до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить: стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 квітня 2024 року у розмірі 37 785 грн. 82 коп. та судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 05 квітня 2024 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, погодивши наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн.; тип кредитної карти: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% . Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля. На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/28, тип - "Універсальна". Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитну картку, кредитні кошти, у вигляді встановленого кредитного ліміту. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. 16 липня 2024 року відповідач підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та додаткову угоду №SAMDNWFC000101338171_01 до кредитного договору від 16 липня 2024 року. Відповідно до п. 1. додаткової угоди сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг наступних змін: тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення; процентна ставка, відсотків річних: 12,0%; Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту. Відповідач порушив зобов'язання за даним договором, у зв'язку з чим, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 12 березня 2025 року має заборгованість - 37 785 грн. 82 коп., яка складається з наступного: 32 931 грн. 28 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 4 854 грн. 54 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 09 квітня 2025 року позовну заяву АТ КБ « ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання в залі судових засідань.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справ за її відсутності. Проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями. Відзиву на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
Судом встановлено, що 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 0000004225844553 від 13 березня 2025 року, за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_1 05 квітня 2024 року було надано кредитну картку № НОМЕР_1 , з терміном дії до березня 2028 року.
16 липня 2024 року ОСОБА_1 , за допомогою ОТР пароля, підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та додаткову угоду №SAMDNWFC000101338171_01 до кредитного договору від 16 липня 2024 року.
Відповідно до п. 1. додаткової угоди сторони узгодили змінити умови кредитного договору, шляхом внесення в заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг зміни.
Згідно до п. 1.1 додаткової угоди, пункт «1.2 Основні умови кредитування» викладено в таій редакції: тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення; процентна ставка, відсотків річних: 12,0%.
Відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім'я ОСОБА_1 05 квітня 2024 року, останньому було видано кредитну картку № НОМЕР_2 та встановлено кредитний ліміт у сумі 34 000 грн.
Згідно Виписки за договором № б/н за період з 05 квітня 2024 року по 13 березня 2025 року, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, він використовував гроші, а отже отримав кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Крім того, згідно з випискою відповідач користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість за договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 05 квітня 2024 року, укладеного між АТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 12 березня 2025 року, загальна заборгованість за наданим кредитом складає 37 785 грн. 82 коп., з яких: 32 931 грн. 28 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 4 854 грн. 54 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути суму боргу за тілом кредиту та простроченими відсотками.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості відповідно до наданого позивачем розрахунку, оскільки невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань порушує права, свободи та інтереси позивача, тим самим задовольнивши позовні вимоги.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 квітня 2024 року в сумі 37 785 грн. 82 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 526, 610, 611, 612, 623, 625 626, 628, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст..ст. 4, 10-13, 43, 76-81, 141, 207, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 289, 354ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 квітня 2024 року у загальному розмірі 37 785 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) гривень 82 копійки та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривни 40 копійок.
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом тридцяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.
Позивач Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 17 жовтня 2025 року.